Постанова № 21904686, 28.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 року місто Київ№ 2а-552/12/1070

16.02

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача: Величка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат»

доДержавної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області

провизнання протиправними податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 15.02.2012 року.

10.02.2012 року до суду надійшло клопотання (вхідний № 2128), в якому Публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат»на виконання ухвали судді Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року про залишення позовної заяви без руху надає платіжне доручення від 02.02.2012 року № 263 про сплату судового збору.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2012 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.02.2012 року.

В призначений день та час в судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат»є юридичною особою, що зареєстрована 30.06.1994 року Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що 13.10.2011 року ДПІ в Обухівському районі Київської області проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт № 1805/2301/05509659 від 13.10.2011 року.

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано порушення вимог пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 2 539599, 22 гривень за травень 2011 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2011 року в сумі 2 539599, 22 гривень; ПДВ в сумі 4974 306, 31 гривень за червень 2011 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року в сумі 1832314, 00 гривень та занижено ПДВ за липень 2011 року на 3141992, 31 гривень; ПДВ в сумі 6709431, 72 гривень за липень 2011 року, що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за липень 2011 року в сумі 2284425, 72 гривень та занижено ПДВ на 4425007, 00 гривень.

Позивач, не погодившись з Актом перевірки № 1805/2301/05509659 від 13.10.2011 року, надіслав на адресу начальника ДПІ в Обухівському районі Київської області заперечення № 8712/19398 від 20.10.2011 року на акт перевірки позивача.

ДПІ в Обухівському районі Київської області розглянуло заперечення позивача до акту № 1805/2301/05509659 від 13.10.2011 року та надіслала відповідь на адресу позивача від 26.10.2011 року № 3134/10/251-65, в якій вирішила, що підстав для перегляду висновків акту від 13.10.2011 року не має.

На підставі Акту перевірки № 1805/2301/05509659 від 13.10.2011 року ДПІ в Обухівському районі Київської області винесені податкові повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 000982301/2046, № 000962301/2047, № 000972301/2048.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями від 31.10.2011 року № 000982301/2046, № 000962301/2047, № 000972301/2048, 11.11.2011 року подав скарги № 87-15/20967 від 10.11.2011 року, № 87-15/20969 від 10.11.2011 року, № 87-15/20968 від 10.11.2011 року, в яких просив скасувати вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДПА в Київській області № 3587/10/25-017/363.364.365-1803 від 29.12.2011 року розглянуто скаргу позивача та вирішено скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області від 31.10.2011 року № 000962301/2047 та частково скасовує податкові повідомлення-рішення № 000972301/2048 у розмірі 2179681, 65 гривень і № 000982301/2046 у розмірі 7498905, 00 гривень і штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 916157, 00 гривень, а скарги платника податків в зазначених частинах задовольнило.

Вищевказане рішення було отримано позивачем 04.01.2012 року.

У звязку з цим, на підставі Рішення ДПА в Київській області № 3587/10/25-017/363.364.365-1803 від 29.12.2011 року ДПІ в Обухівському районі Київської області були надіслані уточнююче податкове повідомлення-рішення від 10.01.2012 року № 0000062301/16 зі зменшеною нарахованою сумою грошового зобовязання сума завищення бюджетного відшкодування визначена в розмірі 15000, 00 гривень.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було направлено позивачу та отримано останнім, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції ПАТ «Київський КПК»від 11.01.2012 року № 401.

Водночас, податкове повідомлення-рішення за результатами рішення ДПА в Київській області на податкове повідомлення-рішення 31.10.2011 року № 000962301/2047 прийнято не було.

Таким чином, ДПА в Київській області за результатами розгляду скарг позивача залишено чинними наступні рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області:

-податкове повідомлення-рішення від 10.01.2012 року № 0000062301/16 про визначення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 15000, 00 гривень та штрафна (фінансова) санкція в розмірі 1, 00 гривня;

-податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 000972301/2048 про завищення суми відємного значення ПДВ у розмірі 104743, 35 гривень.

Отже, позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 58.1 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до

показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо неправомірності визначення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 15000, 00 гривень та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1, 00 гривня, згідно податкового повідомлення-рішення № 0000062301/16 від 10.01.2012 року слід зазначити наступне.

