Постанова № 21907093, 22.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/146/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з бюджету надлишкове сплаченого ПДВ за березень 2010 року у розмірі 66991,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна” (далі "ЗКАК Україна") до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області, головного управління Державної казначейства України у Луганській області, у якому позивач просив:

- визнати дії (бездіяльність) субєкта владних повноважень, а саме державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області протиправними;

- стягнути з бюджету надлишкове сплаченого податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю “Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна” за березень 2010 року у розмірі 66991,00 грн.

В судовому засіданні 08.02.2012 представник позивача уточнив першу позовну вимогу надавши суду відповідну письмові заяву, відповідно до якої просить суд визнати протиправною бездіяльність ДПІ в м. Сєвєродонецьку щодо ненадання відділу державного казначейства України у м. Сєвєродонецьку висновку про суму податку на додану вартість, що пілягає відшкодуванню з бюджету за березень 2010 року в розмірі 66991,00 грн. (а.с. 64)

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

ТОВ “Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна” є платником податку на додану вартість на загальних умовах.

20.04.2010 ТОВ “Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна” надано до ДПІ в м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року із розрахунком та заявою бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який становить 167098,00 грн., також зазначену декларацію у визначений законом строк було надано відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку.

За даними довідки ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 21.06.2010 №1389/23-31337612, працівники ДПІ підтверджують заявлене бюджетне відшкодування ПДВ за березень 2010 року лише в сумі 112580,77 грн. Залишок заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2010 року в сумі 54517,23 грн., на думку відповідача, можливо підтвердити лише після отримання інформації по ланцюгу постачання, тобто після отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів підприємства.

Позивач з такими висновками не погоджується, тому що порядок розрахунку бюджетного відшкодування, визначений п.п.7.7.1-7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не ставить в залежність розмір бюджетного відшкодування від отримання інформації за ланцюгами поставки товарів від контрагентів. Суми ПДВ включені у податковий кредит в перевірених періодах підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, тоді як саме оформлення податкового кредиту відповідає вимогам п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що знаходить підтвердження у довідці від 22.07.2010 № 1560/23-31337612.

Підприємство не має відповідати за дії своїх контрагентів, оскільки вони зобовязані до виконання вимог ст.67 Конституції України щодо сплати податків.

Крім того, відповідач, був зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки (до 25.06.2010) надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити позивачу у наданні бюджетного відшкодування, надіславши податкове повідомлення. Складання будь-якого проміжного документу не передбачено Законом.

Відповідачем до теперішнього часу не надано відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку висновку про відшкодування сум ПДВ за березень 2010 року у розмірі 167098,00 грн. та не відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування.

На підставі вищевикладеного позивач вважає бездіяльність відповідача ДПІ в м. Сєвєродонецьку незаконною.

На підставі ст.4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.1997 за № 263/2067, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Частково позивачу було відшкодовано надлишкове сплаченого податку на додану вартість за березень 2010 року у сумі 100107,00 грн. Залишок відшкодування в сумі 66991,00 грн. позивачу так і не виплачено.

На підставі викладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 08.02.2012 у зв'язку з ліквідацією Головного управління державного казначейства у Луганській області на виконання Указу Президента України від 09.12.2010 №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" та створенням територіальних органів Державної казначейської служби, відповідно до заяви 2-го відповідача, на підставі статті 55 КАС України було допущено до участі у справі правонаступника 2-го відповідача у справі Головного управління Державного казначейства України у Луганській області - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (а.с. 52-53).

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві.

Представник державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на позов (а.с.65-66), у яких зазначено, що по декларації за березень 2010 року здійснено позапланову виїзну перевірку з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування, за результатами перевірки порушень не встановлено. Станом на 02.02.2012 по податковій декларації за березень 2010 року сума невідшкодованого ПДВ становить 66991,00 грн. Зазначену суму неможливо підтвердити у зв'язку з відсутністю підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання постачання по СГД, по яких сформовано податковий кредит за січень, лютий 2010 року, а саме:

- ТОВ ПМТЗ "Інженерний центр "Реагент",м. Дніпропетровськ у якого було придбано амоній молібденокислий, сума ПДВ по податковим накладним становить 11499,90 грн.

