Постанова № 21906943, 21.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/425/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бражник В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності доПриватного підприємства агрофірма "Мілуватська"про стягнення заборгованості в сумі 16354,99 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства агрофірма "Мілуватська"про стягнення заборгованості в сумі 16354,99 грн., в якому зазначив, що відповідач є платником збору на обовязкове соціальне страхування, що має найману робочу силу, зареєстрований в Сватівській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №440430000142. Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності форми 4-ФСС, станом на 01.10.2011 за відповідачем існує заборгованість у сумі 16354,99 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні, викладені у позовній заяві, додатково пояснила, що 21. 06.2011 дирекцією Луганського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складено акт перевірки, яким не прийнято до заліку витрат, проведених оплату путівок на оздоровлення на суму 9691,50 грн. та не прийнято до заліку витрат проведених на оплату новорічних подарунків на суму 87,25 грн. У звязку з відмовою керівника підприємства підписати акт, було складено акт відмови від підпису від 21.06.2011. На підставі акту перевірки, 05.07.2011 було прийнято рішення № 173/06-10-2000 про повернення коштів Фонду у сумі 9778,75 грн. та сплату фінансової санкції у розмірі 50% від неправомірно витрачених страхових коштів 4889,38 грн. За не виконання рішення № 173/06-10-2000 до позивача було застосовано фінансову санкцію у сумі 1686,86 грн., яка оформлена рішенням № 20 від 03.08.2011. Вказані рішення були отримані позивачем, але ні до органів Фонду, ані до суду не оскаржені. Щодо посилання відповідача на порушення процедури проведення перевірки, позивач вважає їх безпідставними, оскільки фактично перевіряючи були допущені до перевірки, зауважень до акту позивач не надав, рішення за наслідками перевірки не оскаржив.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, пояснивши, що перевірка була проведена із порушеннями норм законодавства, оскільки до початку перевірки позивачем не було направлено за 10 днів на адресу підприємства письмового повідомлення, таким чином акт не може бути належним доказом у справі, оскільки дані, які були зафіксовані під час перевірки отримані позивачем із порушеннями закону. Щодо висновків у акті перевірки, то відповідач їх вважає безпідставними, оскільки підприємством був порушений лише порядок видачі застрахованим особам санаторних путівок, а саме, видача путівок здійснювалася без квитанцій до приходного касового ордеру або квитанції про часткову оплату. Фактично оплата була проведена, але пізніше, грошові кошти Фондом отримані в повному обсязі, а тому підприємством не було завдано ніякої шкоди позивачу. Щодо видачі подарунків особам, які не мають на це право відповідач не заперечував. Також представник відповідача не погодився із посиланнями позивача на звіт, яким Фонд самостійно визначив суму заборгованості, штрафних санкцій та пені, оскільки такий звіт підприємством не надався, у звіті відсутня печатка підприємства та підписи керівника та головного бухгалтера.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований Сватівською районною державною адміністрацією як юридична особа з 23 березня 2000 року (а.с. 11) та перебуває на обліку у виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, чим прийняв на себе зобовязання страхувальника та повинен сплачувати страхові внески до Фонду.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 14.01.1998 № 16/98-ВР “Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообовязкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування”, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-111.

Відповідно ст. 2 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” роботодавець є страхувальником для осіб, зазначених у ч. 1 ст. 6 цього Закону, а це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.

Згідно із частиною 3 статті 10 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообовязкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у звязку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” виконавча дирекція Фонду, серед іншого:

1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

2) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

3) представляє інтереси страховика в судових та інших органах.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин) страхувальник зобовязаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п.4 ч.2 ст. 27 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (в редакції від 01.01.2011 року зі змінами та доповненнями) страхувальник зобовязаний вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Розмір страхових внесків та порядок їх обчислення і спати роботодавцями та застрахованими особами було визначено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 № 2213-111 та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16 (далі Інструкція № 16).

Пунктом 5.1 Інструкції № 16 передбачено, що нарахування збору до Фонду здійснюється страхувальниками за чинними ставками. При цьому не мають значення джерела фінансування виплат, статті витрат і види платіжних документів. Згідно п. 5.5 вказаної Інструкції перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банку.

Статтею 30 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, не застосовується.

Судом встановлено, що 21.06.2011 позивачем була проведена планова перевірку ПП «Мілуватська» по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за результатами якої складено акт № 06-13-378 (а.с. 24-29).

Висновками акту перевірки встановлено, що відповідачем не прийнято до заліку витрат, здійснених на оплату путівок на оздоровлення у сумі 9691,50 грн.; не прийнято до заліку витрат, здійснених на оплату новорічних подарунків на суму 87,25 грн. На підставі статті 30 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” передбачена штрафна санкція у розмірі 50%, що складає 4889,38 грн.

Акт було вручено головному бухгалтеру підприємства 21.06.2011 та у звязку з відмовою керівника підприємства підписати акт перевірки, перевіряючими складено акт відмови від підпису (а.с. 30).

05.07.2011 Фондом прийнято рішення № 173/06-10-2000 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності, яким зобовязано відповідача повернути неправомірно витрачені страхові кошти до 01.01.2011 у сумі 97778,75 грн. та сплатити штрафну санкцію у розмірі 4889,38 грн. (а.с. 51). Рішення отримано уповноваженою особою підприємства 08.07.2011.

