Вирок № 21896906, 26.12.2011, Таращанський районний суд Київської області

Таращанський районний суд Київської області

Справа № 1-90/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.2011м.Тараща Таращанський районний суд Київської області в складі:

Головуючого :Василенко О. М.

за участю прокурора:

при секретарі:Михайленка О.М.,Саламашенка А.Л.,Сахно Л..В. за участю захистників: ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47

при секретарі: Сальник О.Л.

Сальник О.Л розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тараща справу по обвинуваченню ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Біла Церква Київської області, українки, громадянки України, освіта повна вища, фізичної особи - підприємця, розлученої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, раніше не судимої, мешканки АДРЕСА_1, у вчиненні злочину,передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України КК України,- В С Т А Н О В И В:

17.09.2004 року між державним підприємством «Лозівський кінний завод №124» (Україна) в особі директора ОСОБА_10 та компанією «A.P. Financing Co. Ltd» (США) в особі директора ОСОБА_11 укладено контракт № 1/Н-2004, щодо поставки на ДП «Лозівський кінний завод № 124» генофонду призових, спортивних порід коней, технологічної лінії для заготівлі та довгострокового зберігання сперми і 100 (ста) спермодоз жеребців-плідників.

На виконання умов зазначеного контракту компанія «A.P. Financing Co. Ltd» повинна була передати ДП «Лозівський кінний завод № 124» 8 жеребців-плідників, у том числі жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд» («Samооd»), вороного окрасу, 22.05.1997 року народження, паспорт IRE № 1069250 виданий 15.08.1997 року, ідентифікаційний №469483965. Придбання вказаного жеребця здійснювалось відповідно до держзамовлення Міністерства аграрної політики України за державні кошти. Первісна його вартість складала 2942825 грн.

Виконуючи умови вказаного контракту компанією «A.P. Financing Co. Ltd» 28.02.2005 року передано ДП «Лозівський кінний завод № 124» 8 жеребців-плідників, серед яких, за документами на жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд», вороного окрасу, 22.05.1997 року народження, паспорт IRE № 1069250 виданий 15.08.1997 року, ідентифікаційний №469483965, помилково ввезено жеребця чистокровної верхової породи по кличці «Дубай Екселенс» («DUBAI EXCELLENCE»), 02.04.1999 року народження, країна Великобританія, ферма «Dalham Hall Stud» концерну «Дарлей» («Darly»), що належить шейху ОСОБА_43

Після виявленої помилки, виникла необхідність у проведенні обміну згаданих жеребців, а саме жеребця чистокровної верхової породи по кличці «Дубай Екселенс», який знаходиться на ДП «Лозівський кінний завод №124» на жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд», який знаходився у Великобританії. Врегулювати питання обміну коней, шейх ОСОБА_43 уповноважив ОСОБА_15.

У жовтні 2005 року у Великобританії відбувався міжнародний аукціон цінних порід коней на якому серед інших були присутні підсудна ОСОБА_9 та ОСОБА_15, які приймали участь в аукціоні. В розмові з останнім, підсудна дізналась про допущену помилку при передачі коней від «A.P. Financing Co. Ltd» до ДП «Лозівський кінний завод №124» і у неї виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном - жеребцем чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд». Увійшовши в довіру до ОСОБА_15 та зловживаючи нею, вона запевнила його, що може допомогти в організації обміну жеребця чистокровної верхової породи по кличці «Дубай Екселенс», який знаходиться на ДП «Лозівський кінний завод №124» на жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд», який знаходився у Великобританії.

Бажаючи здійснити обмін коней, ОСОБА_15 передав підсудній ОСОБА_9 жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд». та дублікат паспорту на нього. Отримавши коня і документи на нього, підсудна, зловживаючи довірою, запевнила ОСОБА_15, що доставить жеребця на ДП «Лозівський кінний завод №124» і відповідно організує відправку з України до Великобританії жеребця чистокровної верхової породи по кличці «Дубай Екселенс».

У подальшому підсудна ОСОБА_9, маючи умисел за заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, заздалегідь не маючи наміру передавати жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд» до ДП «Лозівський кінний завод № 124», організувала його перевезення з Великобританії в Україну, помістивши його в кінно-спортивному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_2, що на праві приватної власності належить її неповнолітній дочці ОСОБА_7, опікуном якої і являється вона (підсудна).

Заволодівши шахрайським шляхом жеребцем чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд», підсудна ОСОБА_9 стала використовувати його в особистих цілях, а саме в селекції цінних порід коней.

