Постанова № 21894089, 28.12.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2011 року (10 год. 50 хв.)                               Справа № 2а-0870/8513/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Бобер І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

про: стягнення податкового боргу.

12.10.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі – позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача частину податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 620 грн. на р/р 34218379700007, код платежу 18050200, отримувач місцевий бюджет Орджонікідзевського району, код отримувача 34677145, банк – ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.

          Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач у 2008 році перебувала на спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

У 2008 році відповідачу було нараховано за 3 місяці 2008 року - 600,00 грн. єдиного податку за ставкою податку – 200 грн. У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання, працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено перевірку з питань повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів, податків і зборів, за результатами якої складено акт від 01.10.2008 № 2030/17/1/НОМЕР_1. За висновками зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2008 №0021491701/0, яким визначено суму податкового зобов’язання по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 20,00 грн. Станом на 04.08.2011 відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 620,00 грн.

У зв’язку з наявністю у відповідача податкового боргу з єдиного податку позивач надсилав відповідачу першу податкову вимогу від 26.10.2008 №1/466, яку відповідач отримав за довіреністю через представника 05.11.2009, та другу податкову вимогу від 09.12.2010 №2/1595, яку відповідач отримав особисто 22.02.2009.

          Визначена сума податкового боргу не сплачена відповідачем, податкове повідомлення – рішення не скасоване.

Ухвалою від 13.10.2011, через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України, її було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 28.10.2011.

          Станом на 28.10.2011 позивач усунув недоліки позовної заяви, про які йшлося в ухвалі від 13.10.2011.

Крім того, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою судді від 31.10.2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 14.11.2011, заяву про поновлення строку звернення до суду вирішено розглянути в судовому засіданні.

У судове засідання 14.11.2011 представники сторін не прибули.

У зв’язку з неприбуттям у судове засідання представників сторін, судове засідання було відкладене на 28.11.2011.

У судове засідання 28.11.2011 сторони не прибули.

Ухвалою від 28.11.2011 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинено до 12.12.2011.

Ухвалою від 12.12.2011 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 12.12.2011.

Судове засідання 12.12.2011 за клопотанням відповідача було відкладене на 14.12.2011.

У судове засідання 14.12.2011 сторони не прибули.

Ухвалою судді від 14.12.2011 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинено до 28.12.2011.

У судове засідання 28.12.2011 сторони не прибули.

28.12.2011 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

          За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

          Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

          Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи 06.08.2002 відповідач зареєстрований відділом реєстрації та єдиного реєстру Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради в якості фізичної особи - підприємця. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 04.08.2011 відомості про відповідача 28.12.2004 внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

          На підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 14.12.2007 з січня 2008 року відповідача було переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, вид діяльності визначений відповідачем - торгівля.

Протягом 2008 року відповідачем зобов’язання щодо сплати єдиного податку виконувались із порушенням вимог законодавства.

          Позивачем було проведено невиїзну документальну перевірки за наслідками якої складено Акт невиїзної документальної перевірки з питань повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів, податків і зборів (обов’язкових платежів), встановлених законодавством від 01.10.2008 №2030/17/1/НОМЕР_1 (далі – Акт перевірки), яким було виявлені порушення відповідачем п. 2, п.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 (далі – Указ №727), п. 2 «Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку» затвердженого Наказом ДПА України від 29.10.1999 року №599, та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №752/4045 (далі – Порядок №599), а саме: несвоєчасна сплата узгоджених сум податкового зобов’язання по єдиному податку.

          За висновками Акту перевірки позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.10.2008 №0021491701/0, яким визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 20,00 грн.(штрафні санкції). Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 06.10.2008.

          Відповідно до даних облікової картки відповідача, на час звернення до суду, він має заборгованість зі сплати до бюджету єдиного податку у розмірі 620 грн.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання ним доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення - рішення відповідачем не оскаржене.

          Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

          Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом №727, передбачає особливий порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України «Про систему оподаткування». Таким чином, термін сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва встановлений саме вищевказаним Указом.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181(далі – Закон №2181) податкове зобов’язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов’язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом №727.

Підпунктом 6 пункту 2 Указу №727 передбачено, що суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Підпунктом 2 пункту 5 Указу №727 встановлено, що суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до пп. 3 п. 1 ст. 9 «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Підпунктом 17.1.7. п. 1.7.1 ст.17 Закон №2181 встановлено, що у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник зобов’язаний сплатити штраф.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закон №2181 передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що в порушення зазначених норм, відповідач несвоєчасно сплачував узгоджені суми податкового зобов’язання по єдиному податку, внаслідок чого у нього утворився борг в сумі 620,00 грн. Зазначене підтверджується даними облікової картки платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону №2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Оскільки податкове зобов’язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов’язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.1 ст. 6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Цією ж нормою визначено, що податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181 визначено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

26.10.2008 у зв’язку із виникненням у відповідача податкового боргу за узгодженим податковим зобов’язанням позивачем була виставлена перша податкова вимога №1/466, яка згідно відбитка штемпеля на поштовому конверті була надіслана відповідачу 06.11.2009 та отримана 05.11.2009.

У зв’язку з непогашенням відповідачем податкового боргу з єдиного податку, 09.12.2009 позивач виставив відповідачу другу податкову вимогу №2/1595, яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення була надіслана відповідачу 23.02.2010 та отримана особисто ОСОБА_1 22.02.2010.

          Згідно даних облікової картки відповідача, станом на 03.08.2011 відповідач має податкову заборгованість на суму 620,00 грн., що відповідає сумі заявленого позову.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Щодо поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що позивачем не було дотримано строк звернення до суду лише щодо частини позовних вимог, а саме 200 грн. оплати єдиного податку за серпень 2008 року. Суд вважає причини викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду поважними і тому на підставі ч. 2 ст.102 КАС України поновлює позивачу строк звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини четвертої статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстрована: 69001, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Запоріжжя на р/р 34218379700007 в ГУДКУ в Запорізькій області, код отримувача 34677145, МФО 813015, код платежу 18050200, - заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 620,00 грн. (шістсот двадцять гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                        Р.В. Кисіль