Постанова № 21907401, 28.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1087/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бражник В.І.,

за участю:

прокурора: Петрової Г.В.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства "Луганськвугілля" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього середовища за рахунок майна, -

ВСТАНОВИВ :

30 січня 2012 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього середовища за рахунок майна Державного підприємства "Луганськвугілля".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДП “Луганськвугілля” є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Луганську як платник податків.

Відповідач узгодив податкові зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього середовища, подавши до податкового органу податкові розрахунки зі збору за забруднення навколишнього середовища на суму 369 488,09 грн. Посилаючись на п.п.95.1 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, просив суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього середовища за рахунок майна ДП “Луганськвугілля”.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково зазначили, що у підприємства відсутні на рахунках у банках грошові кошти, які можуть бути стягнути відповідно до п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України. Просили задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши думку прокурора, пояснення представників позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, Державне підприємство “Луганськвугілля” зареєстроване Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09 квітня 2003 року, про що зроблено запис №25370169Ю0043256 (а.с.8).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків ДП “Луганськвугілля” знаходиться на податковому обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 06.06.2003 за № 13 (а.с.9).

Відповідачем ДП “Луганськвугілля” подавалися до податкового органу розрахунки зі збору за забруднення навколишнього середовища, якими платник податків самостійно визначив суму боргу у загальному розмірі 369 488,09 грн.:

- від 28.01.2009 №14723 у сумі 319 176,96 грн.,

- від 12.05.2009 №4945 у сумі 2 312,33 грн.,

- від 07.07.2009 №7291 у сумі 2 276,20 грн.,

- від 06.08.2009 №8803 у сумі 3 333,83 грн.,

- від 06.11.2009 №11911 у сумі 16 092,05 грн.,

- від 09.02.2010 №14451 у сумі 7 581,00 грн.,

- від 02.08.2010 №4074 у сумі 7 715,02 грн.,

- від 09.11.2010 №5607 у сумі 11 000,70 грн.

30 липня 2003 року податковим органом було винесено першу податкову вимогу №1/16 (а.с.47).

05 вересня 2003 року податковим органом було винесено другу податкову вимогу №2/22 (а.с.48).

Предметом позову є надання судом дозволу на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 369 488,09 грн. за рахунок майна ДП “Луганськвугілля”.

Податковим органом 09 грудня 2011 року та 13 грудня 2011 року було описано майно ДП “Луганськвугілля”, про що складено акти опису №№44/24-036, 45/24-036, 46/24-036, 47/24-036, 48/24-036, 49/24-036 та 50/24-036 (а.с.39-46).

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг —сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлені права податкового органу, зокрема п. 20.1.18 кодексу встановлено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Також п.п.20.1.28 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб’єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З аналізу норм ст.95 Податкового кодексу України вбачається, що підставою для звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є недостатність коштів платника податку, які перебувають у його власності.

З систематичного аналізу зазначених норм вбачається, що дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається судом у разі дотримання наступних умов: наявність податкового боргу, направлення податкової вимоги, сплив 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги; недостатність коштів платника податку, які перебувають у його власності.

Як вбачається із матеріалів справи, у відповідача відсутні кошти на розрахункових рахунках в установах банку, що підтверджується відомостями банка про повернення платіжних доручень без виконання.

Оскільки матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу у сумі 369 488,09 грн., податковим органом було дотримано винесення податкових вимог та їх надіслання на адресу боржника, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржено податкові вимоги та на день звернення до суду не сплачено податковий борг, та у відповідача відсутні кошти на рахунку банку, який обслуговує платника, суд дійшов до висновку, що є усі законні підстави для стягнення податкового боргу за рахунок майна боржника.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства "Луганськвугілля" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього середовища за рахунок майна задовольнити.

Надати дозвіл Спеціалізованій державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства “Лугнаськвугілля” у розмірі 369 488,09 грн. (триста шістдесят дев’ять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 09 копійок) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, та зазначеного в актах опису майна.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяН.В. Кравцова