Постанова № 21907877, 21.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/800/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді: Петросян К.Є.

при секретарі:Ковіній І.В.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (дов. від 19.10.2011),

відповідача: ОСОБА_2 ( дов. №3/10 від 30.12.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінн» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінн» (далі ТОВ «Профінн») до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі Ленінська МДПІ у м.Луганську) про визнання дій протиправними, в обґрунтування якого зазначено наступне.

22.09.2011 відповідачу стало відомо, що Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено позапланову невиїзну перевірку, про що 18.04.2011 був складений акт за № 559/16, стосовно ТОВ «Профінн».

З метою встановлення вказаних обставин та чи дійсно вказана перевірка була проведена, ТОВ «Профінн» 23.09.2011 звернулось до Ленінської МДПІ у м. Луганську із заявою, в який попросило надати на адресу товариства посвідчені копії запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, наказу про проведення невиїзної позапланової перевірки, повідомлення про проведення перевірки та акту про результати позапланової невиїзної перевірки від 18.04.2011 за № 559/16.

У відповідь на заяву позивача, відповідач надав лише копію акту від 18.04.2011 за №559/16/37288168 про результати камеральної перевірки ТОВ «Профінн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за лютий 2011 рік, яка проведена на підставі розпорядження Ленінською МДПІ у м. Луганську від 02.02.2011 за № 14-Р та згідно п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України. Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Профінн» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, та порушення позивачем ч. З ст. 203, ч. 1. 2 ст. 215, ст. 216, 662, 655, 656 ЦК України.

Інших копій документів відповідач на заяву позивача не надав.

06.10.2011 ТОВ «Профінн» вдруге звернулося до відповідача із заявою, в якій просило надати товариству копію розпорядження Ленінської МДПІ у м. Луганську за №14-р від 02.02.2011 та копію листа за № 14657/7/16 від 08.04.2011.

Однак, відповідачем будь-яка відповідь на заяву ТОВ «Профінн» надана не була.

Позивач вважає, що відповідач, вчиняючи дії з проведення камеральної перевірки та складання акту камеральної перевірки, порушив вимоги чинного законодавства, внаслідок чого, дії з проведення перевірки та складання акту перевірки підлягають визнанню протиправними.

На підставі викладеного позивач просить визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську з проведення камеральної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Профінн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за лютий 2011; визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську по складенню акту перевірки № 559/16/37288168 від 18.04.2011 про результати камеральної перевірки ТОВ «Профінн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за лютий 2011.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав письмові пояснення проти позову, у яких зазначив наступне.

Старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу погашення прострочених податкових зобовязань Ленінської МДПІ у м. Луганську на виконання розпорядження Ленінської МДПІ у м. Луганську від 02.02.2011 №14-Р, згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI проведено камеральну перевірку ТОВ «Профінн», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до наданої декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 рік.

З метою отримання пояснень щодо формування ризикового податкового кредиту на підприємство було надіслано лист №14657/7/16 від 08.04.2011 з проханням надати засвідчені копії первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, придбання та реалізації товарів та сплати податків і боргів за наданням первісних документів податкового, бухгалтерського обліку та реєстрів по рахункам: 10, 11, 12, 15, 20, 22, 23, 26, 28, 30, 31, 33, 34, 36, 37, 40, 42, 50, 51, 62, 63, 64, 65, 66, 67, по рахункам класу «7», «8» та «9» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011.

Жодних первинних документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Профінн» за лютий 2011 рік до перевірки не надано.

За даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів за 2010 рік склала 11 699 423,00 грн. Основні засоби у ТОВ «Профінн» відсутні. До декларацій з податку на прибуток 2010 рік додаток К1/1 не надавався.

Відповідно до довідки по формі 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві у 4 кварталі 2010 року складала 1 особа, яка, враховуючи загальний обсяг оподатковуваних операцій, фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи.

