Постанова № 21893532, 15.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/22142/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріТелешові В.О.

за участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:ОСОБА_2 (дов.)

ОСОБА_3 (дов.)

третьої особи: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Держаної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

третя особа Приватне підприємство «Донтехкомплект»

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (надалі відповідач, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001451740/0 від 30.06.2011р. та №0001421740/0 від 30.06.2011р.

Із наданого у судовому засіданні від 08.02.2012р. уточнення позовних вимог вбачається, що позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011р. №0002521740, яке прийнято за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення та №0001421740/0 від 30.06.2011р.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. до участі у справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Приватне підприємство «Донтехкомплект» (надалі третя особа, ПП «Донтехкомплект»).

Позов мотивовано незгодою із висновками акту перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673, на підставі якого прийнято спірне рішення, щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34098,00 грн.

Позивач вважає, що висновки відповідача щодо неправомірного віднесення до податкового кредиту суми ПДВ за господарськими операціями з ПП «Донтехкомплект» є безпідставними.

Також, позивач посилається на безпідставне твердження відповідача щодо включення до податкового кредиту 119,00 грн. без використання відповідного товару у господарській діяльності.

Крім того, позивач вважає безпідставним виключення із витрат, що безпосередньо повязані з одержанням доходу, сум, які були витрачені на оплату праці збірника меблі, на сплату податків на фонд оплати праці збірника меблі, на придбання ванночки-массажера для ніг, та за отримання інформаційних послуг і цінової довідки, вважаючи, що вказані витрати були вчиненні у звязку із здійсненням позивачем господарської діяльності.

В судовому засіданні від 15.02.2012р. позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи спірні висновки акту перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673 обґрунтованими, а спірні рішення правомірними.

У судовому засіданні від 15.02.2012р. представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували.

Представник ПП «Донтехкомплект» в судове засідання від 15.02.2012р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причину неявки в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

З 23.05.2011р. по 03.06.2011р. відповідачем проведена документальна планова перевірка дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р., за насідками якої складено акт перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673.

Згідно висновків вказаного акту встановлені порушення, у тому числі:

- п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України в частині заниження оподаткування доходу за 2010р., донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2127,15 грн.;

- п. 4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження бази оподаткування, що сприяло завищенню ПДВ на 136,00 грн.;

- пп. 7.4.1 ст. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині включення до складу податкового кредиту сум податку, які не повязані з подальшим використанням у межах господарської діяльності в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 34098,00 грн., в тому числі по періодах: - за 2 квартал 2010р. 119,00 грн., - за 3 квартал 2010р. 33979,00 грн.;

- пп. 7.4.5 ст. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених податковими накладними, або іншими документами, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010р. на суму ПДВ 35,00 грн.;

- пп. «а» пп. 4.1.4 ст. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині не надання податкової декларації з ПДВ за серпень 2009р.

На підставі акту перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673 відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення № 0001451740/0 від 30.06.2011р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 42666,25 грн., утому числі за основним платежем 33997,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8669,25 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0001421740/0 від 30.06.2011р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2127,15 грн. (за основним платежем).

Згідно пояснень представників сторін, податкове повідомлення-рішення № 0001451740/0 від 30.06.2011р. в адміністративному порядку не оскаржувалось.

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0001421740/0 від 30.06.2011р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011р. №0002521740, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2027,15 грн. (за основним платежем)

Із акту перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673 вбачається, що підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість стали наступні обставини.

ТОВ «КаМо» (код ЄДРПОУ 23529814) видано податкову накладну № Б-03306 від 19.03.2010р. на загальну суму 716,80 грн., у тому числі 119,47 ПДВ на придбання ванночки-массажера для ніг FB 50 (1шт).

Перевіркою встановлено. що на протязі 2010р. договори на постачання придбання ванночки-массажера для ніг позивачем не укладались, продажу та відвантаження цього товару не проводилось.

У звязку із зазначеним, перевіряючи дійшли до висновку щодо безпідставного включення суми ПДВ у розмірі 119,00 грн. до складу податкового кредиту 2 кварталу 2010р. у звязку із невикористанням цього товару у межах господарської діяльності.

