Постанова № 21909718, 27.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2012 р. м. Львів№ 2а-6057/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова звернулась до суду з адміністративним позовом, просить стягнути з ОСОБА_2 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 232880 грн. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та повідомила, що ОСОБА_2 ввіз з-за кордону та вперше зареєстрував в Україні пять вантажних автомобілів, проте не виконав встановленого Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»обовязку, а саме - не сплатив до дати першої реєстрації таких автомобілів в Україні податок з власників транспортних засобів на загальну суму 232880 грн.

ОСОБА_2 підтвердив факти ввезення в Україну та реєстрації органами ДАІ за його зверненням перелічених у позовній заяві транспортних засобів. Разом з тим відповідач ствердив, що податок з власників транспортних засобів за першу реєстрацію транспортного засобу в Україні сплатив повністю у відділенні ЗГРУ «ПриватБанк», що розміщене у приміщенні МРЕВ у м. Львові по вул. Д.Апостола, 10. Факт сплати податку підтверджується тим, що орган ДАІ провів реєстрацію вказаних автомобілів та видав ОСОБА_2 реєстраційні свідоцтва. На вимогу суду надати докази сплати податку (квитанції) відповідач пояснив, що квитанцій у нього немає, оскільки він долучив такі до поданих для реєстрації цих автомобілів документів. Причини, з яких податок не надійшов до бюджету, йому не відомі, тому повторно його сплачувати відповідач відмовляється. В судові засідання, призначені на 13.02.2012 року та 27.02.2012 року відповідач не зявився, причин неявки суду не повідомив, клопотань процесуального характеру не надсилав. Про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення у строк, встановлений частиною третьою статті 38 КАС України. Враховуючи повторну неявку відповідача з невідомих суду причин та сплив процесуального строку розгляду справи, суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача.

Ухвалою від 12.01.2012 року суд залучив до участі у справі як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області на вимогу надати копії реєстраційних справ зареєстрованих на імя ОСОБА_2 транспортних засобів повідомило, що реєстраційні справи автомобілів Mercedеs-Benz ATEGO 815 д.н.з. НОМЕР_6, Mercedеs-Benz SPRINTER 312D д.н.з НОМЕР_7, Mercedеs-Benz 814 д.н.з. НОМЕР_7, Mercedеs-Benz 814 д.н.з. НОМЕР_8 та Mercedеs-Benz 1920 д.н.з. НОМЕР_5 вилучили працівники слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області. На підтвердження зазначених обставин представник третьої особи надав протоколи виїмки, а також просив розгляд справи проводити без його участі.

ПАТ КБ «ПриватБанк»по суті спору не висловилося.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про систему оподаткування»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Одним із загальнодержавних податків відповідно до частини першої статті 14 цього Закону є, зокрема, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 р. № 1963-ХІІ (далі Закон № 1963, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування. Об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.

Відповідно до статті 3 цього Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу. Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частини першої та шостої статті 5 Закону № 1963, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до норм частини 5-8 статті 6, статті 7 Закону № 1963, сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників. У разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини пятої статті 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Відповідач, ОСОБА_2, відповідно до вимог статті 1 Закону № 1963 є платником податку з власників транспортних засобів, оскільки ввіз та вперше зареєстрував в Україні автомобілі:

1) 12.02.2008р. - Mercedеs-Benz ATEGO 815, д.н.з. НОМЕР_6, 1999 р.в., обєм двигуна 4249 см3 ставка податку 42490 грн.;

2) 05.12.2009р. - Mercedеs-Benz SPRINTER 312D, д.н.з. НОМЕР_7, 1998 р.в., обєм двигуна 2874 см3 - ставка податку 28740 грн.;

3) 24.02.2010р. - Mercedеs-Benz 814, д.н.з. НОМЕР_7, 1996 р.в., обєм двигуна 4249 см3ставка податку 42490 грн.;

4) 24.02.2010р. - Mercedеs-Benz 814, д.н.з. НОМЕР_8, 1996 р.в., обєм двигуна 5958 см3 ставка податку 59580 грн.;

5) 24.10.2010р. - Mercedеs-Benz 1920, д.н.з. НОМЕР_5, обєм двигуна 5958 см3 ставка податку 59580 грн.

