Постанова № 21905238, 09.08.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КопіяСправа № 1170/2а-2194/11

Категорія статобліку - 3.7

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2011 рокум. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Флоренка О.Ю.

при секретарі Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Прокурора м. Кіровограда Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, завдання якої виконує територіальний підрозділ територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 510,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2011 року Прокурор м. Кіровограда Кіровоградської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, завдання якої виконує територіальний підрозділ територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якій просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт у сумі 510,00 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області, проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом. В ході перевірки було виявлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, експлуатував легковий автомобіль ГАЗ 2410, державний номер знак НОМЕР_1, облаштованого як таксі без наявності ліцензійної картки, чим порушив вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області винесено постанову від 03.02.2011 року № 016913 про застосованя до відповідача фінансових санкції в сумі 510,00 грн. Примірник постанови відповідач отримав, фінансові санкції не сплатив.

Представник прокуратури у судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, підтвердженням чому є судові повістки із підписом представника прокуратури (а.с.14, 17).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 (довіреність №12/3-26-29 від 06.01.2011 р.) позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову, у звязку з тим, що ліцензійна картка оформлена, але на автомобіль отримане нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та нові державні номерні знаки.

Суд ухвалив продовжити розгляд справи за відсутності представника прокуратури.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України, частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що прокурор зебезпечує представництво інтересів держави в суді у випадках передбачених законом.

Статею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів державиє наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення Прокурора м. Кіровограда Кіровоградської області до суду з даним позовом стало завдання шкоди економічним інтересам держави, що виявилось у порушенні законодавства про автомобільний транспорт та недоотриманні коштів державним бюджетом.

Виходячи із зімісту п. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України предметом адміністративної юрисдикції є публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 6 Закону України „Про автомобільний транспорт" передбачено, що загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України, в складі якого діє центральний орган виконавчої влади у галузі автомобільного транспорту Міністерство транспорту та звязку України.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті” №1190 від 08.09.2004 року Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що діє у складі Міністерства транспорту і звязку України і йому підпорядковується. Головавтотрансінспекція здійснює державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які проводять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт. Головавтотрансінспекція, відповідно до пункту 8 зазначеної постанови, для виконання покладених на неї завдань може утворювати територіальні органи. Згідно пункту 1 наказу Міністерства транспорту та звязку України „Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" №888 від 14.12.2005 року, територіальні органи Головавтотрансінспекції в областях є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, в тому числі і територіальне управління Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області. Згідно пункту 4 вказаного наказу основними завданнями територіальних управлінь є здійснення державного контролю за дотриманням субєктами господарювання усіх форм власності нормативно - правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Отже, територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області уповноважене законом здійснювати контролюючі владно - управлінські функції у сфері публічно - правових відносин і в спорі виступає як субєкт владних повноважень, а тому суд вважає прийнятним даний позов до розгляду в адміністративному суді.

Судом встановлено, що 30.01.2011 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області було проведено перевірку додержання вимог чинного законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Перевірка проводилася по вул. Орджонікідзе, буд.2, у м. Кіровограді.

З акта перевірки встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, здійснював експлуатацію легкового автомобіля облаштованого як таксі без наявності ліцензійної картки на транспортний засіб марки ГАЗ 2410, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.7). Відповідачу направлино лист - повідомлення про необхідність прибути до територіального управління Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області 03.02.2011 року з приводу розгляду справи про скоєне правопорушення автотранспортного законодавства, стосовно акта від 30.01.2011 року № 064896 під час надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу транспортним засобом (а.с.8).

Відповідно до пункту 4 статті 48 Закону України „Про автомобільний транспорт” встановлена обов'язкова наявність таких документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення та які повинні бути і пред'являтися особам, що уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абз. 4 частини 1 статті 60 зазначеного Закону, експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі акта перевірки від 30.01.2011 року №064896 начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області 03.02.2011 року прийнято постанову №016913 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 510 грн. (а.с.9).

Примірник постанови від 30.01.2011 року № 064896 відповідач отримав, у встановленому законом порядку її не оскаржував, фінансові санкції не сплатив.

Суд не приймає посилання відповідача про наявність ліцензії при проведенні перевірки, оскільки із матеріалів справи вбачається, шо під час перевірки відповідач пред'явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, в якому дата реєстрації вказана 11.12.2007р., але до суду надав ліцензійну картку, в якій зазначено номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, із строком дії ліцензійної картки з 26.07.2006 року по 25.07.2011 року. (а.с. 22).

Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №514 від 22.07.2010р. „Про затвердження положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом” (далі положення), ліцензійна картка - документ, який додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Ліцензійні картки додаються до ліцензії на кожен автомобільний транспортний засіб (далі - автотранспортний засіб). На кожен автотранспортний засіб видається одна ліцензійна картка. Ліцензійна картка є бланком суворої звітності, до якої заносяться реєстраційні дані ліцензії та автотранспортного засобу.

Відповідно до п. 1.5 положення, ліцензійні картки оформлюються на власні автотранспортні засоби або автотранспортні засоби, що використовуються на інших законних підставах та якими будуть надаватися послуги з перевезення пасажирів і вантажів.

Ліцензійна картка видається на оформляється органом ліцензування на підставі копії свідоцтва про реєстрацію власних транспортиних засобів або тимчасово реєстраційних талонів на орендні автомобілі.

Згідно п. 3.6 положення, у разі зміни даних у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах, оформлюються нові ліцензійні картки.

Згідно п. 3.6 положення, ліцензійні картки є недійсними у разі, змін у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або в інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження таким автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд приходить до висновку, що рішення про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 510,00 грн., є законним і обґрунтованим, штрафні санкцій останнім до державного бюджету не сплачені, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем є фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 (25003, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь Державного бюджету України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області (м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, 2, р/р 31112106700002, УДК у м. Кіровограді, ГУДК у Кіровоградській області, код одержувача 24145329, код бюджетної класифікації 21081100, МФО 823016) фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт в розмірі 510,00 грн., які застосовані на підставі Постанови начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області від 03.02.2011 року №016913.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня її проголошення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.08.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 15.08.2011 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Судя О.Ю. Флоренко