Рішення № 21907588, 06.03.2012, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1618/294/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 рокуЛубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Волювача О. В.

при секретарі Джадан І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 до дочірнього підприємства "Нафком-Агро" про визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звернулися в суд з позовами до ДП "Нафком-Агро" про визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки.

У позові вказали, що кожному з них на підставі відповідних Державних актів на право приватної власності на землю належать відповідні земельні ділянки, які знаходяться на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області.

5 січня 2007 року між ними та відповідачем було укладено письмовий договір оренди землі, строком на пять років.

Позивачі вважають, що під час укладення та реєстрації договорів відповідачем та третіми особами не було дотримано в повній мірі вимоги п.п.2,3 «Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель», ст.. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», а саме порядок взаємодії при веденні державного реєстру земель, порядок заповнення реєстраційної картки на внесення відомостей до бази даних АС ДЗК, внаслідок чого автоматизована система ДЗК не містить даних про використання на умовах оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Жданівської сільської ради Лубенського району, в тому числі належних їм на праві власності, а реєстрація договорів проведена без формування обмінних файлів, заповнення реєстраційних карток, без занесення відомостей до бази даних АС ДЗК.

Позивачі стверджують, що до цього часу відповідні зміни до договорів не внесені, з ними, як з орендодавцями акти приймання-передачі взагалі не укладалися, а державна реєстрація договорів була здійснена набагато пізніше від дати їх укладання. Тобто відповідач приступив до використання орендованої земельної ділянки, не маючи на те достатніх законних підстав.

Прохають суд визнати недійсними письмові договори оренди земельних ділянок, укладені 5 січня 2007 року між ними та ДП «Нафком-Агро», і скасувати їх державну реєстрацію як незаконну та зобов»язати останнє повернути належні їм земельні ділянки у розпорядження.

Ухвалою суду від 24 січня 2012 року позови ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були об»єднанні в одне провадження.

У судовому засіданні представник позивачів - ОСОБА_13 позовні вимоги підтримав, прохає їх задовольнити.

Представник відповідача ДП «Нафком-Агро» та представники третіх осіб ДП «Центр державного земельного кадастру» та відділу Держкомзему у Лубенському районі Полтавської області в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.82-84). Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не направив.

Від третіх осіб відділу Держкомзему у Лубенському районі Полтавської області та ДП «Центр державного земельного кадастру» в особі Полтавської регіональної філії надійшли письмові заяви, за підписами начальників цих установ, з проханням розглянути справу без участі їх представників. При вирішенні справи покладаються на розсуд суду (а.с.85,86).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивачам на підставі Державних актів належать на праві приватної власності земельні ділянки (паї), які знаходяться на території Жданівської сільської ради Лубенського району Полтавської області (а.с.6,14,22,30,38,46,54,63,71,78).

5 січня 2007 року між позивачами та відповідачем були укладені письмові договори оренди землі строком на пять років (а.с.7,15,23,31,39,47,55,62,70,79).

На той час правовідносини по укладенню та державній реєстрації договорів оренди землі були врегульовані відповідними нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, та Законами України "Про оренду землі" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", та виданими на їх виконання нормативно-правовими документами, зокрема постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25 грудня 1998 року "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", наказом Держкомітету України по земельним ресурсам №174 від 02 липня 2003 року, яким було затверджено Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель.

В розумінні положень ст.638 ч.1 та ч.2 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотні умови договору оренди землі визначено у частині першій статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до положень ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час укладення оскаржуваних договорів оренди) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки) ; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час укладення спірного договору оренди) є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ; акт приймання передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки.

На порушення вищезазначених нормативних положень до договорів оренди від 05 січня 2007 року не було долучено плану або схеми земельних ділянок, які передаються в оренду, їх кадастрового плану, актів визначення меж земельних ділянок в натурі, актів приймання передачі об'єктів оренди, що унеможливлює їх ідентифікацію на місцевості.

Факт відсутності цих документів підтверджується оглянутими у судовому засіданні документами позивачів, зокрема договорів оренди землі, у пункті 43 яких відсутній запис про будь-які документи, які додаються до договору, як і відсутні взагалі будь-які документи, які б додавались до оскаржуваних договорів. Наявність Державного акту про право власності на земельну ділянку не може замінити зазначених обов'язкових додатків до договорів.

Разом з тим, інформація про об'єкт оренди (місце розташування земельної ділянки) є однією із істотних умов договору оренди земельної ділянки, визначених ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, оскаржувані договори оренди землі від 05 січня 2007 року не містять необхідної інформації про об'єкт оренди як одну із істотних умов договору оренди землі, а тому договори не є укладеним. Не укладений договір не породжує для його сторін прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при його документальному оформленні.

В той же час цивільне законодавство не передбачає можливості застосування до неукладених угод такого способу захисту права як визнання угод недійсними, оскільки за неукладеною угодою не наступає визначених нею правових наслідків. Так, відповідно до роз'яснень, даних у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (не укладено). Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення, зокрема відсутня згода за всіма істотними умовами договору. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Отже, суд вважає, що оскаржувані договори оренди землі від 05 січня 2007 року не є укладеними, а тому з огляду на вищезазначені положення законодавства в задоволенні позову про визнання їх недійсними слід відмовити.

Посилання представника позивача на положення ч.2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі є підставою для визнання його недійсним, застосуванню не підлягають, оскільки суперечать змісту ч.1 ст. 215 прийнятого пізніше ЦК України, згідно з якою недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Одночасно суд приходить до переконання, що визнання договорів оренди землі від 05 січня 2007 року неукладеними є підставою для скасування їх державної реєстрації.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.ст. 1212,1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому майно безпідставно набуте майно в натурі.

Враховуючи те, що договори оренди землі не є укладеними, суд приходить до висновку про задоволення вимог про повернення земельних ділянок в розпорядження їх власників, тобто позивачів по справі.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 202, 203 ч.1, 215, 638, 792, 1212, 1213 ЦК України, ст..ст. 125, 126, 202 Земельного кодексу України, ст.ст. 4, 13 17, 20 Закону України "Про оренду землі", ст.10, 60, 88, 212-215, 218, 224 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позова ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 05 січня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та дочірнім підприємством "Нафком-Агро" (код ЄДРПОУ 32249454) з моменту вчинення.

Зобов'язати відповідача дочірнє підприємство "Нафком-Агро" (код ЄДРПОУ 32249454) повернути земельні ділянки у розпорядження позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

В задоволенні позовних вимог про визнання договорів оренди недійсними відмовити.

Стягнути з дочірнього підприємства "Нафком-Агро" на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по 47 гривень 05 копійок судового збору та по 100 гривень витрат на правову допомогу, а всього по 147 гривень 05 копійок кожному.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Лубенського

міськрайонного судуВолювач О. В.