Постанова № 21903861, 09.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 року 2а-5615/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Неваліна Ю.О.

представника відповідача: Воловенка О.М., Гурської Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос»до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макрос»(надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення від 16.05.2011 № 0001511530/0.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку з достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, про що складено акт перевірки від № 1845/31256979 від 16.05.2011.

Зазначає, що за результатами перевірки та на підставі акту перевірки та встановлених порушень відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення від 16.05.2011 № 0001511530/0, яким позивачу встановлено податкове зобовязання в розмірі: за основним платежем 32912,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 8228,00 грн.

На думку позивача оспорюване податкове повідомлення рішення прийняте на підставі висновків акту податкової перевірки, які не відповідають та суперечать законодавству.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що підставою для прийняття податкового повідомлення рішення № 1001/0000020035 від 21.04.2011 стало встановлення податківцями при проведенні документальну невиїзну (камеральну) перевірку з достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість порушення позивачем вимог Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), а саме в уточнюючому розрахунку від 06.05.2010 № 13206 у рядку 18 та 25 (зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету) відобразило суму ПДВ 32912,00 грн. безпідставно, тому що в декларації ПДВ за березень 2011 року у рядку 18, 25 відсутні показники.

На думку відповідача уточнюючий розрахунок від 06.05.2010 № 13206 заповнено всупереч діючого законодавства, що призвело до заниження податкового зобовязання на суму 32912,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.05.2011 головним державним податковим ревізором інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість Полтавцевою О.К. було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що оформлено актом № 1845/31256979 від 16.05.2011.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 16.05.2011 № 0001511530/0, яким позивачу встановлено податкове зобовязання в розмірі: за основним платежем 32912,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 8228,00 грн.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0001511530/0 було винесено відповідачем на підставі встановлених порушень, що відображене в акті перевірки, а саме: п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ.

Як вбачається з висновків акту перевірки позивач в уточнюючому розрахунку від 06.05.2010 за № 13206 у рядку 18 та 25 (зменшення суми, яка підлягала сплаті до бюджету) відобразило суму ПДВ 32912,00 грн. безпідставно, тому що в декларації ПДВ за березень 2011 року у рядку 18, 25 відсутні показники.

Тобто на думку відповідача вказаний уточнюючий розрахунок від 06.05.2010 № 13206 заповнено всупереч діючого законодавства, що призвело до заниження податкового зобовязання на суму 32912,00 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.178. п. 14.1 ст. 14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Пунктом 15.1 ст. 15 ПКУ визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Права платника податків та його обовязки визначенні та регулюються ПКУ.

Обовязки органів державної податкової служби визначені у ст. 21 ПКУ, а саме: посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності та інші обовязки, що передбачені зазначеною нормою.

В матеріалах справи міститься копія наказу від 13.07.2011 № 115 наданий представником відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з наданого наказу при проведенні документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Макрос»головним державним податковим ревізором інспектором Полтавцевою О.К. позбавлено права на надання платнику податку заперечень до акту перевірки, шляхом вручення бухгалтеру ТОВ «Макрос»ОСОБА_5 31.05.2011 акту перевірки № 1845/31256979 та податкового повідомлення рішення № 0001511530/0, датованих 16.05.2011, тобто через 15 днів після складення зазначених документів.

Відповідно до наказу від 13.07.2011 № 15 головного державного податкового ревізора інспектора Полтавцеву О.К. було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення вимог ст. 86 ПКУ, тобто відповідач даним наказом визнав свої неправомірні дії та порушення вимог податкового законодавства.

Згідно п. 29.1 ст. 29 ПКУ обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Як вбачається з матеріалів справи у звязку із змінами і ціні товару отриманого та реалізованого позивачем у попередньому періоді, 06.05.2011 ним подано до Васильківської ОДПІ Київської області уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за березень 2011 року, відповідно до якого збільшено податкові зобовязання у сумі 20000,00 грн. та податковий кредит у сумі 52912,00 грн. Відємне значення податку склало 32912,00 грн.

Судом встановлено, що під час заповнення уточнюючого розрахунку було допущено технічну помилку в розділі 3 не вірно перенесено суми ПДВ в розділі 18, не відображено по розділах 21.1 та 21.2 розрахунку залишки відємного значення попереднього звітного періоду та інше.

В подальшому позивач самостійно виявив помилки в уточнюючому розрахунку за березень 2011 року та керуючись своїм правом, зробив відповідні уточнені показники, виправлені в уточнюючому розрахунку, який подано до відповідача 19.05.2011 разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Тобто, платник податку самостійно виявив та виправив технічну помилку, допущену при складанні звітності.

Вказане оскаржуване податкове повідомлення рішення також було оскаржено позивачем у адміністративному порядку, однак після розгляду скарги було відмовлено в задоволенні.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

При цьому відповідач не надав належної оцінки прийнятому оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як субєкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення від 16.05.2011 № 0001511530/0 , яким позивачу встановлено податкове зобовязання в розмірі: за основним платежем 32912,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 8228,00 грн.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Васильківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 16.05.2011 № 0001511530/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Макрос» судовий збір у розмірі 411 (чотириста одинадцять) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 лютого 2011 р..