До суду надана також копія видаткової накладної від 22.03.2010р. № Б-03306 на ванночку-массажер для ніг FB 50 кількістю 1 шт.

Позивачем надана довідка ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 12.04.2011р. № 10106/10/17-113, згідно якої серед видів діяльності позивача за КВЕД зазначено роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до групувань.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Із наведеного вбачається, що до податкового кредиту можуть бути віднесені придбані товари незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, але за умови, що такі товари придбаваються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд вважає безпідставним посилання позивачем на довідку від 12.04.2011р. № 10106/10/17-113, оскільки вказана довідка не підтверджує фактичного здійснення такої діяльності.

Позивачем не надано документів, які б підтверджували продаж останнім аналогічних товарів, пошук покупців на ванночку-массажер для ніг FB 50, або продаж цього товару в інших звітних періодах.

Згідно акту перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673, окрім квартири за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстроване місце проживання позивача) інших місць (обєктів) розташування торгівельних, складських, виробничих, тощо приміщень не встановлено.

Таким чином, вбачається відсутність будь-яких свідчень, які б підтверджували придбання позивачем ванночки-массажеру для ніг FB 50 з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі наведеного, суд вважає обґрунтованими висновки акту перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673 щодо заниження податку на додану вартість на суму 119,00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої за товар, що не використовується у межах господарської діяльності позивача.

Перевіряючими встановлено, що в реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010р. було відображено податкову накладну №6493 від 21.12.2010р. видану ТОВ «ЕКОН» (код ЄДРПОУ 30278551) на загальну суму 210,00грн., в тому числі ПДВ 35,00 грн., але до перевірки цю накладну надано не було.

У звязку із зазначеним перевіряючи дійшли до висновку щодо завищення на 35,00 грн. суми податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010р.

У судовому засіданні позивачем вказана обставина не спростовувалась та висновки акту перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673 в частині ненадання до перевірки податкової накладної №6493 від 21.12.2010р. не спростовувались.

У відповідності до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, висновки акту перевірки щодо завищення на 35,00 грн. суми податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010р. є обґрунтованими.

Також, між позивачем, у якості покупця, та ПП «Донтехкомплект», у якості продавця, укладено договір від 07.07.2010р. №07/07-10 щодо придбання товару офісної меблі, загальна сума договору 500000,00 грн.

Згідно п. 4.1 зазначеного договору постачання продукції здійснюється за адресою АДРЕСА_1.

За вказаним договором ПП «Донтехкомплект» у період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 203871,00 грн., у тому числі 33978,50 грн. ПДВ.

В акті перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673 зазначено, що ПП «Донтехкомплект» у декларації з податку на додану вартість за липень 2010р. не відобразило реалізацію товарів позивачу.

Перевіряючими досліджені накладні на постачання товару позивачу від ПП «Донтехкомплект».

Відповідачем встановлено, що між позивачем, у якості продавця, та ТОВ «Союзпромінвестдонбас», у якості покупця, укладено договір від 02.07.2010р. №1/07-10 на поставку офісної меблі.

Перевіряючими зазначено, що угодами не передбачено здійснення робіт по збірці меблі, у наданих до перевірки документах відсутні відомості щодо здійснення робіт по збірці меблі, що свідчить про постачання меблів у зібраному стані.

Встановлено, що згідно видаткових накладних від 10.09.2010р. №РН0000010, №РН0000011, №РН0000012, позивач передав ТОВ «Союзпромінвестдонбас» товар у повному обсязі.

За даними відповідача ОСОБА_1 складських приміщень не орендував, а місцем поставки товару за договором від 07.07.2010р. №07/07-10 є квартира, що, на думку перевіряючих, враховуючи кількість отриманого від ПП «Донтехкомплект» товару та відсутність можливості його зберігання за визначеною у договорі адресою свідчить про вчинення угоди без наміру створення правових наслідків.

