Постанова № 21890734, 05.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/1711/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Решетнік О.Ю. ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Верхньодніпровська об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних санкцій ВСТАНОВИВ: 24.01.2012 року Верхньодніпровська обєднана Державна податкова інспекція звернулася до .Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним .позовом до субєкта господарювання, фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1880грн.00коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, а також додержання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 19.12.1995р. №481/95-ВР встановленні порушення податкового законодавства, на підставі яких нараховані штрафні санкції.

Таким чином у відповідача утворилася заборгованість перед Державним бюджетом, яку позивач просить стягнути.

Ухвалою суду від 05.03.2012 року визнано причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у звязку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на протиправність рішень позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2010 року № 0011912303 та № 0011902303. Крім того, відповідач у судовому засіданні надав суду копії Z-звітів та копії розділу 2 Облік руху готівки та сум розрахунків КОРО.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту відповідач) зареєстрована як підприємець Верхньодніпровською Районною Державною Адміністрацією у Дніпропетровської області 08.04.1999 року, отримала відповідне свідоцтво, про право зайняття підприємницькою діяльності, та набула статусу суб'єкта господарювання без створення юридичної особи.

На обліку, як платник податків відповідач перебуває у Верхньодніпровської об'єднаної державній податковій інспекції Дніпропетровської області.

19.10.2010 року, працівниками Верхньодніпровської ОДПІ було проведену перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу відповідача, а також додержання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (далі по тексту Закон України № 481/95-ВР).

За наслідками проведеної перевірки було складено акт №0166/04/16/23/НОМЕР_3 від 19.10.2010 року, яким виявлено та зафіксовано порушення:

- п 9 п.10, п.11, ст.3 р.ІІ Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 1 червня 2000 року № 1776-ІІІ (далі по тексту Закон України № 1776-111), не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків, не забезпечено зберігання контрольних стрічок, проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів;

- п. 1.2, п.2.2, п 2.6 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" затвердженого Постановою НБ України від 15.12.2004 року №637 (не оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів).

На підставі зазначеного акту Верхньодніпровською ОДПІ, було сформовано та вручено відповідачу особисто під розпис:

-рішення про застосування фінансових санкцій №0011912303 від 02.11.2010 року на суму 775грн. 00коп. (на підставі абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»)

-рішення про застосування фінансових санкцій №0011902303 від 02.11.2010 року на суму 1105грн. 00коп. (на підставі п.4, п.6 ст.17 Закону України №1776-ІІІ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Відповідач отримав рішення про застосування штрафних санкцій 21.11.2010 року, що підтверджується особистим підписом на корінці рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С», та не оскаржував, проте не зважаючи на вжиті заходи суму узгодженого зобовязання не сплатив (копія наявна в матеріалах справи).

Згідно абз.3 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (в редакції на час винесення рішення від 07.09.2001р.) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 1 червня 2000 року №1776-ІІІ (в редакції на момент винесення рішення від 25.03.2005 року) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.6 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 1 червня 2000 року №1776-ІІІ (в редакції на момент винесення рішення від 25.03.2005 року) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до частини 4 ст.1 Указу Президента від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачені цією статтею штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Отже загальна сума заборгованості відповідача становить 1880грн. 00коп. та на момент розгляду справи ним не погашена.

У відповідності до діючого законодавства стягнення несвоєчасно сплачених платниками податків штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» здійснюється виключно у судовому порядку.

Згідно з пп.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно протиправності рішень позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2010 року № 0011912303 та № 0011902303 з наступних причин.

Обовязок дослідження судом правомірності рішення субєкту владних повноважень, відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України встановлено лише у справах щодо оскарження цих рішень.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не визначав предметом позову оскарження рішення субєкту владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимого тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять .

Як вбачається з матеріалів справи з позовом звернувся субєкт владних повноважень, і він не просить суд захистити свободи та інтереси відповідача чи третіх осіб.

Тому, у суду немає підстав для виходу за межі позовних вимог і прийняття рішення на вимогу відповідача щодо визнання неправомірним рішення субєкта владних повноважень.

Крім того, вказана правова позиція узгоджується із принципом належності доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Позов заявлено про стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій застосованих до відповідача.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що предметом доказування за позовом, що розглядається є саме прийняття позивачем рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій, отримання відповідачем цього рішення, відсутність самостійної сплати відповідачем вказаних штрафних (фінансових) санкцій та чинність цих рішень на момент звернення позивачем до суду із позовом (у випадку оскарження відповідачем цього рішення у судовому порядку чи набрало законної сили судове рішення у справі щодо його оскарження).

Як вбачається з матеріалів справи рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.2010 року № 0011912303 та № 0011902303 були отриманні відповідачем.

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати вказаних штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, відповідачем не надано доказів оскарження вказаних рішень в адміністративному чи судовому порядку.

Таким чином, на момент розгляду справи вказані рішення є чинними і ніким не оскаржені у встановленому законом порядку, тому підлягають виконанню.

Аналогічну позицію займає Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 21.05.2009 року по справі № 2а-4281/08 (номер у ЄДРСР 12850143).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Верхньодніпровської обєднаної Державної податкової інспекції до субєкта господарювання, фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити повністю.

Стягнути з субєкта господарювання, фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, місце реєстрації проживання 51600, АДРЕСА_1) 1880грн. 00коп. (одна тисяча вісімсот вісімдесят гривень, 00коп.) які підлягають зарахуванню на наступні бюджетні реквізити: штрафна санкція за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг код платежу 21080900, р/р 31115104700063, Банк одержувача ГУДКУ Верхньодніпровського району, ОКПО 24231046, МФО 805012 одержувач державний бюджет.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 березня 2012 року

Суддя

С.В. Златін