Постанова № 21907435, 28.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1459/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМирончук Н.В.

за участі секретаря Саприкіної Т.О.

за участю представників сторін:

позивача не зявився,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2977,30 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2977,30 грн.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що на обліку Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції з 04.01.2006 року за №2166 обліковується фізична особа підприємець ОСОБА_1.

Відповідачу видано свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності за № 573521.

Станом на 08.02.2012 року відповідачем допущено несплату до бюджету орендної плати за землю за період з 30.12.2011р. по 08.02.2012 року в сумі 2977,30 грн..

На адресу відповідача було виставлено податкову вимогу №69 від 16.03.2011 року, яку було своєчасно отримано відповідачем.

Представник позивача до судового засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, якою просив позовні вимоги задовольнити та розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заперечення проти позову не надав.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом строки.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати, у визначених цим Кодексом випадках, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1, зареєстрована в якості субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 04.01.2006 року за №2374000 0000 001224, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця (а.с.10).

Відповідача взято на облік до Сватівської МДПІ як платника податків з 04.01.2006 року № 2166, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків (а.с.9).

Відповідно до Договору оренди землі між Сватівською міською радою і ОСОБА_1, та Акту приймання-передачі земельної ділянки, останній передано в оренду земельну ділянку площею 1160 кв.м. (а.с.11-14).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до Податкової декларації з плати за землю відповідача від 31.01.2011р., відповідач самостійно зазначив розмір орендної плати за землю 17864 грн. в рік, з виплатою щомісячно сум рівними частками. (а. с.15-17).

Згідно розрахунку, відповідач на 08.02.2012 року має заборгованість: з податку з орендної плати за землю на загальну суму 2977,30 грн. (а. с.6).

Станом на 08.02.2012р. податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 2977,30 грн., платником податків - ОСОБА_1 не сплачено, що підтверджується

зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.7).

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Сватівською МДПІ в Луганській області 16.03.2011 року відповідачу була вручена податкова вимога від 16.03.2011 року №1 (а.с. 20).

Однак, вжиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Даних про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги або відомостей про її відкликання податковим органом, у суду немає, а тому вона являється узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав та у добровільному порядку податкову заборгованість не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи - підприємцяОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 2977,30 грн., - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1) в доход місцевого бюджету м. Сватове 13050500, код отримувача 24048267, банк ГУДКУ м. Луганськ МФО 804013, розрахунковий рахунок 33216815700272, податковий борг по орендній платі за землю у сумі 2977,30 грн. (дві тисячі девятсот сімдесят сім гривень 30 коп.), який виник за період з 30.12.2011р. по 08.02.2012р.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

СуддяН.В. Мирончук