03.08.2011 Фондом прийнято рішення № 20 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яким застосовано до відповідача фінансові санкції у розмірах: пеня 220,05 грн., штрафна санкція 1466,81 грн. Рішення отримано відповідачем 10.08.2011.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося представником відповідача, зазначені рішення у судовому порядку оскаржені не були.

Таким чином, суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на оскарження рішень Фонду у судовому порядку, рішення на даний час є чинними, а тому підстав для звільнення відповідача від відповідальності по сплаті заборгованості у сумі 16354,99 грн. у суду немає.

Щодо посилання відповідача на те, що перевірка була проведена із порушеннями норм законодавства, а тому висновки акту є необґрунтованими, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.4 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затверджена Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 N 29 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 р. за N 393/19131 планова перевірка проводиться за умови письмового повідомлення страхувальника не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення такого заходу за формою, наведеною у додатку 1 до цієї Інструкції.

Повідомлення надсилається страхувальнику рекомендованим листом чи телефонограмою або надається під розписку керівнику чи головному бухгалтеру (бухгалтеру) цього страхувальника або уповноваженій керівником особі із зазначенням: дат початку та закінчення її проведення; найменування страхувальника; найменування органу Фонду, який проводить перевірку.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося представником позивача, повідомлення на проведення планової перевірки на адресу підприємства не направлялося, але враховуючи те, що перевіряючи фактично були допущені до перевірки, відповідач тим самим підтвердив свою згоду на призначення та проведення такої перевірки.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем безпідставно було складено звіт, у якому самостійно визначено показники сум, зафіксованих у акті перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 18.01.2011 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.03.2011 за №392/19130 (далі Інструкція № 4) звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП це звіт страхувальника по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, за визначеною Фондом формою. Звіти за формами Ф4-ФСС з ТВП та Ф14-ФСС з ТВП подаються до органів Фонду в повному обсязі страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття його на облік в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним у Державному реєстрі (для зареєстрованих після 01.01.2011).

Страхувальники зобов'язані формувати та подавати до органів Фонду звітність щодо коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не пізніше 20 числа наступного за звітним періодом місяця. Базовим звітним періодом для них є квартал. Звіти подаються за формами Ф4-ФСС з ТВП та Ф14-ФСС з ТВП згідно з додатками 1 та 2 до цього Порядку.

Згідно розділу 7 п. 7.2 Інструкції № 4 за наявності методологічних або арифметичних помилок (наприклад, відмінність показників у різних таблицях звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП щодо витрат за рахунок коштів Фонду, невідображення або невірне відображення суми коштів, отриманих від органу Фонду на надання матеріального забезпечення застрахованим особам, невідображення сум донарахованих страхових внесків, пені, штрафів та неправомірно витрачених страхових коштів, які страхувальником не оскаржуються або процедура оскарження завершена), виявлених при прийманні звітів відповідальною особою органу Фонду, страхувальнику має бути запропоновано самостійно виправити виявлені помилки. Ці пропозиції не можуть бути підставою для неприйняття звіту.

Судом встановлено, що 20.10.2011 відповідачем було подано до Фонду звіт за формою Ф.4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2011 року (а.с. 8).

20.10.2011 позивачем було спрямовано на адресу ППА «Мілуватська» лист за № 1017/01-10 із інформацією про те, що Фондом при здачі підприємством звіту за формою Ф.4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2011 року було зафіксовано не відображення сум, нарахованих на підставі рішення № 173 від 30.06.2011 та № 20 від 03.08.2011 та попереджено, що на підставі п. 7.2 розділу 7 Інструкції № 4 від 18.01.2011 працівниками Фонду буде самостійно визначені і нараховані відповідні показники при складенні зведеного звіту за 9 місяців 2011 року (а.с. 7).

Як вбачається із пояснень представника позивача, відповідачем не було усунено недоліки, встановлені під час подачі звіту за формою Ф.4-ФСС з ТВП за 9 місяців 2011 року, а тому працівниками Фонду самостійно визначено суми, нараховані на підставі рішення № 173 від 30.06.2011 та № 20 від 03.08.2011 та складено відповідний звіт.

Згідно абз. 2 п. 7.2 розділу 7 Інструкції № 4 у разі відмови страхувальника виправити помилки орган Фонду зобов'язаний самостійно визначити відповідні показники, врахувати їх при складанні зведених звітів, після чого, за необхідності, проводиться перевірка цього страхувальника.

Таким чином, враховуючи приписи Інструкції № 4 та те, що відповідачем у судовому порядку не оскаржено суми, нараховані на підставі рішення № 173 від 30.06.2011 та рішення № 20 від 03.08.2011, позивачем правомірно складено звіт по коштах загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за девять місяців 2011 року та самостійно відображено суми, нараховані на підставі рішень.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Аналізуючи викладені обставини у справі, суд вважає, що позивачем доведено правомірність нарахування заборгованості у сумі 16354,99 грн., у тому числі: неприйнятих до заліку витрат у сумі 9778,75 грн., штрафної санкції 4668,13 грн., штрафу у сумі 1466,81 грн., пені 220,05 грн., а тому позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст.2, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності доПриватного підприємства агрофірма "Мілуватська"про стягнення заборгованості в сумі 16354,99 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства агрофірма "Мілуватська" (92633, Луганська область, Сватівський район, с. Мілуватка, вул. Кударя, 1а; і.к. 30906390) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13; р/р 37172500100001 в УДК в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643) заборгованість у розмірі 16354,99 грн. (шістнадцять тисяч триста пятдесят чотири гривні 99 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 27 лютого 2012 року.

СуддяН.В. Кравцова