Постанова № 21892174, 16.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/23061/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12.15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Стойки В.В.

при секретарісудового засідання Сальковій В.О.

за участю

представника позивача Маркєлової О.П.

представника відповідача Майдикова С.Б.

розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання протиправних дій,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Волноваський комбінат хлібопродуктів» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання протиправними дії щодо визнання операції ПАТ «Волноваський КХП» по придбанню кормів у ПП «Сіб-Агро» у лютому 2011 року такою, що мала не реальний товарний характер. Позов мотивовано незгодою із висновками акту перевірки від 04 липня 2011р. №1288/2310/00957376 щодо нереального товарного характеру операції ПАТ «Волноваський КХП» по придбанню кормів у ПП «Сіб-Агро» у лютому 2011 року. Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, незаконними та такими, що порушують законні права та інтереси підприємства, оскільки внаслідок здійснення зазначених дій юридичній особі не підтверджено податкові зобов*язання та податковий кредит з ПДВ за лютий 2011 року. Операції по придбанню комбікормів в повному обсязі підтверджені документально, а саме видатковими, товарно-транспортними податковими накладними, сертифікатами відповідності, а отже висновки податкового органу про безтоварний характер даний операцій є надуманими та протиправними. За наслідками проведеної перевірки відповідачем не було винесено податкове повідомлення-рішення, однак на думку позивача, застосовуючи до підприємства певні негативні заходи, зокрема визнання правочину нікчемним, не підтвердження факту поставок товарів, що призводить до зменшення податкового зобов*язання та податкового кредиту.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області при проведенні позапланової виїзної перевірки ВАТ «Волноваський КХП» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Сіб Агро» за лютий 2011 року та складанні акту перевірки від 04 липня 2011р. №1288\2310/00957376 діяли в межах повноважень, у спосіб та порядок, встановлений діючим законодавством. Просив суд відмовити у задоволені позову.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі); внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб; надання податкових консультацій; запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податковго кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 78 ПК України. Так, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

ДПІ у Волноваському районі на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VІ із змінами, наказу ДПІ У Волноваському районі від 22 червня 2011 року №167, направлення на проведення перевірки від 22 червня 2011 №33, виданого ДПІ У Волноваському районі та інформації отриманої від ДПІ у м. Полтава від 20 червня 2011 року №8078/7/23-642/99 було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Волноваський КХП» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Сіб Агро» за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт від 04 липня 2011 року №1288/2310/00957376, у якому було зроблено висновок про те, що ВАТ «Волноваський КХП» у лютому 2011 року здійснив операцію по придбанню комбікормів у ПП «Сіб Агро», яка має не реальний характер постачання на суму 8952849,78грн., у тому числі ПДВ 1492141,63грн.

Як було встановлено у судовому засіданні перевірка ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» була проведена за наявності обставин, які викладені у п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, зазначена обставина, а також правомірність проведення перевірки позивачем не оскаржуєтся.

Позивач, не погоджуючись з висновками відповідача у акті перевірки звернувся до суду з позовом про визнання протиправними його дій.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо визнання операції ПАТ «Волноваський КХП» по придбанню кормів у ПП «Сіб-Агро» у лютому 2011 року такою, що мала не реальний товарний характер не підлягають задоволенню виходячи з наступних встановлених обставин.

Суд зазначає, що акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязків характер для субєктів цих відносин.

Також суд вважає, що акт перевірки сам по собі є субєктивним міркуванням фахівців податкового органу, що здійснювали перевірку та зафіксували висновки останнього. Даний акт не є нормативним або ненормативним актом, який встановлює, змінює, скасовує норми права чи породжує права та обовязки субєкта, якому він адресований.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що висновки, відображені в акті перевірки, не встановлюють для відповідного суб'єкта жодних прав та обов'язків. Тому оскарження позивачем висновків, відображених в акті перевірки, шляхом визнання дій відповідача неправомірними є неналежним способом захисту порушеного права.

Відповідно до ст.14 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд зазначає, що складаючи акт позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами, відповідач діяв в межах повноважень, у спосіб та порядок, встановлений діючим законодавством.

В межах даної справи, предметом спору в якій є правомірність висновків відповідача у акті позапланової виїзної перевірки, судом не встановлено порушення прав позивача.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Позивач не навів будь яких доказів на підтвердження того, що його права, свободи та інтереси були порушені відповідачем внаслідок визнання операції ПАТ «Волноваський КХП» по придбанню кормів у ПП «Сіб-Агро» у лютому 2011 року.

Наведені у позовній заяві доводи не містять обґрунтованих посилань на конкретні блага, які може здобути позивач внаслідок задоволення позову. Самі по собі оспорюванні дії не тягнуть для позивача несприятливих наслідків, тому не порушують його прав, свобод або інтересів.

З урахуванням викладеного та враховуючи принципи ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позивач не довів протиправність дій відповідача.

Зважаючи на це, у даній справі відсутній предмет судового захисту, що з огляду на приписи ст. ст. 2, 6 КАС України виключає задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про визнання протиправних дій - відмовити в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 16 лютого 2012 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 21 лютого 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.