Постанова № 21890715, 05.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/7227/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої Інни Василівни при секретаріКичинській Т.А. за участю: представника позивача представника відповідачаСеліщевої О.В. Томніковської К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Валісей» до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська про -визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ фірми «Валісей» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та проведення 26.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірми«Валісей» протиправними; -визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків викладених у акті № 501/233-24232471 від 26.04.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірми «Валісей» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року протиправними, - ВСТАНОВИВ:

01.07.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Валісей» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ фірми «Валісей» за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та складання акту від 26.04.2011 року № 501/233-24232471; забовязання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська утриматись від дій, повязаних з направленням результатів перевірки викладених в акті невиїзної документальної перевірки ТОВ фірми«Валісей» № 501/233-24232471 від 26.04.2011 року на адресу податкових інспекцій, або інших державних органів, а також на адресу субєктів господарювання, чи якимось іншим чином розповсюджувати інформацію.

13.09.2011 року позивачем до суду подана заява про зміну позовних вимог, в якій він просив позовні вимоги викласти у такій редакції:

-визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ фірми «Валісей» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та проведення 26.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірми «Валісей» протиправними;

-визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків викладених у акті № 501/233-24232471 від 26.04.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірми «Валісей» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року протиправними.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 26.04.2011 року відповідачем проведена документальна позапланова перевірка ТОВ фірми «Валісей» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року за результатами якої складено акт від 26.04.2011 року № 501/233-24232471. Відповідно до висновків, визначених в акті перевірки, враховуючи те, що у Товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспорті засоби, згідно до ч. 1 ст. 203, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності, оскільки правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків. Позивач вважає, що зазначена перевірка була проведена відповідачем з порушенням вимог п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, позивачу взагалі не було відомо про її проведення, надати первинні документи для проведення перевірки він не мав можливості. Висновки про нікчемність правочинів, укладених ТОВ фірми «Валісей» з контрагентами є припущенням відповідача і не відповідають дійсності, а тому, дії ДПІ по включенню до акту перевірки таких висновків повинні бути визнані неправомірними.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, подав до суду письмові заперечення які приєднані до матеріалів справи. В судовому засіданні пояснив, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ фірми «Валісей» була проведена згідно з нормами діючого законодавства, які регламентують проведення такого виду перевірок. Підприємство було завчасно письмово повідомлено про дату та час проведення перевірки, на його адресу рекомендованою поштою були направлені копія наказу ДПІ про проведення перевірки та повідомлення, які повернулись на адресу ДПІ у звязку з незнаходженням ТОВ фірми «Валісей» за юридичною адресою. Вважає, що висновки щодо нікчемності правочинів укладених позивачем з контрагентами зроблені обґрунтовано, оскільки в ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів виявлено, місцезнаходження ТОВ «Валісей» встановити не є можливим, за юридичною адресою (м. Дніпропетровськ, вул.. Мічуріна, 4) Товариство не знаходиться, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, регістрів та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. За таких обставин, здійснення правочину, зміст якого викладено у отриманих та виданих ТОВ «Валісей» податкових накладних підтвердити неможливо.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, здійснивши аналіз норм матеріального права, яким врегульовані спірні правовідносини, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

З 22.04.2011 року по 26.04.2011 року ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ фірми «Валісей» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 26.04.2011 року № 501/233-24232471, згідно з висновками якого, правочини, укладені з контрагентами в силу ч. 1 ст. 203, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України, визнані нікчемними. Також в ході перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення за лютий 2011 року податкових зобовязань на загальну суму 3880371 грн. та формування податкового кредиту на загальну суму 3723190 грн. (т.1а.с.38).

Суд на підставі пояснень представників відповідача встановив, що вказані висновки здійснені податковим органом на підставі аналізу податкових декларацій з ПДВ за лютий 2011 року, поданих позивачем, та інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу щодо звітності позивача і його контрагентів.

Вирішуючи дану позовну вимогу, а також вимогу про визнання неправомірними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо не підтвердження обєкта оподаткування податком на додану вартість по підприємствам-покупцям, суд встановив, що на підставі п. 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України, відповідачем 05.04.2011 року на адресу TOB фірми «Валісей» було надіслано лист щодо надання пояснень та документального підтвердження правомірності декларування показників у податковій звітності з ПДВ за лютий 2011 року (т.1 а.с.87).

У зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, означений лист 22.04.2011 року був повернутий поштою на адресу ДПІ у Ленінському м. Дніпропетровська з відміткою про неможливість їх вручення (т.1 а.с.88).

При цьому судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що податковий орган несумлінно виконав встановлені законом обовязки щодо встановлення місцезнаходження позивача. Так, відповідно до п.3.1 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого Наказом ДПА України від 17.05.2010 р. № 336 (далі Положення № 336), встановлено, що до кожного платника податків, якій відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не зясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків зясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.