У листопаді 2009 року співголовою Європейського та Середземноморського Комітету з племінних Книг коней доктором ОСОБА_16 та представниками Міністерства аграрної політики України, під час інспектування коней, які утримувались в кінно-спортивному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_2», серед представлених для огляду коней, ідентифіковано жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд», який відповідно до контракту № 1/Н-2004, щодо поставки на ДП «Лозівський кінний завод № 124» генофонду призових, спортивних порід коней, технологічної лінії для заготівлі та довгострокового зберігання сперми і 100 (ста) спермодоз жеребців-плідників, мав знаходитись в даному підприємстві.

Дізнавшись про те, що її дії щодо незаконного заволодіння чужим майном викриті, підсудна ОСОБА_9, не бажаючи повернути чуже майно, яким заволоділа шахрайським шляхом, за допомогою робітників кінно-спортивного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та інших невстановлених працівників, яких не повідомила про злочинність своїх дій, організувала перевезення жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд» з території кінно-спортивного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2» в невстановлене слідством місце.

Таким чином, підсудна ОСОБА_9, діючи умисно, шляхом зловживання довірою (шахрайство) незаконно заволоділа чужим майном, жеребцем чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд», вартістю 2942825 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і за цією ознакою відноситься до особливо великих розмірів.

У справі цивільним позивачем державним підприємством «Лозівський кінний завод № 124» заявлено цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 2942825 грн. Дану шкоду підсудною не відшкодовано.

Підсудна ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні даного злочину не визнала та не визнала цивільного позову і відмовилась від дачі показань щодо себе в порядку ст. 63 Конституції України під час досудового та на початку судового слідства, а після дослідження доказів у справі показала суду, що історія про коня по кличці «Самуд» їй відома з 2006 року. Вона його бачила в Лозівському кінному заводі, його масть темно-гніда, практично вороний. ЇЇ кінним господарством фактично керував ОСОБА_17, оскільки стан здоровя в останні два роки не дозволяв їй рухатись. Поява в її кінному господарстві паспорта на вказаного вище коня є для неї несподіванкою. Заперечує існування будь-яких збитків завданих її діями, як і введення нею будь-кого в оману. Підтвердила факт існування співробітництва з шейхом, компанією «Darly» та ОСОБА_15. Вказівок ОСОБА_17 вивести коня з території конюшні вона не давала.

Не дивлячись на невизнання підсудної своєї вини, вона доведена такими доказами у справі.

Показаннями ОСОБА_17, який показав суду, що в КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» с. Синяви він працював в 2008 році ветеринарним лікарем, а згодом його керуючим під керівництвом підсудної ОСОБА_9 З його приходом в даному клубі знаходився кінь, якого називали «Самуд», за чутками кінь з такою кличкою знаходився і в Лозівському кінному заводі. При огляді в листопаді 2010 року коней в господарстві підсудної ОСОБА_16, ОСОБА_20 і ОСОБА_21 вони зажадали оглянути і даного коня та паспорти чи їх дублікати на всіх коней ввезених з-за кордону, що їм було і надано, в тому числі і дублікат паспорта на коня «Самуд». ОСОБА_16, оглянувши останнього, встановив, що він чіпа не має, а по особливим прикметам завиточкам на шиї, на лобі вони ідентифікували його як «Самуда». Потім в числі інших вони вилучили дублікат паспорта на нього.

В січні 2011 року в кінно-спортивний клуб «ІНФОРМАЦІЯ_2» приїхали працівники УБОЗу і хотіли бачити коня «Самуд», проте він їх без дозволу підсудної не допустив до конюшні, де на той час стояв вказаний вище кінь. Потім за вказівкою ОСОБА_9 коня «Самуда» вивів через пожежні ворота даного конегосподарства до лісу в сторону ОСОБА_23 його (кінно-спортивного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2») працівник ОСОБА_18 Підсудна також давала йому вказівку вбити даного коня з допомогою інєкції, проте він відмовився. Йому невідомо скільки днів знаходився кінь «Самуд» у господарстві ОСОБА_23, хто йому давав корм і де він дівся, йому також невідомо. Даний кінь «Самуд» був темно-гнідої масті.

Показаннями свідка ОСОБА_24, різноробочого кінно-спортивного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2», який показав суду, що під час його зміни, дати він не памятає, до даного клубу приїхали працівники УБОЗу, які намагалися пройти до конюшні, проте він їх не пустив. Згодом зайшов старший конюх ОСОБА_18 і перевів темної масті коня з його місця в іншу конюшню. Зачинивши за ними двері, він знову приступив до порання. Потім зайшов ОСОБА_19 і вказав йому на необхідність поставити на дане звільнене місце будь-якого іншого коня, що він і зробив, поставивши іншого - такої ж масті. Щодо клички коня «Самуд» дає не певні показання. Дані ним показання під час досудового слідства (т.3 а.с.49-51, 52-53, 54-57) підтримує, за якими він зазначав, що з конюшні ОСОБА_18 виводив коня по кличці «Самуд».