- АТЗТ "СРЧ-Україна", м. Київ у якого було придбано програмне забезпечення технологічного процесу, сума ПДВ по податковим накладним становить 43017,33 грн.

- ТОВ "Компаніє АС", м. Київ у якого було придбано електромагнітний вітромір-лічильник, сума ПДВ по податковим накладним становить 11400,00 грн.

У судовому засіданні представник державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області надав пояснення аналогічні, викладеним у письмових заперечення на адміністративний позов.

Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлене належним чином.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області надіслав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.54 том 1), у яких зазначено, що на момент, коли виникли спірні правовідносини, регулювання повернення з державного бюджету податку на додану вартість здійснювалось Законом України “Про податок на додану вартість”. Казначейство вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” не порушувало, оскільки не отримувало відповідного висновку про бюджетне відшкодування суми ПДВ за березень 2010 року від ДПІ у розмірі 66991,00 грн.

Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Межі повноважень органів казначейства в частині відшкодування податку на додану вартість до прийняття Податкового кодексу України визначались спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державним казначейством України № 200/86 від 21.05.2001 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680 “Порядок відшкодування податку на додану вартість”.

Згідно з п.4.1 Порядку, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Станом на час розгляду справи до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу.

Також, у письмових запереченнях на адміністративний позов, представник Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області просив розглядати адміністративну справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю “Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна”(далі ТОВ “ЗКАК Україна”) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 12.02.2011, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 049944.

ТОВ “ЗКАК Україна” є платником податку на додану вартість, що підтверджуються свідоцтвом № 100155983 від 25.12.2008, виданим ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області (а.с.6-8).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна”, як платник податку на додану вартість, подало до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 167098,00 грн., розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до податкової декларації з ПДВ) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4 до податкової декларації з ПДВ) по податковій декларації з ПДВ за березень 2010 року в сумі 167098,00 грн. (а.с.10-15).

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Разом з тим, суд зазначає що спірні правовідносини виникли між сторонами до набрання чинності Податковим кодексом України, тому суд вважає за потрібне застосувати податкове законодавство, яке діяло на час виникнення правовідносин.

Згідно п.1.6 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковим зобовязанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7 податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При відємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 ст.7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як визначено п.п.7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

У судовому засіданні встановлено, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна” з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2010 по 31.03.2010, за результатами якої складено довідку від 21.06.2010 №1389/23-31337612 (а.с.18-34).

Згідно висновків довідки, перевіркою підтверджено відображене ТОВ “Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна” у декларації за березень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 112580,77 грн. Висновок щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування за березень 2010 року в сумі 54517,23 грн. буде зроблено після отримання інформації про взаємовідносини з контрагентами-постачальниками: ТОВ ПМТЗ "Інженерний центр "Реагент", АТЗТ "СРЧ-Україна", ВАТ "Кримський содовий завод".

У той же час відповідно до наданих письмових заперечень у справі відповідачем зазначено про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року в розмірі 66991,00 грн., у зв'язку з відсутністю підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання постачання по СГД, по яких сформовано податковий кредит за січень, лютий 2010 року, а саме:

- ТОВ ПМТЗ "Інженерний центр "Реагент",м. Дніпропетровськ у якого було придбано амоній молібденокислий, сума ПДВ по податковим накладним становить 11499,90 грн.

- АТЗТ "СРЧ-Україна", м. Київ у якого було придбано програмне забезпечення технологічного процесу, сума ПДВ по податковим накладним становить 43017,33 грн.

- ТОВ "Компаніс АС", м. Київ у якого було придбано електромагнітний вітромір-лічильник, сума ПДВ по податковим накладним становить 11400,00 грн.

Шляхом арифметичного підрахунку суд встановив, що сума ПДВ по податковим накладним з трьома підприємствами, зазначеними у письмових запереченнях відповідача складає 65917,23 грн., а не 66991,00 грн. як зазначає відповідач.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що невідповідність в найменуванні контрагентів позивача по яких неможливо надати висновок щодо правомірності формування суми бюджетного відшкодування зазначених в акті про результати перевірки та письмових запереченнях по справі (ВАТ "Кримський содовий завод" чи ТОВ "Компаніс АС") та стосовно суми непідтвердженого бюджетного відшкодування з ПДВ, виникла внаслідок допущених описок в акті про результати перевірки № 1389/23-31337612 від 21.06.2010.

