Постанова № 21904208, 14.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2012 року 2а-4849/11/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В.,

при секретарі судового засідання Короташ О.Б.,

за участю:

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Девелін"

про стягнення заборгованості в сумі 500, 00 грн.,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Девелін" про стягнення заборгованості в сумі 500, 00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав заяву в якій просив розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши позовну заяву та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.07.2001 року відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а. с. 7), та є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності.

Також, судом встановлено, що відповідачем було подано позивачу звіт про нараховані внески та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, в якому самостійно нараховане зобовязання у сумі 500, 00 грн., за 12 місяців 2008 року (а. с. 5).

У звязку з тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вказану у звіті суму, позивачем було подано позов до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 22 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі Закон України № 2240-ІІІ) (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин), платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Відповідно до вимог ст. 2 названого Закону страхові внески відрахування на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Як вбачається зі ст. 21 Закону України № 2240-ІІІ, розмір страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках:

1) для роботодавців до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

2) для найманих працівників до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

3) для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону, до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні пятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.

Згідно з вимогами ст. 23 Закону України № 2240-ІІІ страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, повязаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону України № 2240-ІІІ, страхувальник, зокрема, зобовязаний: нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески; вести облік коштів загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Як вбачається зі ст. 8 Закону України № 2240-ІІІ, спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 п. 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування»від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача існує заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності за 12 місяців 2008 року у сумі 500, 00 грн., що підтверджується копією звіту відповідача про нараховані внески та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності, в якому відповідач самостійно визначив суму страхових внесків, які підлягають сплаті (а. с. 5).

На дату розгляду даної адміністративної справи доказів сплати зазначеної суми відповідачем надано не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідач фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Девелін", вул. Кутузова, буд. 131, м. Бровари, Київська область, р/р 26009810312980 в КРУ Банку "Фінанси та кредит", МФО 300937, код ЄДРПОУ 34702600 на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, вул. Боричів Тік, 30, м. Київ, р/р 37172200900001 в Управлінні Держказначейства у Київській області, МФО 821018, код 21615608 заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 500, 00 грн. (п'ятсот гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя /підпис/Басай О.В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 лютого 2012 р..