ДПІ в Обухівському районі Київської області встановлено факт віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми по операціям з ТОВ «Юван Та», яким не подано в строк, визначений Законом, податкову декларацію з ПДВ. Зазначене свідчить про недекларування податкових зобовязань контрагентами за травень 2011 року у сумі 15000, 00 гривень.

Водночас, позивачем до ДПІ в Обухівському районі Київської області було подано одночасно з податковою декларацією з ПДВ заяву про відмову постачальника надати податкову накладну та розрахункові документи, що свідчать про факт сплати податку у звязку з придбанням електрообладнання.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Позивачем на підставі укладеного з ТОВ «Юван Та»договору купівлі-продажу № б/н від 01.04.2011 року (далі договір) у травні 2011 року було отримано 4 преси для макулатури електрогідравлічних загальною вартістю 115992, 00 гривень з ПДВ, про що 20.05.2011 року було підписано видаткову накладну № 05/20 від 20.05.2011 року. Розрахунки в травні 2011 року за 4 преси для макулатури електрогідравлічних були проведені на підставі наступних платіжних доручень:

-№ 5791 від 04.05.2011 року на суму 20000, 00 гривень банк АТ «Райффайзен Банк Аваль»;

-№ 6142 від 10.05.2011 року на суму 20000, 00 гривень банк АТ «Райффайзен Банк Аваль»;

-№ 6596 від 16.05.2011 року на суму 10000, 00 гривень банк АТ «Райффайзен Банк Аваль»;

-№ 6722 від 17.05.2011 року на суму 20000, 00 гривень банк АТ «Райффайзен Банк Аваль»;

-№ 6847 від 18.05.2011 року на суму 20000, 00 гривень банк АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, у разі відмови ТОВ «Юван Та»надати податкову накладну для включення сум податку до складу податкового кредиту позивача згідно чинного законодавства України, необхідним і достатнім є подача відповідної заяви до податкової декларації з відповідними копіями розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у звязку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджено в Акті перевірки, тому висновки ревізора про безпідставність віднесення суми 15000, 00 гривень до складу податкового кредиту є необґрунтованими та неправомірними.

Також слід зазначити, що не ґрунтуються на чинному законодавстві України й наступні твердження відповідача.

Факт не подання, визнання недійсними податкових декларацій з ПДВ або недекларування податкових зобовязань у обсягах, що відповідають податковому кредиту, задекларованому позивачем у травні 2011 року його контрагентами свідчить про відсутність обєкту оподаткування, який виникає при проведенні контрагентами фінансово-господарських операцій.

Відсутність податкових декларацій, обєкту оподаткування ПДВ свідчить про відсутність у контрагентів позивача, законних підстав скласти та надати оригінали податкових накладних покупцю, тобто позивачу.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Наявність обєкту оподаткування підтверджується здійсненням, зокрема, операцій з постачання товарів та послуг.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, постачання товарів будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Наявність або відсутність податкової декларації з ПДВ не впливає на наявність обєктів оподаткування, оскільки подача або неподання податкової декларації контрагентом не призводить до відсутності операцій з поставки товарів, послуг.

Законодавством України, зокрема статтею 196 Податкового кодексу України, передбачено виключний перелік операцій, що не є обєктом оподаткування. Твердження відповідача щодо неподання податкової декларації контрагентом та причинно-наслідкового звязку про відсутність таким чином обєкту оподаткування не підтверджено посиланням на будь-яку норму права, що встановлює дану обставину.

Чинним законодавством України по покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обовязку при формуванні податкового кредиту за заявлені до бюджетного відшкодування ПДВ здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ.

Отже, право на податковий кредит позивача не може залежати від виконання контрагентами своїх обовязків платника податку.

Позивач здійснив визначення суми податкового кредиту на підставі положень чинного законодавства України (положення пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України, про що зазначалося вище), зокрема у випадку відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну, позивач при подачі податкової декларації за звітний податковий період подав заяву із скаргою на такого постачальника ТОВ «Юван Та»разом з копіями розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у звязку з придбанням таких товарів, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Слід зазначити, що про факт подачі скарги на контрагента позивача під час проведення перевірки мав місце (стор.7 Акту перевірки), водночас вказані обставини не взяті до уваги перевіряючим.