Крім того, згідно довідки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 21.08.2010р. №6445/15-2/32965385 відносно ПП «Донтехкомплект», останній має в штаті одного працівника директора, на підприємстві відсутні трудові ресурси, складські приміщення, транспортні засоби, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Зазначено, що в ході проведення перевірки позивача встановлено відсутність документів, що засвідчують транспортування, відвантаження, зберігання товарів.

На підставі наведеного перевіряючи дійшли до висновку про завищення суми податку на додану вартість на суму 33979,00 грн. по господарським операціям позивача з ПП «Донтехкомплект».

Позивачем до матеріалів справи надані:

- лист ТОВ «Союзпромінвестдонбас» від 30.09.2011р. № 538, яким останній підтверджує отримання від позивача офісної меблі за договором від 02.07.2010р. № 1/07-10 згідно наведеного у цьому листі переліку;

- акт здавання-приймання від 10.09.2010р. щодо передачі позивачем до ТОВ «Союзпромінвестдонбас» офісної меблі за договором від 02.07.2010р. № 1/07-10;

- заявка позивача до ПП «Донтехкомплект» № 1 від 20.08.2010р. щодо постачання офісної меблі за договором від 07.07.2010р. №07/07-10, згідно наведеного у цій заявці переліку.

Із співставлення переліку офісної меблі за заявкою № 1 від 20.08.2010р. та переліку за листом від 30.09.2011р. № 538 і акту здавання-приймання від 10.09.2010р. вбачається, що отримані позивачем від ПП «Донтехкомплект» офісні меблі були у повному обсязі поставлені відповідачу.

При цьому, у заявці № 1 від 20.08.2010р. вбачається, що позивач просить поставити товар за адресою м. Донецьк, вул. Хірургічна, 22А, яка є адресою ТОВ «Союзпромінвестдонбас», що вбачається із листа останнього.

А відтак, для виконання вказаної поставки перевезення, здійснення відвантаження та зберігання товару позивачем не вимагалося, та відповідно у позивача була відсутня потреба у відповідних складських приміщеннях, трудових ресурсів, тощо.

Також, ПП «Донтехкомплект» до матеріалів справи надана копія свідоцтва №100091072 про реєстрації останнього у якості платника податку на додану вартість, яке видане 22.01.2008р., а також копії уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, за який виправляються помилки, - липень 2010р., та за серпень 2010р. з розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) із копіями квитанцій про отримання вказаних декларації Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька.

Із вказаних декларацій вбачається, що ПП «Донтехкомплект» відобразило постачання позивачу товарів у третьому кварталі 2010р. (липень, серпень 2010р.)

Згідно до змісту пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом п. 7.5 вказаного Закону України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Неналежним чином оформлених податкових накладних або їх відсутність по господарським операціям позивача з ПП «Донтехкомплект» відповідачем не встановлено.

Позивачем до матеріалів справи надані документи, які підтверджують фактичне постачання до ТОВ «Союзпромінвестдонбас» отриманої від ПП «Донтехкомплект» офісної меблі, та із яких вбачається відсутність у позивача потреби у відповідних складських, трудових і матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій із вказаною меблюю.

В акті перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673 перевіряючими не спростовується фактичне постачання придбаної у ПП «Донтехкомплект» офісної меблі до ТОВ «Союзпромінвестдонбас».

Із наведеного вбачається, що позивачем при придбанні у ПП «Донтехкомплект» офісної меблі сплачено ПДВ у розмірі 33978,50 грн., які згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач має право віднести до податкового кредиту, а висновки акту перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673 в цій частині є такими, що прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Встановлене відповідачем порушення щодо ненадання до податкового органу податкової декларації з ПДВ за серпень 2009р., за яке визначені штрафні санкції у розмірі 170,00 грн., позивачем не оскаржується та не спростовується.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно пп. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі наведеного, з урахуванням встановленого відповідачем завищення суми ПДВ на 136,00 грн., розмір основного зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті, становить 18,00 грн.

А розмір штрафних (фінансових) санкцій, що підлягає сплаті становить 174,50 грн. (((18,00/100)*25) + 170,00)).

Із акту перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673 вбачається, що підставою для визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб стали наступні обставини.

