Постанова № 21906699, 16.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/883/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Чиркіна С.М.

при секретарі судового засідання Данилкіній Н.В.

за участю

представника позивача: Пархоменко Т.Ю.

представника відповідача: Гайворонської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськшатобудмонтаж» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000021600 від 12 січня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Луганськшахтобудмонтаж» (надалі - Позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000021600 від 12 січня 2012 року.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем протиправно було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000021600 від 12.01.2012 року про нарахування штрафу за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання у сумі 93610,24 грн. на 1 календарний день у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, який склав 9361,00 грн.

Правову позицію обґрунтовував тим, що звітним періодом за декларацією з податку на додану вартість № 78462 від 20.01.2011 р. є грудень 2010 року, тобто на час виникнення податкового обов'язку був чинний Закон України від 21.12.00 р. № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181).

З посиланням на вимоги п. п. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49, п. п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу, який набрав чинності з 1 січня 2011 року, зазначив, що граничний строк оплати податку на додану вартість по декларації за грудень 2010 року спливав 30 січня 2011 року. Зазначена календарна дата припала на вихідний день - неділю, тому суму самостійно узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 93610,24 грн. позивач сплатив 31 січня 2011 року, тобто в понеділок - наступний операційний (банківський) день, що настав за вихідним днем.

Стверджував, що п. п. 5.3.3. п. 5.3. статті 5 Закону № 2181 передбачалась оплата в тотожній ситуації в наступний за вихідним або святковим робочий операційний (банківський) день.

Додатково позивач посилався на поняття строку та його перебігу визначені Цивільним кодексом України.

Наполягав на необхідності застосування п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4, п.56.21. ст. 56 Податкового кодексу України, які передбачають презумпцією правомірності рішень платника податку у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між: собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків».

Додатково послався на порушення відповідачем пункту 5 підрозділу 10 «Інших перехідних положень» ПК України, за яким штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому наполягав на безпідставності посилання позивачем на вимоги Закону України №2181, у звязку з втратою чинності зазначеним законом на момент виникнення спірних правовідносин.

Наполягав на правомірності прийнятого рішення, у звязку з порушенням позивачем строку сплати податків.

В обґрунтування правомірності правової позиції послався на лист Державної податкової адміністрації України від 24.01.2011р. №1704/7/16-1517 в якому зазначено, що платник податків зобовязаний був сплатити суму податкових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року не пізніше 30 січня 2011року, а враховуючи те, що вказана дата припадає на неділю, сплата податкових зобовязань має бути здійснена до її настання.

Просив відмовити в задоволені позову.

В судовому зсіданні сторони надали пояснення, тотожні даним, викладеним в позовній заяві та запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи, субєкта господарської діяльності та платника податку на додану вартість (а.с.9-21).

Сторонами визнавався зазначений статус позивача.

Повноваження відповідача визначені ст. 20 ПК України.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. З КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Сторонами визнано, що у встановлений термін позивачем, за приписами Закону № 2181 було подано відповідачу податкову Декларацію № 78462 від 20.01.2011 р. з податку на додану вартість за грудень 2010 року (а.с.66).

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Аналогічно до приписів Закону України № 2181, відповідно до п.п. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу, податкові декларації подаються за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі, при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначений та затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 р. (далі - Порядок 984).

22 грудня 2012 відповідачем на підставі підпункту 20.1.4 підпункту 20.1. статті 20 розділу І ПК України було здійснено невиїзну документальну перевірку Позивача щодо своєчасності сплати до бюджету узгоджених сум грошових зобов'язань, згідно даних наданих відділом обліку та звітності.

За результатами перевірки складено Акт про результати перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 22 грудня 2011 року за № 80/16-00/00181763, згідно до висновків якого податковим інспектором виявлено порушення позивачем строку сплати узгодженого грошового зобов'язання у сумі 93610,24 грн. на 1 календарний день, за що визначена відповідальність у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, який склав 9361,00 грн. (а.с.23).

За наслідками перевірки, 12 січня 2012 року відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000021600 про нарахування позивачу штрафу за затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання у сумі 93610.24 грн. на 1 календарний день у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, який склав 9361,00 грн. (а.с.30).

Сторонами визнається термін та сума сплати, розмір узгодженого податкового зобовязання з урахуванням наявної переплати (а.с.72-80).

Предметом спору є підстави для застосування відповідачем штрафу в частині дотримання позивачем строків сплати податкового зобовязання.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПКУ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Сторонами визнано, що 10-й календарний день за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації це 30 січня 2011р. вихідний день - неділя.

Відповідно до ст.126 ПКУ, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:при затримці до 3 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пунктом 5 підрозділу 10 «Інших перехідних положень» ПК України у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

Згідно з п.7 розділу 10 Інших перехідних положень ПК України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи вимоги п.7 розділу 10 Інших перехідних положень ПК України, відповідач позбавлений права застосовувати штрафні санкції, у тому числі передбачені ст. 126 ПК України за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Суд не наділений повноваженнями визначати невірно застосований відповідачем розмір штрафу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням обраного позивачем способу захисту, та вимог ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000021600 від 12 січня 2012 року.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, у звязку із задоволенням позову, судові витрати необхідно стягнути на користь позивача.

Відповідно до ст. 160 КАС України у судовому засіданні 15.02.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення повного тексту постанови відкладено, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158 - 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Луганськшатобудмонтаж» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська про визнання протиправним та скасуванні повідомлення-рішення .№ 0000021600 від 12 січня 2012 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000021600 від 12 січня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськшатобудмонтаж» судові витрати у розмірі 32,19 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 17 лютого 2012 року.

СуддяС.М. Чиркін