Постанова № 21892544, 26.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 р. Справа № 2а/0570/21640/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі :

головуючогосудді Аканова О.О.,

суддів Тарасенко І.М., Папазова Г.П.

при секретарі Сметана М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “РУАНІД ЕНЕРГІЯ” до Державної виконавчої служби України про визнання дій державного виконавця щодо підготовки проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна незаконними, визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 108/12 від 07.09.2011року, треті особи АТ «Дельта Банк» м. Київ, ТОВ «Український промисловий банк» м. Київ, ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція», -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ “РУАНІД ЕНЕРГІЯ” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної виконавчої служби України про визнання дій державного виконавця щодо підготовки проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна незаконними, визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 108/12 від 07.09.2011року, треті особи АТ «Дельта Банк» м. Київ, ТОВ «Український промисловий банк» м. Київ, ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з протоколом прилюдних торгів по лоту № 1 від 11 серпня 2011 року переможцем прилюдних торгів є учасник, зареєстрований під № 1 АТ «Дельта Банк». 07.09.2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при примусовому виконанні виконавчого напису № 337, вчиненого 24.03.2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ “РУАНІД ЕНЕРГІЯ” на користь ТОВ «Український промисловий банк» складено акт держаного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 07.09.2011 року № 108/12, який затверджений начальником відділу примусового виконання рішень.

Також позивач посилається на те, що відповідачем порушено Закон України "Про іпотеку", Закон України "Про виконавче провадження", Закон України «Про державну виконавчу службу», Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 68/5 від 27.10.99 р. та Інструкцію про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 при складенні акту держаного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 07.09.2011 року № 108/12, який затверджений начальником відділу примусового виконання рішень.

Тому просить суд визнати дії державного виконавця щодо підготовки проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна незаконними, визнати недійсним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 108/12 від 07.09.2011року.

Представник позивача наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача та третьої особи АТ «Дельта Банк» заперечували проти позову.

ТОВ «Український промисловий банк», ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши подані документи і матеріали виконавчого провадження, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У відповідності з виконавчим написом приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 № 337 від 24.03.2009 року звернуто стягнення на адміністративну будівлю, літ. Л-3, цегла, загальною площею 900,5кв.м., літ. І замощення, розташовану по вулиці Комарова, будинок 2 «а» у м.Донецьку, що належить на праві власності ТОВ “РУАНІД ЕНЕРГІЯ”. За рахунок коштів, отриманих від реалізації запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Український промисловий банк» в розмірі 1992184,76 доларів США, що у гривні становить 15339822,66 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція» за Договором № 009/11 від 14.02.2011 року надає послуги по організації і проведенні прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

З протоколу прилюдних торгів по лоту № 1 від 11 серпня 2011 року вбачається, що переможцем прилюдних торгів є учасник, зареєстрований під № 1 АТ «Дельта Банк» в особі представника за довіреністю від 10.08.2011 року ОСОБА_2, який запропонував 1539776,25 грн. за лот.

На розрахунковий рахунок № 26004176897 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві МФО 380805 ЄДРПОУ 32277680 ПП «СП Юстиція» від Переможця прилюдних торгів надійшли кошти у вигляді гарантійного внеску у розмірі 46193,29грн., тому за результатами торгів Переможець сплачує суму у розмірі 1493582,96 грн. розрахунки за придбане майно здійснюються Переможцем прилюдних торгів шляхом перерахування коштів на п/р 37313006004124 банк УДК у м. Києві, МФО 820172, код ЄДРПОУ 37471975.

07.09.2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при примусовому виконанні виконавчого напису № 337, вчиненого 24.03.2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ “РУАНІД ЕНЕРГІЯ” на користь ТОВ «Український промисловий банк» складено акт держаного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 07.09.2011 року № 108/12, який затверджений начальником відділу примусового виконання рішень.

Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2011року та 16.01.2012 року витребувано у відповідача документ чи наказ, який підтверджує, що ОСОБА_4 є начальником відділу примусового виконання рішень на час підписання акту від 07.09.2011 року № 108/12 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки; наказ про призначення Голови Державної виконавчої служби України; положення про Державну виконавчу службу України; положення про відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; посадову інструкцію Голови Державної виконавчої служби України; посадову інструкцію начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України; документи, які стосуються підготовки проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, вказані ухвали суду отримані відповідачем, але не виконані, а тому суд вирішує справу на підставі наявних доказів у матеріалах справи.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України “Про виконавче провадження”.

Згідно статтею 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до статті 2 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що органами державної виконавчої служби є : Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обовязок по примусовому виконанню рішень.

Прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Власником цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну. Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів, котрим може бути фізична чи юридична особа, і продавець - відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою.

У відповідності до п. 1.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 68/5 від 27.10.99 р., Положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.

Пунктом 1.2 вищезазначеного Положення передбачено, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою відділом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Згідно з п. 5.4 наказу Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N68/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" кошти, одержані від реалізації аукціонного майна, з вирахуванням комісійної винагороди, обумовленої договором, перераховуються спеціалізованою організацією на відповідні рахунки державної виконавчої служби в установленому порядку. Таким чином, у законі визначено, що реалізація арештованого нерухомого майна належить до повноважень державного виконавця, тоді як спеціалізовані організації лише організовують та проводять прилюдні торги з реалізації такого майна за договором з державною виконавчою службою.