Показаннями свідка ОСОБА_25, який показав суду, що він працював конюхом кінно-спортивного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2» з березня-квітня 2010 року. В січні 2011 року до конюшні приїжджали працівники міліції. Йому відомо про факт заміни на місце жеребця темної масті, якого звали за кличною «Самуд», було поставлено кобилу темного кольору. Дані ним показання під час досудового слідства (т.3 а.с.64-65) підтримує.

Показаннями свідка ОСОБА_18, який показав суду, що він з 2007 року, з переривом, працював в КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» робітником, а потім бригадиром. Кінь, якого звали «Самуд» до його влаштування на роботу в даний клуб був там і належав господарям ОСОБА_9 та ОСОБА_26. Йому відомо, що в листопаді 2010 року проводився огляд коней цього клубу іноземцем ОСОБА_16 і ОСОБА_20. Також на територію конюшні приїздили працівники міліції і на момент, коли вони заходили до конюшні там був кінь «Самуд».

Також йому охоронник ОСОБА_19 передавав вказівку ОСОБА_17 вивести даного коня в ліс через пожежні ворота і відвести на територію фірми ОСОБА_23, що він і зробив. Після того він цього коня не бачив.

Показаннями свідка ОСОБА_23, який показав суду, що на прохання ОСОБА_17 наступного дня, після приїзду на конюшню КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» працівників міліції, ОСОБА_18 привів на ночівлю в обору під лісом, належного йому господарства, темно-каштанової масті коня, оскільки з його (ОСОБА_17) слів мають закрити конюшню на карантин. Якої статі був цей кінь він не звернув уваги, оскільки починало темніти.

Показаннями свідка ОСОБА_19, який показав суду, що в день його чергування охоронником КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» 26 січня 2011 року на конюшню даного клубу приїзджали працівники УБОЗ. Цього ж дня ОСОБА_17 через нього передавав для ОСОБА_18 вказівку, щоб останній вивів коня чорної масті «Самуд» із квазаної конюшні (нової) через пожежні ворота в ліс до господарства ОСОБА_23, що він і зробив. ОСОБА_18 вивів даного коня через пролаз в сітці огорожі.

Показаннями свідка ОСОБА_27, який показав суду, що він за за своїми посадовими обовязками заступника начальника Рокитнянськоого управлінні ветеринарної медицини, щодо забезпечення стабільної епізотичної ситуації, проводив щеплення проти сибірки коней КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» в жовтні 2010 року, в т.ч. і коня за кличкою «Самуд», який у відповідному акті значився першим по списку.

Показаннями свідка ОСОБА_28, який показав суду, що він три роки тому, в 20062008 р.р., працював в КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» завідувачем кіноспортивної школи. На момент його звільнення кінь за кличкою «Самуд», вороної масті, залишався в центральній, новій конюшні КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Якось, часу він не памятає, в нього запитував начальник Рокитнянського райвідділу міліції чи не відомо йому про місце схованки коня по кличці «Самуд». Згодом, їдучи на кобилі, він зустрів біля лісу ОСОБА_23 та ОСОБА_18, які перший стояв неподалік з автомобілем, а останній вів коня схожого на «Самуда». Він (свідок ОСОБА_28.) знаходився від них на значній віддалі задля дотримання правил техніки безпеки, оскільки рухався на необїждженій кобилі.

Крім того, зазначив, що колись до них на конюшню приїжджав знаний в «кінному світі» лікар Левицький надавати допомогу коневі по кличці «Бісмарк» і, проходячи повз коня по кличці «Самуд», зупинився і сказав чи не вовернули ще даного коня іноземцям.

Показаннями свідка ОСОБА_29, який показав суду, що він був в 2005 році перекладачем між підсудною та представниками кінного заводу «Дарлей» (Англія) і йому стало відомо, що в Україну помилково завезли коня по кличці «Дубай Екселенс» замість коня по кличці «Самуд», схожих між собою за зовнішніми ознаками. Під час перебування підсудної в Англії, з метою закупівлі коней, її попросив уповноважений від шейха ОСОБА_43 - ОСОБА_15 допомогти провести зворотній обмін, на що вона зголосилась. Він, також, з представником вказаного вище шейха і ОСОБА_9 в листопаді 2005 року відвідували ДП «Лозівський кінний завод № 124» та встановили, що поставлений туди кінь під кличкою «Самуд» ним не є, а ним є кінь «Дубай екселенс», який мав мікрочіп, а «Самуд» його не мав. Їх поїздкою опікувалась підсудна. Вона, також, повідомляла, що кінь «Самуд» тимчасово знаходився на Онуфрієвському кінному заводі. Він повідомив, що причетний до кінного спорту, де вважають що «Дубай Екселенс» знаходиться в Україні, а де - не знають. Йому не відомо, де знаходиться кінь по кличці «Самуд», якого він бачив лише один раз в Англії. Він був темно-гнідої масті, яку кінь протягом життя не міняє.