Відповідно до п.п. 3.2, 4.1,4.2 Положення № 336, у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції. Начальник підрозділу податкової міліції за отриманим запитом на встановлення місцезнаходження платника податків, який має стан «10» приймає рішення про організацію підрозділом податкової міліції заходів для встановлення місцезнаходження платника податків та обовязково здійснює вихід за його адресою.

Пунктами 4.5 та 4.8 вказаного Положення передбачено, що за встановленими адресами здійснюються виїзди та опитуються засновники і керівники платника податків (за згодою) щодо фактичного місцезнаходження платника податків та документів фінансово-господарської діяльності, і про кожний проведений захід оформлюються відповідні документи (довідка або рапорт).

В судовому засіданні відповідачем не були надані достовірні докази того, що ним була дотримана процедура встановлення місцезнаходження відповідача, передбачена вищевказаним Положенням. До суду не були надані ні рапорти працівників органу ДПС та податкової міліції, які б свідчили про те, що відповідачем дійсно здійснювались заходи щодо фактичного встановлення місцезнаходження юридичної особи та її керівників, ні будь-які інші докази, які б підтверджували обґрунтованість висновків про не встановлення місцезнаходження платника податків, зроблений органом податкової міліції.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що в самому акті перевірки відповідачем вказано особу - відповідальну за фінансово-господарську діяльність ОСОБА_5, та вказано адресу її місця проживання (т.1 а.с.30).

Відповідно до п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього кодексу.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна позапланова невиїзна перевірка, визначено п.79.2 ст. 79 ПК України, проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, з аналізу наведених норм свідчить, що підставою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки являється ненадання платником податків документів на підтвердження взаємовідносин з контрагентами протягом 10 днів із дня отримання відповідного запиту податкової інспекції.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем не були дотримані вимоги ПК України щодо підстав призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки ДПІ не тільки не бути застосовані заходи щодо встановлення місцезнаходження юридичної особи та її керівників, а також не був витриманий 10 денний термін для отримання від позивача документів, що підтверджують здійснення ним господарської діяльності.

Як свідчать матеріали справи, через 6 днів після направлення запиту позивачу, 11.04.2011 року відповідачем на адресу ТОВ фірми «Валісей» було направлено повідомлення № 9140 від 11.04.2011 року в якому товариство уже запрошувалось в ДПІ для ознайомлення та підписання акту перевірки на 26.04.2011 року (т.1 а.с.90).

Наказ же про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 467 від 22.04.2011 року був направлений на адресу позивача 22.04.2011 року (т.1 а.с. 94-96), тобто у той день, коли почалась сама позапланова перевірка, про що свідчать відомості відображені відповідачем в Акті № 501/233-24232471 на а. 2 (т.1 а.с.30).

За таких обставин суд вважає, що відповідачем проведення перевірки було здійснено з порушенням вимог ПК України, а його дії повинні бути визнані неправомірними.

Суд також звертає увагу на те, що Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р. Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, встановлено, що Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Враховуючи викладені норми суд доходить висновку, що Акт податкового органу не може містити висновки, які не ґрунтуються на системному дослідженні первинних документів платника податків, а недотримання процедури отримання документів по запиту про надання таких документів та пояснень свідчить про неправомірність дій відповідача по складенню акту № 501/233-24232471.

Щодо висновку в акті перевірки позивача про порушення ним ст.. 228 ЦК України, суд зазначає наступне. Відповідно до ст.. 215 ЦК України, нікчемним правочином визнається правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, згідно зі ст.. 228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.2011 р.) правочин, який порушує публічний порядок,тобто такий, який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом. З наведених приписів слідує, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними виключно судом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач при включенні до Акту перевірки № 501/233-24232471 від 26.04.2011 висновків про визнання правочинів Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Валісей» з контрагентами по придбанню та продажу товарів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також визнання цих правочинів нікчемними, висновків про не підтвердження обєктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до ст. 185, ст. 186, ст.188 розділу 5 Податкового кодексу України, діяв передчасно і необґрунтовано. Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентами на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не наводиться. Рішення суду про визнання зазначених правочинів недійсними через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, а судом на виконання вимог ст.. 11 КАС України доказів існування такого рішення не виявлено. За викладених обставин висновки акту перевірки щодо порушення позивачем положень ЦК України суду не доведені.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність зроблених висновків щодо нікчемності правочинів ТОВ фірми «Валісей» з контрагентаминалежним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.ст. 2,4, 7-12,14, 86,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Валісей» до Державної податкової інспекції у ленінському районі м. Дніпропетровська задовольнити.

Визнати дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки ТОВ фірми «Валісей» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та проведення 26.04.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірми «Валісей» протиправними.

Визнати дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків викладених у акті перевірки № 501/233-24232471 від 26.04.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірми «Валісей» з питань дотримання податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, а також дотримання іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року протиправними.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

та сплати податку на додану вартість а також дотримання іншого законодавства за пер

Суддя

І.В. Тулянцева