Постанова № 21907125, 27.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1008/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді:Тихонова І.В. при секретарі: Калашникові Д.О.

за участю сторін:

представника позивача: Готовчиць Н. В.

представник відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області до приватного підприємства «Н.А.П.» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 73658,11 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області до приватного підприємства «Н.А.П.» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 73658,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приватне підприємство «Н.А.П.» взято на облік в державній податковій інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області як платник податку з 03.07.2008 року за № 972, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 35959473, зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності Станично-Луганською районною державною адміністрацією 02.07.2008 року, місцезнаходження: 93624, Луганська область, смт. Станиця Луганська, с. Широкий, вул. Першотравнева,10.

Станом на 18.01.2012 року відповідач в порушення законодавства у звязку з неповною сплатою податку на додану вартість допустив податковий борг на загальну суму 73658,11 грн., а саме основний платіж в сумі 73473, 92 грн. та пеня у сумі 184,19 грн.

Податковим органом були прийняті всі передбачені законодавством заходи, однак до цього часу податковий борг відповідачем не сплачений. На підставі чого позивач просив суд стягнути з приватного підприємства «Н.А.П.» податковий борг з податку на додану вартість у сумі 73658,11 грн. за рахунок активів платника податку.

27 лютого 2012 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, згідно ст. 35 КАС України про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про визнання позовних вимог або заперечення на позовні вимоги на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач приватне підприємство «Н.А.П.» взято на облік в державній податковій інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області як платник податку з 03.07.2008 року за № 972, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 35959473, зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності Станично-Луганською районною державною адміністрацією 02.07.2008 року, місцезнаходження: 93624, Луганська область, смт. Станиця Луганська, с. Широкий, вул. Першотравнева,10.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Судом встановлено, що 20 червня 2011 року державною податковою інспекцією в Станично-Луганському районі в Луганській області на підставі акту перевірки № 20/23-35959473 від 06.06.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000192301 про сплату суми штрафної санкції з ПДВ 20761,25 грн. та збільшення за основним платежем ПДВ на 83045 грн.

Відповідно п. 57.1 ст. 57 глави 4 розділу II Податкового кодексу України сума нарахованого грошового зобовязання, а саме - 103806,25 грн. підлягала сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження протягом десяти календарних днів, наступних з днем узгодження), на бюджетний рахунок одержувача. У разі несплати в установлений строк грошового зобовязання, визначеного в цьому податковому повідомленні-рішенні, виникає право податкової застави на активи платника податків і таке грошове зобовязання буде визнано податковим боргом.

Судом встановлено, що у підприємства по податку на додану вартість малась переплата у сумі 9,33 грн., яка була направлена на погашення боргу згідно податкового повідомлення-рішення № 0000192301 від 06.06.2011р.

Відповідачем 28.11.2011 року направлено до бюджету 323 грн. згідно платіжного доручення № 342 на сплату податкового зобовязання визнаного платником, у звязку з чим була нарахована пеня у сумі 0,99 коп. за період з 16.11.2011 року по 28.11.2011 року.

29.11.2011 року відповідачем сплачено до бюджету 348 грн. на сплату податкового зобовязання згідно декларації № 9011290234 від 17.11.2011 року, яка нарахована станом на 30.11.2011 року, у звязку з чим була нарахована пеня у сумі 1,55 грн. за період з 16.11.2011 року по 29.11.2011 року.

30.11.2011 року відповідачем сплачено до бюджету в рахунок погашення боргу платіжним дорученням № 352 20000 грн., у звязку з чим була нарахована пеня у сумі 71,34 грн. за період з 16.11.2011 року по 30.11.2011 року.

26.12.2011 року відповідачем сплачено до бюджету 142 грн. на сплату податкового зобовязання згідно декларації № 9012633596 від 19.12.2011 року платіжним дорученням № 376, термін сплати якої 30.12.2011 року. У звязку з чим була нарахована пеня у сумі 1,45 грн. за період з 16.11.2011 року по 26.12.2011 року

29.12.2011 року відповідачем сплачено до бюджету в рахунок погашення боргу платіжним дорученням № 395 10000 грн., у звязку з чим була нарахована пеня у сумі 109,56 грн. за період з 16.11.2011 року по 29.12.2011 року.

Таким чином, у звязку з неповною сплатою податку на додану вартість, відповідач станом на 18.01.2012 року має податковий борг в загальні сумі 73658, 11 грн., а саме основного платежу 73473,92 грн. та пеня у сумі 184, 19 грн.

Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу позивачем на юридичну адресу відповідача направлено податкову вимогу від 17.11.2011 року № 30, яка отримана платником податку 22.11.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.11.2011.

21.11.2011 року відповідачем було прийнято рішення № 4 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст .95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки сума податкового боргу в розмірі 73658,11 грн. відповідачем до теперішнього часу не сплачена, податкове повідомлення-рішення та податкова вимога не були ним оскаржені та на день подання адміністративного позову вважаються узгодженими та обовязковими до сплати, тому позовні вимоги податкового органу щодо стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на кошти з рахунків платника є законними та обґрунтованими.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області до приватного підприємства «Н.А.П.» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 73658,11 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків № 26000301010334 та № 26044301010334 у Луганському Обласному АТОЩАД м. Луганськ МФО 304665 до Державного бюджету України на р/р 31113029700312 в банку ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, одержувач УДК у Станично-Луганському районі, код 24048178, код платежу 30140101 податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 73658,11 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяІ.В.Тихонов