Показаннями свідка ОСОБА_30, який показав суду, що на прохання в ОСОБА_31 він приблизно в 2009 році фотографував в кінно-спортивному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_2» с. Синява багато коней. Йому там надавали список їх кличок, які він переписував на фотознімки. У 2010 році на прохання ОСОБА_32 він в зазначеному вище місці знову фотографував коней і дітей. На теперішній час деталі памятає погано.

Згідно ж його показань, даних ним під час досудового слідства (т.3 а.с.161-163) взимку 2009 року до нього знов звернувся ОСОБА_31 з проханням поїхати з ним в с. Синяви, та пофотографувати коней КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2». Він фотографував всіх коней КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» і з зроблених фотознімків виготовив фотографії, які помістив в альбом. Електронні фото він, скопіювавши на оптичний диск, передав ОСОБА_31 Тоді він фотографував жеребця по кличці «Самуд», оскільки кожну фотографію коня КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» підписував за його кличкою.

В липні 2010 року, до нього звернувся ОСОБА_32, якого до цього він не знав, та попросив приїхати в с. Синяви, до КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2», щоб фотографувати коней та приміщення. Він, ОСОБА_32 та син ОСОБА_32, як його звати він не знає, поїхали в с. Синяву Рокитнянського району Київської області, де він зробив 5 фотознімків коней та кілька фотознімків приміщень КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2». Надрукувавши кілька фотографій, та усі електронні фотографії, зроблені того дня, він скопіював на оптичний диск і передав ОСОБА_32

Показаннями свідка ОСОБА_20, який показав суду, що нього, як уповноваженого Міністерством аграрної політики реєструвати коней чистокровної верхової породи в Україні звернувся від імені підсудної начкон КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2».ОСОБА_17 з проханням зареєструвати коней даного господарства з метою їх подальшого повноцінного використання.

Для огляду коней до вказаного клубу в листопаді 2010 року прибули він, співголова Європейського та Середземноморського Комітету з племінних Книг коней ОСОБА_16 і ОСОБА_21 голова правління асоціації «Жокей Клуб Україна», присутнім при цьому був ОСОБА_17 Серед інших коней був перевірений кінь по кличці «Самуд» вороної масті, що був куплений за державні кошти близько трьох мільйонів гривень і є власністю держави. Даного коня було ідентифіковано по дублікату його паспорта та за зовнішніми ознаками, оскільки він був не чіпований. Дублікат даного паспорта було вилучено ОСОБА_16, оскільки на території України в «Лозівському кінному заводі №124» знаходився його оригінал, де мав бути також і кінь «Самуд», проте замість нього там знаходиться помилково завезений кінь по кличці «Дубай Екселенс». Ними оглянуто було також і потомство коня «Самуда».

В січні 2011 року коли він прибув у вказаний вище, належний підсудній кінно-спортивний клуб, з працівниками УБОЗ, то в конюшні на місці де колись стояв кінь «Самуд» знаходилась ворона кобила, зовні схожа на вказаного вище коня.

Крім того, під час інспекції в 2009 році кінних господарств доктором ОСОБА_16 і ним, в кінному господарстві підсудної ОСОБА_9 було виявлено жеребця чистокровної верхової породи по кличці «Самуд» і ідентифіковано першим за зовнішніми прикметами.

Показаннями свідка ОСОБА_12, яка показала суду, що в господарстві підсудної ОСОБА_9 вона працювала жокеєм з середини 2006 року до кінця 2007 року. Зі слів працівників даного господарства їй відомо, що в ньому знаходився жеребець по кличці «Самуд», якого використовували як плідника і доглядав його окремий персонал.

