Постанова № 21890653, 03.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/563/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріМосковська О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОС" до ДПІ у м. Дніпродзержинську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ: 05 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Біос» (далі позивач, підприємство або ТОВ «Біос») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002762301 від 15.12.2011 року, яким визначено суму грошового зобовязання за платежем плата за використання надр місцевого значення на суму 3992,1 грн. Позивачем позовні вимоги обґрунтовані тим, що, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську №0002762301 від 15.12.2011 року є необґрунтованим, безпідставним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Представник позивача у судовому засіданні підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. Представники відповідача проти позову заперечували, вважають, що податкове повідомлення-рішення №0002762301 від 15.12.2011 року є законним і було винесено відповідно до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Біос» з питань правильності нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську було складено Акт №6113/349/23-206/32815845 від 02.12.2011 року (далі акт перевірки).

На підставі акту перевірки №6113/349/23-206/32815845 від 02.12.2011 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0002762301 від 15.12.2011 року, яким ТОВ «Біос» визначено суму грошового зобовязання за платежем плата за використання надр місцевого значення у розмірі 3992,15 грн.

Податкове повідомлення-рішення №0002762301 від 15.12.2011 винесене за порушення позивачем ст.ст. 28, 30 Кодексу України про надра (зі змінами та доповненнями), п.2.1 ст. 2, п. 3.1 п. 5.1 ст.5, п. 6.1 ст. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами та видобування корисних копалин», ст. 2, ст. 4 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затверджений Постановою КМУ від 26.03.2008 року №264 «Про заходи щодо справляння надрами для видобування корисних копалин» (зі змінами та доповненнями) в частині заниження плати за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 2513,72 грн. у тому числі:

за 2-й квартал 2010 року 783,02 грн.;

за 3-й квартал 2010 року 333,20 грн.;

за 4-й квартал 2011 року 1397,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача зазначав, що Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську при проведенні перевірки застосовувалися норми права, котрі не мали місця за перевіряємий період.

Відповідно до відомостей, що містяться у акті перевірки відповідачем зазначено, що за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року ТОВ «Біос» було реалізовано видобутого річного піску третім особам на загальну суму 89638,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 14939,65 грн.. а саме:

у період за 3-й квартал 2010 року реалізовано ФОП ОСОБА_3 річного піску на загальну суму 15000,00 грн.;

4-й квартал 2010 року ФОП ОСОБА_3, КП «Дорожник», КВП Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканалу» на загальну суму 51400,00 грн.:

1-й квартал 2011 року КП «Дорожник», ДП «Верховина» на загальну суму 23238,00 грн.

В судовому засіданні відповідачем не було надано будь-яких документів, які б підтверджували факт продажу Товариством з обмеженою відповідальністю «Біос» третім особам видобутого річного піску.

Судом встановлено, що між Управлінням капітального будівництва Дніпродзержинської міської ради та ТОВ «Біос» 16.02.2009 року було укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є пісок намивний озерний. Товариством з обмеженою відповідальністю «Біос» було придбано піску намивного озерного у кількості 100000 тон на загальну суму 1217050,00 грн.(що підтверджується актами прийому-передачі та накладними).

Відповідно до ст. 6 Кодексу України про надра встановлено, що корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до загальнодержавного та місцевого значення, здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Відповідно до Переліку корисних копалин України місцевого значення, затвердженого Наказом Державного комітету України по геології і використанню надр від 09.06.1994 року №67, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.06.1994 року за №134/343, до корисних копалин місцевого значення відноситься пісок (крім формувального, скляного, для фарфоро-фаянсової, вогнетривкої та цементної промисловості).

Статтею 13 Кодексу про надра встановлено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства надра надаються у користування для:

геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

задоволення інших потреб.

Відповідно до ст. 28 Кодексу України про надра користування надрами жє платним.

Плата за користування надрами справляється у вигляді платежів за користування надрами.

Відповідно до пп.2.1 п.2 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України та Державного комітету України по геології і використанню надр від 30.12.1997 року №207/472/51/17, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.199 року за №20/2460 (далі Інструкція), платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

Згідно із пп. 4.1 п.4 Інструкції нормативи плати встановлюються для кожного виду корисних копалин як базові або диференційовані залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ.