В ході аналізу податкової звітності ТОВ «Профінн» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

ТОВ «Профінн» станом на 18.04.2011, за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, стан платника згідно баз даних АІС РПП - «10» - запит на встановлення місцезнаходження.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Профінн» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

На думку представника відповідача, фінансово-господарська діяльність ТОВ «Профінн» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності. Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Профінн» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

ТОВ «Профінн» з порушенням сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціях продажу товарів, робіт та послуг за лютий 2011 рік в сумі 474138,00 грн.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ «Профінн» підприємствам покупцям та придбання товарів ТОВ «Профінн» від підприємств-продавців, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Профінн» та покупцями (постачальниками) здійснені без мети настання реальних наслідків. Внаслідок чого, відповідач вважає здійснені правочини відповідно до п.п. 1. 2 ст.215, п.п. 5 ст.203 ЦК України нікчемним, і в силу ст.216 ЦК України такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На думку відповідача, актом перевірки ТОВ «Профінн» для позивача не встановлено будь-якого обов'язку, не порушено конкретних прав платника податків.

На підставі вищевикладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З 01.01.2011 року набрав законної сили Податковий кодекс України.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права органів державної податкової служби. Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 цієї статті органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Профінн» зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.10.2010, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1382102 0000 017835 (а.с. 20-21). Згідно свідоцтва № 100307716 позивач є платником податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ 01.11.2010 (а.с. 25).

ТОВ «Профінн» перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську та надав до відповідача податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року (а.с. 39-55).

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

Відповідно до ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 18.04.2011 Ленінською МДПІ у м.Луганську було проведено камеральну перевірку ТОВ «Профінн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт за №559/16/37288168 від 18.04.2011 (а.с. 99-107).

Перевіркою встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1 ст.215, ст..216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Профінн» при придбанні та продажу товарів (послуг).

Як вбачається з акту перевірки №559/16/37288168 від 18.04.2011, підставою для її проведення стали положення п.п. 78.1.1 п. 78. 1 ст. 78 та ст. 79 ПК України.

Разом з тим, ст.78 ПК України регламентує порядок проведення документальних позапланових перевірок, а ст.97 ПК України - особливості проведення документальної невиїзної перевірки, тоді як в даному випадку мало місце проведення камеральної перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, вона проведена на підставі розпорядження за № 14-р від 02.02.2011. Крім того, в акті зазначено, що з метою отримання пояснень щодо формування ризикового податкового кредиту на підприємство було надіслано запит за №14657/7/16 від 08.04.2011з проханням надати засвідчені копії первинних документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, придбання та реалізації товарів та сплати податків і зборів з наданням первинних документів податкового, бухгалтерського обліку та реєстрів по рахункам з 01.02.2011 по 28.02.2011.

Таким чином, виходячи із зазначених відповідачем в акті перевірки підстав, суд погоджується з доводами позивача, що фактично Ленінською МДПІ у м.Луганську проведена документальна позапланова невиїзна перевірка.

Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають до відповідного бюджету або бюджетного відшкодування, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Однак, як вбачається зі змісту спірного акту перевірки, вказаний акт за формою та змістом не відповідає встановленим законодавством вимогам. Предмет оскаржуваної перевірки не відповідає предмету камеральної перевірки, встановленому законодавством. Внаслідок проведеної перевірки не встановлено жодного порушення, задля встановлення якого повинна проводитися камеральна перевірка.

Слід зазначити, що відповідно до норм п.86.1 ст.86 ПК України, у формі акта або довідки оформлюються результати перевірок (крім камеральних).

Згідно п. 86.2 ст.86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В порушення зазначеної норми діючого законодавства, відповідачем не надано суду доказів направлення позивачу акту камеральної перевірки для підписання.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення камеральної перевірки обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог ТОВ «Профінн» про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту перевірки від 18.04.2011 №559/16/37288168, суд не знаходить підстав для їх задоволення з огляду на таке.

П. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (надалі Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, рішенням податкового органу, з яким закон повязує виникнення у платника податків податкових зобовязань, є податкове повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обовязковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків.

Дії податкового органу зі складання акту перевірки є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Самі по собі дії зі складання акту не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає обєкту порушеного права.

Згідно частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 21 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на пять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінн» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінн» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профінн» судові витрати із сплати судового збору в сумі 16,10 грн.

В решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 27.02.2012.

СуддяК.Є. Петросян