Показаннями свідка ОСОБА_34, який показав суду, що в кінно-спортивному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_2» він разом зі своєю дружиною тренували коней в 2007 році. У них в тренувальному відділені коня «Самуда» не було і про такого йому нічого не відомо. В той же час із оголошених в судовому засіданні його показань даних під час досудового слідства (т.3 а.с.211-217) випливає, що йому відомо зі слів ОСОБА_9, що в 2005 році, вона придбала на аукціоні в Англії 9 голів скакових коней віком півтори року на прізвиська: «Робертіні», «Сігур», «Радевор», «Саламандра», «Веста», «Вебтонія», «Айвері», «Наместа», «Баядера». Також, як йому відомо з її ж слів, з даними кіньми у 2005 році нею був привезений з Англії жеребець чистокровної верхової породи, вороної масті по кличці «Самуд» приблизно 8-річного віку. Як розповідала ОСОБА_9, даного жеребця вона придбала в 2005 році в Англії на аукціоні, а за якою ціною не повідомила. Цей жеребець у її господарстві використовувався як жеребець-плідник і в скачках участі не брав. Документів на нього він не бачив і йому ніхто їх не показував. З жеребцем «Самудом» він не працював, тому будь-яких його характерних прикмет та відмінностей він не памятає, знає лише, що він вороної масті оскільки часто його бачив. Переважно з «Самудом» працював працівники клубу ОСОБА_18 та ОСОБА_28 Де на даний час може перебувати жеребець «Самуд» йому не відомо.

Показаннями свідка ОСОБА_36, який показав суду, що він є власником конюшні, що знаходиться в с. Фурси Білоцерківського району Київської області. Житель цього села про імені ОСОБА_42 запропонував йому взимку 2011 року, а він купив, двох коней: сіру кобилу і жеребця восьмимісячного віку, сірокоричневої масті. Десь за десять днів до нього знову звертався той же продавець з вимогою повернути тих коней. Потім цих коней умовив продати йому ОСОБА_9 Зі слів ОСОБА_37 йому відомо, що вказані вище коні були потомством коня «Самуда».

Показаннями свідка ОСОБА_21, голови правління асоціації «Жокей Клуб Україна», який показав суду, що в КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» с. Синява Рокитнянського району Київської області він був двічі. Вперше, здійснючи огляд на предмет утримання коней в цьому підприємстві, років три тому, а вдруге на неодноразові звернення начкона даного господарства ОСОБА_17 в його (ОСОБА_17) присутності коней оглядали він ОСОБА_21.), ОСОБА_20 та співголова Європейського та Середземноморського Комітету з племінних Книг коней ОСОБА_16. Останній ідентифікував жеребця по кличці «Самуд» та вилучив дублікат паспорта на нього. Другий жеребець по кличці «Дубай Екселенс» з оригіналом паспорта на коня по кличці «Самуд», помилково ввезений на територію України замість коня «Самуда» знаходиться в «Лозівському кінному заводі №124».

Виводив даного жеребця «Самуда» жокей клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_38 Цей жеребець використовувався в даному клубі як плідник. Ними було оглянуто в даному господарстві і приплід вказаного вище жеребця.

Показаннями свідка ОСОБА_39, директора філії ДП «Лозівський кінний завод №124», який показав суду, що з 2003 року він працював економістом даного підприємства. Приблизно в 2005 році колишній директор, як представник цього підприємства від імені Мінагрополітики, займався придбанням коней з Англії. З поставленими в господарство кіньми надійшли і їх паспорти. Серед інших був кінь по кличці «Самуд». Після того, як він став виконувати обовязки директора даного підприємства, а це лютий 2011 року, йому стало від прибулих в це господарство працівників міліції відомо, що під кличкою коня «Самуд» в них перебуває інший кінь, який має чіп. Всі документи на цього коня було вилучено. Відповідною комісією Мінагрополітики в березні-квітні 2011 року було складено акт огляду коней зазначеного підприємства, в якому зазначено, що кінь, який в ньому знаходиться під кличкою «Самуд» не відповідає його паспортному опису. По звітності з 2005 року господарство недостачі немає, оскільки кількісно в наявності є всі коні. Заявлений цивільний позов, як представник цивільного позивача ДП «Лозівський кінний завод №124» підтримує в повному обсязі.

Показаннями свідка ОСОБА_10, директора ДП «Лозівський кінний завод №124» з 2002 по 2010 рік я працював на Лозівському кінному заводі директором, який показав суду, що згідно угоди Мінаграполітики за державні кошти у 2004 році було закуплено восьмеро коней закордонної фірми. Транспортною компанією їх було доставлено на кінно-спортивну базу Києва для місячного карантину та прийнято відповідною комісією (в складі, якої перебував і він) за митними документами, їх ідентифікація не проводилась. Серед інших кличок поставлених коней памятає був кінь по кличкі «Самуд». В лютому 2005 року вони поступили на територію Лозівського кінного заводу.

Показаннями свідка ОСОБА_40, бухгалтера філії ДП «Лозівський кінний завод №124» з вересня 2003 року, яка показала суду, що на балансі даного підприємства з 2005 року знаходиться 4 імпортних коня поставлені з Великобританії. При проведенні ідентифікації коней на вимогу Мінагрополітики в 2007 році, головним зоотехніком по конярству даного господарства ОСОБА_33 за зовнішніми ознаками були, при огляді коня по кличці Самуд», виявлені незначні розбіжності його зовнішнього вигляду з паспортним описом його прикмет. В підприємстві цей кінь знаходиться під кличкою «Самуд». Про те, що ідентичність даного коня є сумнівною їй стало відомо від правоохоронних органів. Їх підприємство згідно аудиторської перевірки, що проводилась в звязку з реорганізацією підприємства недостачі не виявлено. Від даного коня є потомство в кількості близько пятнадцяти голів, батьком яких записано коня по кличці «Самуд».