Наведені факти відповідачем визнаються та підтверджується долученими до справи письмовими доказами.

З наведених вище положень Закону № 1963 вбачається, що розрахувати суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами за ставками, встановленими цим Законом, є обовязком саме платника такого податку. Отже, відповідно до вимог ст.ст. 3, 5 Закону № 1963 перед першою реєстрацією зазначених автомобілів відповідач повинен був сплатити за них податок на загальну суму 232880 грн. (ставка податку 1000 грн. за 100 куб. см).

Листом № 782 від 11.02.2011 року Львівський ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області повідомив орган державної податкової служби про те, що ОСОБА_2 12.02.2008 року, 05.12.2009 року та 24.02.2010 року зареєстрував пять згаданих вище автомобілів, проте податок з власників транспортних засобів в бюджет не поступив. Проведеною податковим органом перевіркою підтверджено, що кошти від ОСОБА_2 по сплаті податку з власників транспортних засобів на казначейський рахунок бюджету не надходили. Оскільки відповідач не виконав свого обовязку із сплати податку, а зазначені вище транспортні засоби зареєстровані на його імя, податковий орган просить суд стягнути з відповідача податок у сумі 232880 грн.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд, при прийнятті рішення, взяв до уваги наступне.

Статтею 20 Закону України «Про систему оподаткування»було передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами. Аналогічними за змістом є завдання, функції та права органів державної податкової служби, встановлені Законом України «Про державну податкову службу».

Факт державної реєстрації на імя ОСОБА_2 пяти вантажних автомобілів підтверджується долученими до справи доказами та сторонами визнається. Проте доказів сплати за них податку з власників транспортних засобів відповідач не надав з мотивів їх відсутності. У свою чергу податковий орган заперечує виконання відповідачем свого обовязку, позаяк на казначейський рахунок від нього коштів не надходило, що підтверджується проведеною перевіркою та виданою керівником податкового органу довідкою про суму несплаченого податку за кожен автомобіль.

На виконання принципу офіційного зясування обставин справи суд ухвалою від 23.06.2011 року зобовязав ПАТ «КБ «Приватбанк»надати дублікати квитанцій про перерахування ОСОБА_2 податку з власників транспортних засобів, оскільки відповідач наполягає на факті сплати податку через касу цього банку. На виконання вимог ухвали суду ПАТ «КБ «Приватбанк»надіслало суду лист № 30.1.0.0/2-20110713/113 від 14.09.2011 року про те, що від імені ОСОБА_2 через філію ЗГРУ «ПриватБанк»не проводилось платежів по сплаті податку з власників транспортних засобів на рахунок місцевого бюджету на загальну суму 232880 грн.

Оскільки на казначейський рахунок кошти від відповідача не надійшли і в доход бюджету не зараховано податок з власників транспортних засобів за реєстрацію пяти перелічених вище автомобілів в сумі 232880 грн., суд вважає, що ОСОБА_2 не довів факту сплати податку з власників транспортних засобів. Тому позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова підтверджені долученими до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами та підлягають задоволенню.

Суд не реагує окремою ухвалою на виявлене в ході розгляду справи порушення закону (реєстрацію органом ДАІ автомобілів без сплати податку), оскільки з повідомлення УДАІ ГУМВС України у Львівській області вбачається, що реєстраційні справи зареєстрованих на ОСОБА_2 автомобілів вже вилучено прокуратурою Львівської області в ході розслідування кримінальної справи.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог статті 94 КАС України судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 17-19, 35, 71, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_9) на користь бюджету заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів в сумі 232880 (двісті тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2012 року.

Суддя Москаль Р.М.

З оригіналом згідно

Суддя Москаль Р.М.