Постанова № 21907001, 22.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1201/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Мінаковій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом прокурора м. Алчевську Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції до виробничого обєднання «БРІЗОЛ» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 12544,40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора м. Алчевську Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції до виробничого обєднання «БРІЗОЛ» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 12544,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що виробниче обєднання «БРІЗОЛ» як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 24.05.2005 та знаходиться на податковому обліку в Алчевській ОДПІ з 23.06.04 за № 1203042.

Відповідачем не сплачено до бюджету узгоджену суму податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку у сумі 12544,40 грн. Зазначений податковий борг виник у звязку з несплатою підприємством суми податкових зобовязань, визначених податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки за 2011 рік № 9000063316 від 26.01.2011 за періоди серпень листопад 2011року, яка надана платником податків до Алчевської ОДПІ засобами електронного звязку та є узгодженою.

Відповідачу листом з рекомендованим повідомленням була спрямована перша податкова вимога № 1/100 від 28.12.09, друга податкова вимога № 2/47 від 29.08.10 вручена особисто директору ВО «БРІЗОЛ» - ОСОБА_1, але заходи здійснені Алчевської ОДПІ не дали позитивного результату

Тому позивач просить стягнути з відповідача кошти в сумі 12 544,40 грн. податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку з рахунків у банках та за рахунок майна платника податків.

Представник прокуратури у судовому засіданні позов підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заперечення на позов суду не надавав.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що виробниче обєднання «БРІЗОЛ» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 24.05.2005 № 13851200000000066 (а.с.10-13) та знаходиться на податковому обліку в Алчевській ОДПІ з 23.06.2004 за № 1203042 (а.с.14).

В судовому засіданні встановлено, що податкове зобовязання відповідача з орендної плати на 2011 рік самостійно визначено платником податків податкових зобов'язань в декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 9000063316 від 26.01.2011 (а.с.19-21).

Відповідачем не сплачено до бюджету узгоджену суму податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку у сумі 12544,40 грн., а саме: основний платіж 12543,32 грн., пеня 1,08 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом з нормами Податкового Кодексу України слід також застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування ” платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону, податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту пп.5.2.1. п.5 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181- III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону України № 2181, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 вказаного пункту.

Відповідно до п.п 5.4.1 .п. 5.4. ст 5 Закону України № 2181узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 87.2. ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181) (Податкові вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. 6.2.2. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно п. 6.2.3. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 6.2.5. статті 6 Закону України № 2181 6.2.5. у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.

Згідно п. 6.3 статті 6 Закону України № 2181 (Черговість виставлення податкових повідомлень і податкових вимог та консолідований борг) податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обовязковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

Згідно п. 6.3.2. статті 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Згідно п. 6.4 статті 6 Закону України № 2181 (Відкликання податкових повідомлень і податкових вимог) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

а) сума податкового зобовязання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобовязання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобовязання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобовязання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; (Підпункт “г” підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV від 20.02.2003)

д) податковий борг визнається безнадійним.

Відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій. Відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону податкові вимоги повинні містити конкретну суму податкового боргу, яка виникла за певний період часу, який сплинув до моменту винесення першої та другої податкової вимоги.

Так, через несплату ОВ «БРІЗОЛ» суми узгодженого податкового зобовязання в установлені законодавством строки, Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією на адресу відповідача було направлено рекомендованим листом першу податкову вимогу від 28.12.09 № 1/100 на суму 1375,19 грн., але вона повернулася на адресу позивача із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.27).

01.09.2010 року відповідачу було вручено другу податкову вимогу від 29.08.10 № 2/47 на суму 12070,12 грн., про що свідчить особистий підпис директора ВО «БРІЗОЛ» - ОСОБА_1 на корінці другої податкової вимоги (а.с.28). Однак, ужиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла в період з 2009 по 2010 рік. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові. При цьому Закон України № 2181 не передбачає розповсюдження дії винесених податкових вимог на суми податкового боргу, які виникнуть у платника податків в майбутьньому після винесення першої та другої податкових вимог. П.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 чітко визначене поняття консолідованого боргу, який складається з визначеної суми у першій податковій вимозі, збільшеній на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу на суму, яка заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення позову Прокурора міста Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції до виробничого обєднання «БРІЗОЛ» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 12544,40 грн. з рахунків у банку та за рахунок майна платника податків. Внаслідок чого визначена сума заборгованості відповідно до положень ст. 87 Податкового кодексу України підлягає стягненню за рахунок майна.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податкову заборгованість з узгодженого податкового зобовязання не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов прокурора м. Алчевську Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської обєднаної державної податкової інспекції до виробничого обєднання «БРІЗОЛ» про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 12544,40 грн. задовольнити.

Стягнути з відповідача - виробничого обєднання «БРІЗОЛ», ід. код 32905320, податковий борг з орендної плати за земельну ділянку у сумі 12544,40 грн. (дванадцять тисяч пятсот сорок чотири тисячі 40 копійок) за рахунок майна.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 27 лютого 2012 року.

СуддяС.В. Борзаниця