Показаннями свідка ОСОБА_35, який показав суду, що на протязі 20092010 років він доглядав за кіньми та готував їх до скачок у КСК клубі «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться в с. Синяві Рокитнянського району Київської області. Від працівників даного клубу йому відомо, що в ньому (цьому клубі) є кінь по кличці «Самуд», який участі у скачках не брав.

Показаннями свідка ОСОБА_41, даними ним під час досудового слідства і оголошеними в судовому засіданні, який показав, що в с.Камянка Літинського району Вінницької області він займається розведенням коней. Приблизно влітку 2007 року, він на іподромі в м. Києві познайомився з підсудною ОСОБА_9. Десь на початку 2008 року, він, попередньо домовившись з нею, спаровував свою кобилу по кличці «Мімоза» з її жеребцем темно-гнідого кольору по кличці «Самуд» в її ж кінному господарстві, розташованому біля м. Біла Церква Київської області (точної адреси не памятає). Їх (його з дружиною) тоді зустріли начальник конюшні ОСОБА_17 та жокей ОСОБА_12. ОСОБА_9 в її господарстві не було. Документів на даного коня їм ніхто не показував і він цього не вимагав. Після того, він зі своєю дружиною залишили на місяць в конюшні ОСОБА_9 свою кобилу «Мімозу» для спаровування та поїхали додому. За це він грошей ОСОБА_9 не давав, лише залишив гроші для придбання корму та вітамінів для кобили «Мімози». В подальшому, приблизно через місяць, йому в с.Камянку Літинського району Вінницької області привези його кобилу «Мімозу», яка через 11 місяців дала приплід кобилу темно-гнідого кольору, яку він назвав «Міліса». Після того, він неодноразово телефонував ОСОБА_9 та просив у неї паспорт на жеребця «Самуда» для реєстрації приплоду кобили «Мімози», але підсудна тільки обіцяла передати документи та свої обіцянки не виконала і з часом взагалі не відповідала на його телефонні дзвінки. Останній раз він розмовляв з нею по телефону після того, як йому привезли від неї його кобилу «Мімозу» у 2008 році. (т.3 а.с.86-88)

Показаннями свідка ОСОБА_38, даними ним під час досудового слідства і оголошеними в судовому засіданні, який показав, що приблизно в серпні 2009 року він через свого знайомого на імя ОСОБА_44 (повного імені не знає) влаштувався неофіційно жокеєм на роботу до кінно-спортивного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому с. Синяві Рокитнянського району Київської області, в якому пропрацював до вересня 2010 року. В даному клубі ОСОБА_44 працював конюхом, а на роботу його взяв ОСОБА_17, який і був безпосереднім його керівником. Власником КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» та усіх коней, які там знаходились була підсудна ОСОБА_9, яку він декілька разів бачив на території даного клубу. Особисто з нею він не знайомий.

В його функціональні обовязки як жокея КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» входило: заїздка молодих коней, чистка скакових, їх годування і проїздка. На той момент у кінному господарстві ОСОБА_9 налічувалось приблизно 50 голів коней, серед яких було 12 голів скакових коней. Також, в КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» знаходився жеребець чистокровної верхової породи, вороної масті по кличці «Самуд». При яких обставинах кінь «Самуд» зявився на КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» йому не відомо. Цей кінь в скачках участі не брав. Документів на нього він не бачив і ніхто їх не показував. З конем «Самудом» він не працював, тому будь-яких його характерних прикмет та відмінностей не памятає, знає лише, що він вороної масті, оскільки часто його бачив. Переважно з даним конем працював та доглядав його ОСОБА_18 та ОСОБА_17 (т.3 а.с.226-231)

