Постанова № 21903000, 11.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 року (о 15 год. 07 хв.) Справа № 2а-0870/11786/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Тєтєрєвої К.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Благодір Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Ферротрейдінг»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року приватне акціонерне товариство «Феротрейдінг (далі - ПАТ «Ферротрейдінг», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0008021601/17119 від 07.12.2011.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що відповідно до абз. 7 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. А відтак, оскільки податкову накладну було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником 05.10.2011, це означає, що строк реєстрації витримано, тому, товариством правомірно включено суму податку на додану вартість за податковою накладною, виписаною та наданою 30.09.2011 та зареєстрованою 05.10.2011 до податкового кредиту у вересні 2011 року.З урахуванням викладеного вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданих запереченнях (вх. від 11.01.2011 №278/10-014). Зокрема, зазначає, що за результатами перевірки позивача з питання достовірності визначення показників, відображених в декларації з ПДВ за вересень 2011 року встановлено порушення п. 201.10, ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2011 року на 147591,00 грн. та відповідно, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 147591,00 грн. Зазначає, що податковим-повідомленням рішенням №0008021601/17119 від 07.12.2011р. позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 184489,00 грн. (у т.ч. основний платіж 147591,00 грн., штрафні санкції - 36898, 00 грн.). Штрафні санкції у розмірі 36978,00 грн. зазначено у податковому повідомленні-рішенні внаслідок технічної помилки. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що отримувач товарів (робіт, послуг) має право на включення сум ПДВ по отриманих послугах до складу податкового кредиту у тому місяці, в якому ним отримано оформлену відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України податкову накладну від постачальника, тобто у жовтні 2011 року, або у місяці фактичного отримання послуг чи списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату послуг, якщо отримання послуг чи списання коштів відбулося у місяці, що передує жовтню 2011 року, та за умови подання податкової декларації за звітний податковий період разом із заявою із скаргою на постачальника та з обовязковим наданням копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у звязку з придбанням таких послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Зазначає, що позивачем надано на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог копію податкової накладної №28344/410 від 30.09.2011, видану ВАТ «Запоріжжяобленерго». У лівій верхній частині податкової накладної рядок «Включено до ЄРПН» виділено поміткою «Х». Вказане свідчить або про порушення порядку оформлення податкової накладної ВАТ «Запоріжжяобленерго» (у такому випадку у вересні 2011 року позивачем отримано неналежно оформлену податкову накладну з наслідками, встановленими п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України), або про отримання позивачем належно оформленої податкової накладної №28344/410 від 30.09.2011 у жовтні 2011 року та не дає підстави для включення ПДВ до податкового кредиту вересня 2011 року. З урахуванням викладеного, вважає, що спірне рішення є законним та обґрунтованим, та просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 18.11.2011 № 2628 старшим державним податковим інспектором управління оподаткування юридичних осіб відділу адміністрування ПДВ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Ферротрейдінг» з питання достовірності визначення показників, відображених в декларації з ПДВ за вересень 2011 року. За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 28.11.2011 №1344/16/31612766 (далі - Акт). Згідно Акту, перевіркою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України), а саме: завищення податкового кредиту у вересні 2011 року на суму ПДВ -147591,17 грн, та відповідно, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 147591 грн.

Позивачем включено до податкового кредиту у вересні 2011 року суму ПДВ у розмірі 147591,00 грн. за податковою накладною №28344/410, виписаною та виданою постачальником позивача ВАТ «Запоріжжяобленерго 30.09.2011. Відповідно до квитанції, реєстраційний номер 8266275, зазначену податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 05.10.2011.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008021601/17119 від 07.12.2011р про порушення позивачем п.198.6 ст. 198 Податковим кодексом України, у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання зі сплати податку на додану вартість на 147591,00 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36 978,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням позивач звернувся до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є наявність податкової накладної, виданої платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, та оформленої відповідно до вимог ст. 201 ПК України.

Згідно абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 № 3609-VI Пункт 201.10 статті 201 доповнено абзацом 7, відповідно до якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Згідно абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

На вимогу приписів зазначеної норми, податкову накладну №28344/410, сума податку на додану вартість в якій становила 147591,17 грн., постачальником позивача було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 5 жовтня 2011 року.

Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень, посилається на норму абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України, відповідно до якої відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Аналізуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що в цій нормі йдеться саме про відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, як встановлено вище, податкову накладну було зареєстровано постачальником позивача не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за її випискою, а саме, 5 жовтня 2011 року, тобто у строк.

Крім того, Відповідач посилається на приписи абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, в якій йдеться про те, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Проте, суд вважає, що позивач діяв відповідно до вимог ПК України в частині не подання скарги на постачальника, оскільки, по-перше, постачальником не було відмовлено в наданні податкової накладної, а по друге, постачальником не було порушено порядку заповнення зазначеної податкової накладної та строку її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо дати виникнення права на включення сум ПДВ податкового кредиту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається із матеріалів справи, 30 вересня 2011 року платіжним дорученням №36-А було здійснено передплату за електроенергію в вересні 2011 року згідно договору 94 від 15.06.2006 року на загальну суму 885547,00 грн, у т.ч. ПДВ 147591,17 грн. Крім того, як встановлено судом, податкову накладну, що підтверджує отримання позивачем послуг, було виписано постачальником та надано позивачу 30 вересня 2011 року. Враховуючи викладене, 30 вересня 2011 року є датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, а відтак позивачем правомірно включено суми ПДВ до податкового кредиту у вересні 2011 року.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем у відповідності до приписів податкового законодавства було сформовано податковий кредит у відповідному періоді.

На підставі аналізу наведеного вбачається, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Актом порушення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення, прийняте Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 17119 від 07.12.2011 № 0008021601.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Ферротрейдінг»з Державного бюджету України судові витратив розмірі 28(двадцять вісім) гривень 23 (двадцять три) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)І.В. Батрак

Постанова підписана та виготовлена у повному обсязі 18.01.2012.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяІ.В.Батрак