Пунктом 2 Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою КМУ від 12.09.1997 року №1014 (далі Порядок), плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється з усіх субєктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями.

Як зазначено у пункті 3 Порядку обєктом справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяг видобутих) корисних копалин.

Відповідно до базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затверджених постановою КМУ від 12.9.1997 року №1014 (в ред. постанови КМУ від 19.01.1998 року №42) плата за один кубічний метр піщано-гравійної сировини становить 0,11 грн.

Згідно п. 12 Порядку №1014 якщо піщано-гравійна сировина видобувається в акваторіях морів, водосховищ, у річках та їх заплавах, до встановлених нормативів плати застосовується коефіцієнт 2 (крім видобування, повязаного з очищенням фарватерів річок).

Кодекс України про надра передбачає, що плата за користування надрами може вноситися як у вигляді грошових платежів, так і у натуральному вигляді. Під платою у натуральному вигляді розуміється частина видобутої мінеральної сировини або іншої виробленої користувачем надр продукції, виконання робіт чи надання послуг, крім матеріалів, продуктів та послуг, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Департаментом забезпечення життєдіяльності в місті та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біос» укладено договір на виконання робіт від 21.08.2007 року. Відповідно до умов договору Замовником є Департамент забезпечення життєдіяльності в місті, а Виконавцем ТОВ «Біос».

В Розділі 5 зазначеного договору вказано, що «Виконавець виконує роботи за власний рахунок. Грунт, який залишається в результаті днопоглиблюваних робіт Виконавець використовує з метою благоустрою прибережної смуги. Залишки грунту Виконавець вивозить за свій рахунок та використовує в своїх цілях та згідно діючого законодавства».

Підпунктом 6.3.1 п.6.3 Розділу 6 Договору встановлено, що Виконавець має право використовувати намитий грунт для своїх цілей та на свій розсуд.

Отже, виходячи з аналізу умов договору, суд прийшов до висновку, що Договором встановлено плату за користування надрами у натуральному вигляді за здійснення днопоглиблювальних робіт.

Дніпропетровським обласним виробничим управління водного господарства було видано Позивачу дозвіл №0022 від 21.08.2007 року на проведення робіт (крім будівельних) на землях водного фонду на розчистку затону та днопоглиблювальні роботи в верхньому бєфі Дніпродзержинського водосховища в районі лівобережного пляжу та водноспортивного комплексу на площі 5,6 га.

Пунктом 3.2 Розділу 3 Договору встановлено, що Виконавець приступає до виконання робіт після належного оформлення робочого проекту та одержання відповідного дозволу на виконання таких робіт.

Відповідно до абз.3 п.3 Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду. затвердженого постановою КМУ від 12.7.2005 року №57 (далі Порядок №7) у разі проведення днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій (крім будівельних робіт та робіт на землях прибережних захисних смуг морів і на землях, зайнятих морями) дозволи видаються територіальними органами Держводгоспу з територіальними органами Мінприроди.

Підставою для виконання днопоглиблювальних робіт є саме дозвіл, наданий територіальним органом Держводгоспу.

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради №362 від 14.0.2008 року «Про заходи щодо відновлення проточності, благоустрою прибережної смуги та поліпшення екологічного стану акваторії річки Дніпро м межах м. Дніпродзержинська з метою відновлення проточності, благоустрою прибережної смуги та поліпшення екологічного стану акваторії р. Дніпро запропоновано ТОВ «Біос» здійснити зазначені заходи. Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 Рішення погоджено вивозити залишки піску за власний рахунок та використовувати їх у своїх цілях.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Біос» було встановлено плату за користування надрами у натуральному вигляді, а саме шляхом здійснення заходів щодо відновлення проточності та поліпшення екологічного стану акваторії р. Дніпро в межах м. Дніпродзержинська.

З огляду на те, що Відповідачем не надано доказів того, що дії щодо купівлі-продажу саме річного піску мали місце за перевіряємий період, враховуючи здійснення Позивачем плати за користування надрами у натуральному вигляді (що підтверджується Договором від 21.08.2007 року), суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002762301 від 15.12.2011 року, винесене Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську є таким, що підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене суд дійшов висновку, що позивачем доведено неправомірність дій та висновків відповідача.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Біос» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біос» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002772301 від 15.12.2011 року у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05.03.2012 року

Суддя

Н.В. Захарчук