Показаннями свідка ОСОБА_37, даними ним під час досудового слідства і оголошеними в судовому засіданні, який показав, що з 2005 року він став співпрацювати з ОСОБА_9, селекціонером на державному Онуфрієвському кінному заводі № 175 (ДОКЗ № 175), в смт. Онуфріївка Кіровоградської області, де вона на той час була директором. Йому також відомо, що в с. Синява Рокитнянського району її чоловік ОСОБА_26 побудував на її прохання кінно-спортивний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_2». Приблизно в 2005 році вона поїхала в Англію, де купила 10 коней (3 жеребці та 7 кобил), також вона привезла жеребця по кличці «Самуд», який належав державі (на яких умовах він не знає), яких помістила в КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2». Після цього, в 2005 році за вказівкою ОСОБА_9 він забрав з даного клубу жеребця «Самуда» та перевіз його на ДОКЗ № 175. Як пояснила йому тоді ОСОБА_9, вказаний кінь належав державі і тимчасово знаходився на КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2». Приблизно за місяць він звільнився з ДОКЗ № 175, у звязку з протиріччями з ОСОБА_9 Приблизно через два місяці після цього (коли саме не памятає) в телефонній розмові з ОСОБА_28, той йому повідомив, що жеребець «Самуд» вже знаходиться на КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2». ОСОБА_9, будучи директором ДОКЗ № 175, займалась розведенням племінних коней і на КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2». Приблизно в 2006 році вона звільнилась з ДОКЗ № 175 і займалась розведенням коней виключно на КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2». Йому відомо, що підсудна купувала коней на ДОКЗ № 175 і привозила їх на КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2», а також і те, що від жеребця «Самуда» на КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» було потомство в кількості більше 10 голів.

Наприкінці січня 2011 року його знайомий по імені ОСОБА_42 (прізвища не памятає), житель с. Фурси, який на даний час займається заготівлею мяса, звернувся до нього з проханням оглянути чотирьох коней, яких він привіз власним автомобілем марки «ГАЗель» на забій в с. Фурси з КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2». Оглянувши їх (дві кобили сірої та гнідої мастей та два жеребці сірої та вороної мастей), визначив їх як породистих коней віком близько 2 років. Він (ОСОБА_37) пояснив ОСОБА_42, що дані коні дорого коштують. Згодом він дізнався від свого знайомого ОСОБА_36, що йому пропонував купити вказаних коней ОСОБА_42, проте, в цей час до них підїхав брат підсудної ОСОБА_9 та повідомив, що коней він забирає, а розрахується згодом, що і зробив. В подальшому він (ОСОБА_42) дізнався від ОСОБА_28, що вказаних коней забили, оскільки їх розшукувала міліція. (т.3 а.с.168-170)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події проведеного за участю свідка ОСОБА_18, який на місці показав, як він за вказівкою ОСОБА_9 виводив жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд» з господарства ОСОБА_9 (т.3 а.с.248-253)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події проведеного за участю свідка ОСОБА_23, який показав, де він бачив ОСОБА_18, який вів жеребця по кличці «Самуд». (т.3 а.с.270-273)

Показаннями свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 під час проведення між ними очної ставки, які підтвердили свої показання, які надали під час досудового слідства в якості свідків. (т.3 а.с.237-243)

Показаннями свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_19 під час проведення між ними очної ставки, які підтвердили свої показання, що надали під час досудового слідства в якості свідків. (т.3 а.с.244-247)

Протоколом предявлення для впізнання, відповідно до якого, свідок ОСОБА_17 на фотознімках з зображенням конем, впізнав жеребця чистокровної верхової породи по кличці «Самуд» (т.3 а.с.278)

Протоколом предявлення для впізнання, відповідно до якого свідок ОСОБА_18 на фотознімках з зображенням конем впізнав жеребця чистокровної верхової породи по кличці «Самуд» (т.3 а.с.279)

Матеріалами виїмки документів в державному підприємстві «Лозівський кінний завод № 124» по жеребцю чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд», 22.05.1997 р.н., паспорт IRE №1069250, виданий 15.08.1997 р. (т.2 а.с.102-118)

Матеріалами виїмки документів вилучених в Міністерстві аграрної політики України, що стосуються придбання, ввезення на територію України та утримання жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд». (т.2 а.с.9-47)

Матеріалами виїмки документів вилучених в брокерській фірмі КП «МД-Сервіс» (м. Харків) по ввезенню та розмитненню жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд». (т.2 а.с.94-97)

Матеріалами виїмки документів вилучених в Рокитнянській ветеринарній лікарні, а саме актів по щепленню коней кінно-спортивного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2». (т. 2 а.с.195-199)

Матеріалами виїмки документів вилучених в асоціації «Жокей-клуб «Україна». (т.2 а.с.164-190)

Матеріалами виїмки оптичного диску вилученого у ОСОБА_17 на якому містяться фотографії усіх коней кінно-спортивного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, вул.Заросянська, у тому числі фотографії жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд» та його приплоду. (т.2 а.с.120-121)

Протоколом огляду оптичного диску вилученого у ОСОБА_17 на якому містяться фотографії усіх коней кінно-спортивного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по вул. Заросянській в с. Синява Рокитнянського району Київської області, в тому числі фотографії жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд». (т.2 а.с.122-136)