Щодо неправомірності завищення суми відємного значення ПДВ у розмірі 104743, 35 гривень, згідно податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 000972301/2048, слід зазначити наступне.

Відповідачем зазначено, що позивачем було включено до податкового кредиту суму сплаченого податку, не підтверджену податковою накладною. Перевіркою встановлено порушення порядку ведення обліку: підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункт 201.1 статті 201, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, позивачем у липні 2011 року завищено податковий кредит на суму 104743, 35 гривень, що призвело до заниження ПДВ за липень 2011 року на суму 104843, 55 гривень.

Відповідачем при визначенні правильності формування податкового кредиту за липень 2011 року не було враховано податковий кредит з податкової накладної № 1278/174 від 31.07.2011 року, що видана Державним територіально-галузевим обєднанням «Південно-західна залізниця»(код ЄДРПОУ 04713033) на суму 104743, 35 гривень у звязку з відсутністю податкової накладної № 1278 від 31.07.2011 року, як зазначено в акті перевірки.

Позивач звернув увагу суду на те, що податкова накладна № 1278 від 31.07.2011 року відсутня взагалі, оскільки Державним територіально-галузевим обєднанням «Південно-західна залізниця»було надано податкову накладну № 1278/174 від 31.07.2011 року, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна № 1278/174 від 31.07.2011 року та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 7 надавались відповідачу для ознайомлення під час проведення перевірки.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про безпідставне та незрозуміле твердження відповідача про відсутність податкової накладної Державного територіально-галузевого обєднанням «Південно-західна залізниця».

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Позивачем на підставі укладеного з Державним територіально-галузевим обєднанням «Південно-західна залізниця»договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуги № 7323060 від 18.05.2009 року, у липні 2011 року було отримано послуги перевезення на загальну суму 634175, 90 гривень, в тому числі ПДВ 105695, 98 гривень.

Як зазначено в податкові накладній Державного територіально-галузевого обєднанням «Південно-західна залізниця»в липні 2011 року були надані наступні послуги:

1)залізничні перевезення згідно відомості відправлення вантажу;

2)залізничні перевезення згідно накопичувальної картки;

3)залізничні перевезення згідно відомості користування вагонами;

4)залізничні перевезення згідно відомості прибуття вантажу;

5)залізничні перевезення.

Жодних претензій щодо суми наданих послуг чи реальності (фактичності) наданих послуг Державним територіально-галузевим обєднанням «Південно-західна залізниця»ДПІ в Обухівському районі Київської області не має.

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

З податкової накладної від 31.07.2011 року № 1278/174 на загальну суму 634175, 90 гривень, в тому числі ПДВ в сумі 105695, 98 гривень, яка наявна у позивача, до податкового кредиту віднесена та частина ПДВ, що відповідає обєкту оподаткування у липні 2011 року, тобто 104743, 35 гривень.

Отже, суд дійшов висновку, що викладені в Акті перевірки висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам справи і були спростовані у ході судового засідання.

Також, судом встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.01.2012 року № 0000062301/16 податковим органом, окрім суми у 15000 гривень і штрафу в 1 гривну визначено податкове зобовязання з ПДВ та зобовязання сплатити суму податку у розмірі 0 гривень та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 2616064 гривні.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що під час винесення податкового повідомлення-рішення була допущена арифметична помилка.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ДПІ в Обухівському районі Київської області, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів та підстав, якими керувався під час винесення спірного рішення.

Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 157, 159 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2012 року № 0000062301/16 про визначення суми завищення бюджетного відшкодування в розмірі 15000, 00 гривень та визначення штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1, 00 гривня.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 000972301/2048 в частині визначення суми завищення відємного значення податку на додану вартість в розмірі 104743, 35 гривень.

Присудити Публічному акціонерному товариству «Київський картонно-паперовий комбінат» судові витрати з Державного бюджету шляхом зобовязання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області грошові кошти в розмірі 1 197 (одна тисяча сто девяноста сім) гривень 44 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02 березня 2012 р.