Згідно з п. 6.1 наказу Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N68/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що розглядаючи скарги на дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, суд повинен перевірити їх відповідність як положенням ст. 61 Закону N 606-XIV, так і прийнятим відповідно до цього Закону нормативно-правовим актам, зокрема: Порядку накладення арешту на цінні папери (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 р. N1744); Положенню про порядок і умови зберігання та реалізації грошей, у тому числі іноземної валюти, цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт (затверджене постановою правління Національного банку України від 4 жовтня 1999 р. N 489 (з наступними змінами), зареєстроване в Міністерстві юстиції України (далі - Мін'юст) 29 жовтня 1999 р. за N 740/4033); Тимчасовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затверджене наказом Мін'юсту від 27 жовтня 1999 р. N 68/5 (з наступними змінами), зареєстроване в Мін'юсті 2 листопада 1999 р. за N 745/4038); Порядку реалізації арештованого майна (затверджений наказом Мін'юсту від 15 липня 1999 р. N 42/5 (з наступними змінами), зареєстрованому в Мін'юсті 19 липня 1999 р. за N 480/3773).

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про іпотеку". Відповідно до пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві положення" даного Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

За загальним правилом новий акт законодавства застосовується до цивільних відносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (частина восьма статті 54 Закону України "Про виконавче провадження").

Зокрема, частинами першою та другою статті 41 Закону України "Про іпотеку" визначено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Організація продажу предмета іпотеки покладається на спеціалізовані організації, які залучаються на конкурсній основі органами державної виконавчої служби. Право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю.

Порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення органом державної виконавчої служби в процесі виконавчого провадження, визначається статтею 62 цього ж Закону.

Так, реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Таким чином, реалізація предмета іпотеки в межах процедури виконавчого провадження, визначеної Законом України "Про виконавче провадження", здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про іпотеку», переможець прилюдних торгів протягом десяти робочих днів з дня підписання протоколу перераховує кошти за придбане на торгах майно на зазначений у протоколі банківський рахунок спеціалізованої організації. Якщо покупець не внесе всієї належної до сплати суми в десятиденний строк, гарантійний внесок йому не повертається, а наступний учасник, що запропонував найвищу ціну, не нижчу за початкову ціну продажу, оголошується переможцем прилюдних торгів. За його відсутності або відмови прилюдні торги оголошуються такими, що не відбулися. Гарантійний внесок не повертається також учаснику торгів, який став переможцем торгів, але відмовився підписати протокол.

Згідно ст. 47 Закону України «Про іпотеку», протягом п'яти робочих днів з дня надходження платежу від покупця предмета іпотеки спеціалізована організація надсилає державному виконавцю повідомлення про здійснення такої оплати разом з документами, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення прилюдних торгів спеціалізована організація зобов'язана подати державному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації і проведення торгів.

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання державним виконавцем повідомлення та документів, визначених частиною першою цієї статті, державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються: назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; назва спеціалізованої організації, яка проводила прилюдні торги, дата та місце їх проведення; відомості про покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована спеціалізованій організації за придбаний предмет іпотеки, та дата їх перерахування; відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідні положення щодо складання акту реалізації предмета іпотеки містяться в п. п. 5.14.1 - 5.14.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, а також Порядку реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року за N 42/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 липня 1999 року 480/3773, із змінами і доповненнями.

З акту старшого державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №108/12 вбачається, що він був затверджений начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України тільки 07.09.2011року.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України "Про іпотеку" акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та не пізніше наступного дня надсилається до спеціалізованої організації, яка проводила прилюдні торги.

Пунктом 15 постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ УКРАЇНИ від 13.12.2010 року № 3 встановлено, що органами державної виконавчої служби, згідно зі статтею 3 Закону України “Про державну виконавчу службу”, є :

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі;

районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Тобто, оскаржуваний акт повинен був бути саме затверджений начальником Державної виконавчої служби України та не пізніше 26.08.2011 року.

З урахуванням наведено, суд приходить до висновку, що акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 07.09.2011 року № 108/12 складений та затверджений з порушенням вимог діючого законодавства з огляду на приписи статті 3 Закону України “Про державну виконавчу службу” та частини 3 статті 47 Закону України "Про іпотеку" тобто відділ примусового виконання рішень не є органом державної виконавчої служби, а тому оскаржуваний акт підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що державний виконавець не врахував вищенаведених правових норм, тому акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 07.09.2011 року № 108/12 складений та затверджений з порушенням норм чинного законодавства.

Стосовно позовних вимог про визнання дій державного виконавця щодо підготовки проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна незаконними, суд зазначає наступне.

Вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії постанова про накладення штрафу. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає обєкту порушеного права.

Інші доводи позивача у позовній заяві не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктами 1, 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “РУАНІД ЕНЕРГІЯ” до Державної виконавчої служби України про визнання дій державного виконавця щодо підготовки проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна незаконними, визнання недійсним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 108/12 від 07.09.2011року, треті особи АТ «Дельта Банк» м.Київ, ТОВ «Український промисловий банк» м. Київ, ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» задовольнити частково.

Скасувати акт старшого державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки № 108/12 від 07.09.2011року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 14,78 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 26.01.2012 року.

Постанова буде виготовлена в повному обсязі 30.01.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Аканов О.О.

Судді Папазова Г.П. Тарасенко І.М.