Протоколом обшуку кінно-спортивного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2», в ході якого виявлено та вилучено документи, що підтверджують перебування жеребця чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд» у господарстві ОСОБА_9 (т.2 а.с.51-83)

Протоколом огляду коня вороної масті на державному підприємстві «Лозівський кінний завод №124», який там рахується значиться як жеребець чистокровної верхової породи імпортної селекції по кличці «Самуд». (т.2 а.с.138-153)

Протоколом огляду документів, які були вилучені під час обшуку КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2». Оглядом документів встановлено, що у КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» утримувався жеребець по кличці «Самуд». (т.2 а.с.84, 85-88)

Із листа співголови Європейського та Середземноморського Комітету з племінних Книг коней ОСОБА_16 від 02.12.2010 року президенту Жокей-клуба України ОСОБА_21 вбачається, що ним (ОСОБА_16) встановлено місце знаходження коня по кличці «Самуд» в КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2». (т.1 а.с.36)

Із довідки виданої ДП «Лозівський кінний завод №124» № 182 від 12.03.2011 року вбачається, що первісна вартість коня по кличці «Самуд» становить 2942825 грн. (т.1 а.с.294)

Заява свідка ОСОБА_23 в судовому засіданні про застосування до нього незаконних методів слідства в силу її суперечливості та його можливості протягом значного проміжку часу у ході досудового слідства вирішити це відповідним чином, сприймається судом критично, а тому суд її до уваги не бере.

Оцінивши зібрані докази у справі, суд дії підсудної ОСОБА_9 кваліфікує за ст.190 ч.4 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

При призначенні покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, її особу та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Враховуючи особу підсудної, що вона раніше не судима, вчинила особливо тяжкий злочин, по місцю проживання та її утримання характеризується позитивно, на облiку у лiкарів нарколога та психiатра не перебуває, є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, стан її здоровя, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не визнання нею вини, як спосіб уникнення відповідальності, позицію прокурора, матеріальну шкоду завдану злочином не відшкодовано, обставин, що помякшують та обтяжують покарання судом не встановлено, суд вважає, що вид покарання йому необхідно обрати позбавлення волі.

ЇЇ численні скарги на стан здоровя, що унеможливлював, на її думку, брати участь в судових засіданнях, не підтверджені відповідними висновками, і розцінюються судом як її спроби затягування розгляду справи.

Речові докази:

1) оригінал паспорту коня по кличці «Samood» підлягає поверненню в ДП «Лозівський кінний завод № 124»; 2) переклад паспорту коня по кличці «Самуд» - необхідно залишити при справі; 3) 3 (три) DVD-диски з написами: Мечтатель, Фаворит, Резвая»; - «Черный красавец, Лошадиная энциклопедия, Шергард (Похищение чемпиона); Лошадь распятая и воскресшая»; «к/з ІНФОРМАЦІЯ_2, кони, лошади» вилучені в ОСОБА_17 повернути йому; 4) амбулаторну картку ОСОБА_9 повернути їй; 5) зошити та журнали вилучені під час обшуку в КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» - повернути КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2»; 6) зразки гриви коня, який знаходиться на ДП «Лозівський кінний завод № 124» під документами жеребця чистокровної верхової породи по кличці «Самуд», що зберігаються при справі знищити.

Заявлений у справі цивільний позов державним підприємством «Лозівський кінний завод № 124» в сумі 2942825 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_9 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України і призначити їй покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_9 - тримання під вартою - залишити до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_9. рахувати з 14 травня 2011 року.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь державного підприємства «Лозівський кінний завод № 124» матеріальну шкоду в розмірі 2942825 грн.

Речові докази:

1) оригінал паспорту коня по кличці «Samood» підлягає поверненню в ДП «Лозівський кінний завод № 124»; 2) переклад паспорту коня по кличці «Самуд» - необхідно залишити при справі; 3) 3 (три) DVD-диски з написами: Мечтатель, Фаворит, Резвая»; - «Черный красавец, Лошадиная энциклопедия, Шергард (Похищение чемпиона); Лошадь распятая и воскресшая»; «к/з ІНФОРМАЦІЯ_2, кони, лошади» вилучені в ОСОБА_17 повернути йому; 4) амбулаторну картку ОСОБА_9 повернути їй; 5) зошити та журнали вилучені під час обшуку в КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2» - повернути КСК «ІНФОРМАЦІЯ_2»; 6) зразки гриви коня, який знаходиться на ДП «Лозівський кінний завод № 124» під документами жеребця чистокровної верхової породи по кличці «Самуд», що зберігаються при справі знищити.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення через Таращанський районний суд Київської області, а засудженою з моменту вручення копії вироку.

Головуючий:Василенко О. М.