Перевіркою встановлено заниження валового доходу на суму 0,82 грн., позивачем у позовній заяві та у ході розгляду справи не спростовується.

Позивачем до складу валових витрат за перевіряємий період включено 366121,96 грн..

Перевіркою визначено витрати, безпосередньо повязані з одержанням доходу, у розмірі 358471,09 грн.

Так, перевіряючими, з урахуванням результатів адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0001421740/0 від 30.06.2011р., не враховані наступні витрати:

- заробітна плата найманого працівника збірника меблів за січень-березень, травень, листопад 2010р. у звязку із тим, що у ці місяці позивач не отримував дохід повязаний із збіркою меблів та устаткуванням у розмірі 4415,00 грн.;

- податки на фонд оплати найманого працівника збірника меблів за січень-березень, травень, листопад 2010р. у звязку із тим, що у ці місяці позивач не отримував дохід повязаний із збіркою меблів та устаткуванням у розмірі 1 326,26 грн.;

- вартість ванночки-массажеру для ніг на суму 597,33 грн. без ПДВ, у звязку із тим, що цей товар у перевіряємому періоді не був реалізований;

- сплачені ФДНУ агентству з питань банкрутства в Донецькій області 100,00 грн. за інформаційні послуги;

- сплачені Торгівельно-промисловій палаті 552,00 грн. за цінову довідку, у звязку із тим, що позивачем не доведено участь цих витрат в отримані валового доходу звітного періоду.

Позивачем надані пояснення, відповідно до яких цінова довідка Торгівельно-промислової палати Криму та інформаційні послуги ФДНУ агентства з питань банкрутства в Донецькій області, надання яких підтверджується рахунком №56и від 10.03.2010р. та актом виконаних робіт від 10.03.2010р. відповідно були отримані у звязку із участю позивача у тендері, на підтвердження чого надана відповідна пропозиція позивача щодо участі у торгах з умовою поставки ДАТ «Чорноморнафтогаз».

Також, позивачем надана копія трудової книжки ОСОБА_4, згідно якої останній працює у позивача у якості збірника меблі, а також копії розрахунково-платіжних відомостей за спірні періоди.

Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно зЗаконом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Також, у відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.9 зазначеного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп. 177.2 п. 177 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

В акті перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673 відповідачем не встановлено відсутності документального підтвердження здійснення вказаних витрат.

У судовому засіданні позивачем доведено, а відповідачем не спростовано понесення вказаних витрат щодо заробітної плати найманого працівника, податків (зборів) на фонд оплати цього працівника, та витрат за інформаційні послуги та цінову довідку у звязку із здійсненням господарської діяльності.

При цьому, Суд зазначає, що ефективність використання наявних у субєкта господарювання ресурсів та здійснення ним витрат не може слугувати критерієм щодо належності витрат до тих, які безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Враховуючи, що вище встановлено відсутність будь-яких свідчень, які б підтверджували придбання позивачем ванночки-массажеру для ніг FB 50 з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то висновку акту перевірки від 10.06.2011р. №1675/1740/2365919673 щодо включення позивачем до складу витрат, витрат, що безпосередньо не повязані з одержанням доходу, підтверджуються частково, на суму 597,33 грн.

Згідно п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який діяв спірний період, встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Таким чином, розмір податку з доходів фізичних осіб, що підлягає донарахуванню, становить 89,72 грн. (((597,33 +0,82)/100)*15).

На підставі наведеного, Суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Частинами 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001451740/0 від 30 червня 2011 року частково на суму 42473 (сорок дві тисячі чотириста сімдесят три) гривні 75 (сімдесят пять) копійок, у тому числі за основним платежем на суму 33979 (тридцять три тисячі девятсот сімдесят девять) гривень 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8494 (вісім тисяч чотириста девяносто чотири) гривні 75 (сімдесят пять) копійок.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0002521740 від 28 вересня 2011 року частково на суму 1937 (одна тисяча девятсот тридцять сім) гривень 43 (сорок три) копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 26 (двадцять шість) гривень 46 (сорок шість) копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 15 лютого 2012 року, повний текст виготовлено 20 лютого 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.