Постанова № 21902053, 16.01.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 року ( о 12 год. 40 хв.) Справа № 2а-0870/10758/11

Запорізький окружний адміністративний суду складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.

за участю представника позивача Покидько В.М.

за участю відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Василівського районного центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення суми допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Василівський районний центр зайнятості звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача 6267,03 грн. допомоги по безробіттю, виплаченої з коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Закон України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 №803-ХІІ (далі Закон №803-ХІІ), Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі Закон №1533-ІІІ), Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 №219 (далі Порядок №219). Зазначає, що згідно Наказу від 10.06.2010 № НТ 100610 відповідачу наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі.

У липні 2011 року позивачем проведено розслідування та встановлено, що з 06.12.2007 відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець. Отже, відповідач належав до зайнятого населення, а тому не мав права на отримання статусу безробітного і, як, наслідок, матеріального забезпечення у період з 10.06.2010 по 04.06.2011. З урахуванням викладеного просить позов задовольнити та стягнути суд зазначену заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі із підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав зазначених у письмових запереченнях від 19.12.2011 (вх. 50550). Крім того, в судовому засіданні пояснив, що з 2001 року підприємницькою діяльністю фактично не займається.

29.09.2001 Господарським судом Запорізької області була скасована державна реєстрація субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2. Після отримання даного рішення інших листів або повідомлень відповідач не одержував і про необхідність вчинення подальших дій щодо припинення підприємницької діяльності не знав. Оскільки відповідачу не було повідомлено про те, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців постанови суду про припинення підприємницької діяльності не позбавляє його статусу підприємця, жодних подальших дій по процедурі припинення ним вчинено не було.

Крім того в 2007 році податкова інспекція подає до Господарського суду Запорізької області позов з приводу припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2007 припинення підприємницька діяльність відповідача. Про подачу позовної заяви відповідач не знав, та рішення йому ніхто не надсилав.

Отже, з позовом відповідач не згодний, оскільки вважав, що його підприємницька діяльність припинена у звязку з винесенням рішення суду про її припинення.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Наказом № НТ 100610 від 10.06.2010 відповідачу надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю, відповідно до п. п. 1,3,4 ст. 22, п.1 ст. 23 Закону №1533-ІІІ та п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразова виплата для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 за №915/5136 (далі - Порядок №307)

Наказом від 21.07.2011 №НТ110721, відповідача знято з обліку у звязку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мали місце під час отримання допомоги по безробіттю відповідно до абзацу 14 пп. 1 п. 20 Порядку №219.

Виплата вищезазначених платежів підтверджується Розрахунком виплат допомоги по безробіттю ОСОБА_2 за період з 08.09.2010 по 04.06.2011 (до моменту виявлення факту отримання допомоги обманним шляхом). В звязку із звільненням безробітного з останнього місця роботи за власним бажанням, виплата допомоги скоротилася з 10.06.2010 по 07.09.2010 на 90 днів.

Згідно Акту №3, складеного 14.07.2011 за результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону №1533-ІІІ встановлено, що ОСОБА_2 з 07.02.1994 зареєстрований як фізична особа-підприємець. 15.01.2008 до ЄДР був внесений запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності, що не повязана з банкрутством. Однак тільки 23.03.2011 був розпочатий процес проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за спрощеною процедурою та втрата чинності свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця внесено 19.05.2011.

Отже, позивачем обґрунтовано встановлено порушення ОСОБА_2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.6.13 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

21.07.2011 позивачем виданий наказ №107 щодо відшкодування коштів, отриманих відповідачем незаконно, як допомоги по безробіттю. Крім того, відповідачем винесено претензією від 21.07.2011 №533, у якій повідомлялось про необхідність повернення ОСОБА_2 коштів у розмірі 6267, 03 грн., виплачених як допомога по безробіттю. Вказаний наказ та претензію надіслано відповідачу поштою та отримано ним особисто 23.07.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно довідки позивача від 28.09.2011 відповідач за період перебування на обліку у центрі зайнятості отримав допомогу по безробіттю у розмірі 6267, 03 грн.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку вказаних коштів Василівський РЦЗ звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 6267, 03 грн. у судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Закону №803-ХІІ, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п.6.14 Порядку №307, зокрема, передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Як було встановлено матеріалами справи відповідач під час реєстрації в службі зайнятості був ознайомлений з правами та обов'язками. Проте матеріали справи свідчать, що паламарчук В.Є. був зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що свідчить витяг з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Отже в порушення п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 №307 відповідач не надав відомості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, приховав свою реєстрацію як фізичною особою - підприємцем.

Згідно довідки, підписаної директором та головним бухгалтером Василівського районного центру зайнятості від 28.09.2011 ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю у розмірі 6267, 03 грн., за період з 10.06.2010 по 14.07.2011.

Згідно п.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”№1533-ІІІ від 02.03.2000 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами частини 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 допомогу по безробіттю в розмірі 6267 (шість тисяч двісті шістдесят сім гривен 03 копійки, виплаченої з коштів Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, з зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок 37176300901044, одержувач Василівський районний центр зайнятості, код ОКПО 20523970, банк одержувача ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя(підпис)І.В.Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 18.01.2012.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяІ.В.Батрак