09.06.2011 ДПІ в м. Сєвєродонецьку було надано Управлінню державного казначейства у м. Сєвєродонецьку Луганської області висновок №70 про суми відшкодування податку на додану вартість, відповідно до якого ТОВ "ЗКАК Україна" за декларацією №13843 від 20.04.2010 за березень 2010 року підлягає відшкодуванню з бюджету 100107,00 грн. Зазначена сума бюджетного відшкодування перерахована позивачу платіжним дорученням № 70 від 17.06.2011 та відповідно до банківської виписки отримана останнім (а.с. ). Ці відомості визнаються позивачем та підтверджені матеріалами справи.

Представник відповідача так і не зміг на вимогу суду пояснити, чому при визначеній актом перевірки від 21.06.2010 сумі підтвердженого бюджетного відшкодування в розмірі 112580,77 грн. та неможливості надати висновок про правомірність заявленого бюджетного відшкодування на суму 54517,23 грн. (а.с. 33) фактично висновком від 09.06.2011 №70 ДПІ у м. Сєвєродонецьку було визначено суму, що підлягає відшкодуванню з бюджету ТОВ "ЗКАК Україна" за декларацією за березень 2010 року лише в сумі 100107,00 грн., а не 112580,77 грн.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Зі змісту акту перевірки від 21.06.2010 та наданих під час розгляду справи заперечень вбачається, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області фактично не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону України “Про податок на додану вартість” щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ, втім, вважає за неможливо підтвердити правомірність формування залишку суми бюджетного відшкодування 66991,00 грн. у зв'язку з неотриманням інформації по контрагентах.

Під час перевірки відповідачем не встановлено будь-яких порушень стосовно оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів (податкових накладних), які дають право на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Суд вважає за потрібне зазначити, що бездіяльність субєкта владних повноважень це пасивна поведінка субєкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.

Таким чином, ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області не встановивши порушень з боку ТОВ “Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна” при формуванні ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України та не надавши за результатами проведеної перевірки до органів державного казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, допустив бездіяльність, яка суперечить вимогам Закону України “Про податок на додану вартість”.

Твердження представника першого відповідача про обовязковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст.7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки сплачені у ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобовязаннях останнього.

Доводи представника ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо непідтвердження надходження сум ПДВ до бюджету результатами зустрічних перевірок, також судом до уваги не беруться, оскільки Закон України “Про податок на додану вартість” не ставить у залежність від проведення зустрічних перевірок право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.

В своїх запереченнях відповідачем зазначено, що станом на 02.02.2012 сума невідшкодованого ПДВ за декларацією за березень 2010 року складає 66991,00 грн.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області у судовому засіданні не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування ТОВ “Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна” податку на додану вартість за березень 2010 року, натомість представниками позивача доведено суду правомірність заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 167098,00 грн.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Судом задовольняється позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності ДПІ в м. Сєвєродонецьку щодо ненадання висновку про суму бюджетного відшкодування.

Одночасно суд вважає, що стягненню з Державного бюджету підлягають нараховані, втім, не сплачені суми, в даному ж випадку слід зобов'язати відповідача ДПІ в м. Сєвєродонецьку надати до органів Державного казначейства висновок про відшкодування раніше не відшкодованої суми ПДВ за декларацією за березень 2010 року в розмірі 66991,00 грн.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області, Головного управління державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з бюджету надлишкове сплаченого ПДВ за березень 2010 року у розмірі 66991,00 грн. задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьк Луганської області щодо ненадання відділу державного казначейства України у м. Сєвєродонецьку висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за березень 2010 року в розмірі 66991,00 грн.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьк Луганської області надати відділу державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку висновок про відшкодування податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна" за декларацією за березень 2010 року в сумі 66991,00 грн. (шістдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто одна гривня 00 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зюд-Кемі Алвіго Кетелістс Україна", ід. код 31337612, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Пивоварова, буд. 5И3/1, витрати зі сплати судового збору в сумі 32 грн. 19 коп. (тридцять дві гривні 19 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 27.02.2012.

Суддя А.М. Каюда