Постанова № 21903878, 08.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2012 року 2а-6289/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області до Орендного підприємства «Броварипромжитлобуд»про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Броварський міжрайонний прокурор Київської області (надалі - прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі позивач) до суду з позовом до Орендного підприємства «Броварипромжитлобуд»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 453127,23 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на здійсненні податковим органом визначеної законом компетенції щодо здійснення контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Вказує, що відповідач має заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 73558,59 грн., податку з власників транспортних засобів в розмірі 6255,89 грн., земельного податку в розмірі 170464,08 грн. та орендної плати за землю в розмірі 202848,67 грн.

Прокурор та представник позивача в судове засідання не зявилися, однак подали до суду клопотання з проханням розглядати справу у їх відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив на адресу суду клопотання з проханням розглядати справу у його відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Орендне підприємство «Броварипромжитлобуд»має статус юридичної особи, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи від 27.03.1997.

Відповідно довідки від 21.10.2010 за № 5869 підприємство взято на облік в органах державної податкової служби. Станом на день подання позову перебуває на обліку в Броварській обєднаній податковій інспекції Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 73558,59 грн.

Підставою нарахування вищевказаної заборгованості стали податкові декларації з податку на додану вартість від 18.01.2011 № 79587, від 17.02.2011 № 9000400080, від 21.03.2011 від 21.03.2011 № 19227, від 19.04.2011 № 9002126741, від 19.05.2011 № 9003527871, від 17.06.2011 № 9004050905, що були подані відповідачем до податково органу.

Відповідно до п.п 14.1 175 ст. 14 Податкового Кодексу України (надалі - ПКУ) податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно зі ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також п. 56.11 ст. 56 ПКУ встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Щодо заборгованості зі сплати податку з власників транспортних засобів суд вважає за необхідне вказати на ступне.

Загальна сума боргу відповідача по податку з власників транспортних засобів складає 6255,89 грн.

Дана сума заборгованості була нарахована відповідно до розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів поданого відповідачем від 18.02.2010 № 3505 на суму 20622,00 грн. також згідно з карткою особового рахунку залишок несплаченої пені складає 255,89 грн.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 № 1963-XII (надалі - Закон № 1963), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (надаліюридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надаліфізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є обєктами оподаткування.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особамищоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Згідно ст. 6 Закону №1963, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з обєму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобіввиходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у ст. 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до Броварської ОДПІ в Київській області розрахуноксуми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік, в якому самостійно визначив зобовязання по сплаті податку з власників транспортних засобів, які підлягають сплаті. Дану суму відповідач не сплатив.

Щодо заборгованості зі сплати земельного податку та орендної плати за землю, суд вважає за необхідне вказати на ступне.

Загальна суму заборгованості по земельному податку становить 170464,08 грн. та по орендній платі за землю 202848,67 грн.

Нарахована дана сума відповідно встановлених термінів, згідно податкового розрахунку земельного податку від 30.01.2009 № 1988 на суму 37289,20 грн., податкового розрахунку земельного податку від 29.01.2010 № 1368 на суму 103807,60 грн., податкового розрахунку земельного податку від 28.01.2011 № 1210 на суму 113562,80 грн., а також відповідно до картки особового рахунку несплаченої пені 128,46 грн.

Орендна плата за землю нарахована відповідно встановлених термінів, згідно податкової декларації орендної плати за земельні ділянки від 29.01.2010 № 1369 на суму 151605,03 грн., податкової декларації орендної плати за земельні ділянки від 27.01.2011 на суму 124282,26 грн. та залишок несплаченої пені в розмірі 16404,76 грн.

Згідно ст. 2 Закону України від 03.07.1992 № 2535-XII «Про плату за землю»(надалі Закон № 2535), що діяв у 2009-2010 роках, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 14 Закону № 2535, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону № 2535 нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Щодо суму боргу, визначену за 2011 рік, суд вважає за необхідне вказати наступне. Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 54.2 ст. 54 ПКУ грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно зі ст. 269 ПКУ платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Статтею 270 ПКУ визначено, що об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 270 ПКУ базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно зі ст. 286 ПКУ платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податків, відповідно до підпункту 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (надалі Закон № 2181), що діяв у 2009-2010 роках, самостійно обчислють суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених п.п. 4.2.2. п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПКУ податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.4 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 361 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення до Державного бюджету України податкової заборгованості, позов прокурором предявлено в інтересах держави, в межах наданих законом повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що у добровільному порядку відповідач кошти не сплатив, зобов'язання перед бюджетом не виконав, тому на думку суду заборгованість підлягає стягненню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Орендного підприємства «Броварипромжитлобуд» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Незалежності 14, ЄДРПОУ 05472985) на користь Державного бюджету України в особі Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 286, р\р 235719251 УДК в Київській області, МФО 34198983) податкову заборгованість в розмірі 453 127 (чотириста пятдесят три тисячі сто двадцять сім) грн. 23 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.