Постанова № 21890613, 02.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/12791/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріКінарєєві В.І. за участю: представника позивача представника відповідача Крутовських С.В. Колот В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРЕКС ІНВЕСТ» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2011 р. №0000122344, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРЕКС ІНВЕСТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання дій Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області протиправними щодо висновків викладених в акті №603/23-4/37302920 від 23.08.2011 року та про скасування податкового повідомлення рішення від 06.09.2011 року №0000122344. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції щодо висновків викладених в акті №603/23-4/37302920 від 23.08.2011 року було закрито.

Позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2011 року №0000122344 обґрунтовані тим, що висновки зазначені в акті перевірки є протиправними, незаконними та безпідставними, базуються на необґрунтованих даних та на припущеннях перевіряючих. Відповідач протиправно визначив договори між позивачем та його контрагентами як нікчемні. Позивач здійснював фактичні господарські операції із своїми контрагентами, що підтверджується первинними документами та здійснює господарську діяльність за своїм місцезнаходженням: смт. Ювілейне, вул. Совхозна, 52/а к.4, що підтверджується договорами оренди, таким чином відповідач протиправно та незаконно виніс податкове повідомлення-рішення №0000122344 від 06.09.2011 року, яке підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив у задоволенні позову відмовити, надав письмові заперечення, які містяться в матеріалах адміністративної справи та пояснив в судовому засіданні, що діяльність позивача була спрямована на формування податкового кредиту від ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ», з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та несплати відповідних сум податків. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з підприємством постачальником ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» за квітень, червень 2011 року у ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів. Так, як у червні 2011 року ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» не було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ», це призвело до завищення податкового кредиту ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» за червень 2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРЕКС ІНВЕСТ» зареєстроване Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 13.09.2010 року та на момент перевірки перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області.

Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області на підставі наказу Дніпропетровської МДПІ від 08.08.2011 року № 635, відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» з питань правових відносин з ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року.

Статтею 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - Податковий кодекс України) встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Акт перевірки містить витяг з пояснень директора ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» Петрушанської В.В. від 29.07.2011 року щодо взаємовідносин з ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ», також в акті перевірки відображений лист позивача від 11.07.2011 року №2011/1107 та від 11.08.2011 року №2011/1108 щодо взаємовідносин з ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ», тобто позивач мав можливість надати свої пояснення та наявні в нього первинні документи до початку перевірки.

Повідомлення від 08.08.2011 року № 243 та копія наказу Дніпропетровської МДПІ №635 були вручені під розпис директору ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» Петрушанській В.В. 08.08.2011 року.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При виході за юридичною адресою підприємства для вручення листа про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» за період січень-червень 2011 року відповідно до акту №214/234/37302920 від 19.08.2011 року відповідачем було встановлено, що за адресою: 52005 Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Ювілейне, вул. Радгоспна, 52а, кв.2 позивач не знаходиться, крім того в акті зазначено, що на юридичну адресу позивача було направлено лист від 18.08.2011 року № 18374/10/23-432 з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» за період січень-червень 2011 року. Також, в матеріалах справи міститься запит №93 на встановлення місцезнаходження платника податків від 22.08.2011 року.

Так, згідно пп.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. П. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

П.3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 визначає, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Так, за результатами перевірки Дніпропетровською МДПІ складено акт №603/23-4/37302920 від 23.08.2011 року (надалі акт перевірки), яким встановлені порушення ч. 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах; ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Господарського кодексу України, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» завищено суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту квітня 2011 року в розмірі 424601,25 гривень по контрагенту ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ», завищено податкові зобовязання по «ймовірному» вигодо набувачу ТОВ «МІРАНДА ГРУП» на суму ПДВ 241 97,00 гривень та донараховано податку на додану вартість на суму ПДВ 182634, 25 гривень.

Згідно акту перевірки, для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарським відносинам з ТОВ «КОМПАЦІЯ РАЙЗ» були використанні наступні документи: установчі документи ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ»; декларації з податку на додану вартість, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, угоди з ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ», накладні та податкові накладні, реєстри бухгалтерського обліку, лист підприємства від 11.07.2011 року № 2011/1107. Використано інформацію баз даних ОДПС, а саме база даних «Системи обробки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Податки», ПК Бест Звіт.

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000122344 від 06.09.2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання позивача по податку на додану вартість на загальну суму 182635,00 гривень, в тому числі за основним платежем - 182634,00 гривень, за штрафними (фінансовими санкціями) 1,00 гривня.

Відповідно до матеріалів справи та акту перевірки, між ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» та ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» було укладено договір поставки товару №2903/02 від 29 березня 2011 року. Відповідно до умов якого ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» (Постачальник) зобовязується передати у власність ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» (Покупець) визначений договором товар, а Покупець зобовязується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату. Відповідно до розділу 3 договору вивіз продукції здійснюється транспортом Покупця, за рахунок Покупця зі складу Продавця. Згідно договору ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» отримало товар та було виписано видаткові та податкові накладні за квітень 2011 року на суму загальну суму 2547607, 52 гривні, у т.ч. ПДВ 424 601, 25 гривень. У червні 2011 року ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» придбало у ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» непродовольчі товари споживчого призначення на загальну суму 1 177 200,00 грн., в т.ч. ПДВ 196 200,00 грн. відповідно до договору поставки товару №2903/02 від 29 березня 2011 року та було виписано видаткові та податкові накладні на зазначену суму. Позивачем також надано до суду копію акту прийому-передачі векселя від 31.08.2011 року укладеного між ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» та ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» на суму 3724807, 52 гривні на підтвердження розрахунків між підприємствами.

Товар придбаний у ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» в квітні 2011 року був частково реалізований в червні 2011 року на підприємство ТОВ «Міранда Груп» код за ЄДРПОУ 37459413 за договором купівлі-продажу від 20.05.2011 року № 2005/01, згідно якого Продавець - ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» зобов'язується передати у власність Покупця - ТОВ «Міранда Груп», а Покупець прийняти та оплатити товар в кількості та асортименті, вказаному у специфікаціях (специфікація № 1 до договору купівлі-продажу № 2005/01 від 20.05.2011 року), які є невідємною частиною даного договору. Згідно умов договору поставка товару здійснюється на умовах самовивозу Покупцем (чи його контрагентами) зі складу Продавця (чи його контрагентів). Відповідно до договору позивач виписав видаткові та податкові накладні ТОВ «Міранда Груп» за червень 2011 року на суму 1 451 802,00 грн., у т.ч. ПДВ 241 967,00 грн.. Позивачем також надано до суду копію акту прийому-передачі векселя від 29.08.2011 року укладеного між ТОВ «Міранда Груп» та ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» на суму 1451 802,00 гривень та копію простого векселя на підтвердження розрахунків між підприємствами.

Згідно товарно-транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи та як встановлено актом перевірки перевезення товару від ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» до ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» та від ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» до ТОВ «Міранда Груп» здійснювалось ТОВ «Рєгада груп», розрахунки за даними операціями не здійснювались.

Як встановлено в судовому засіданні та зазначено в акті перевірки від відділу реєстрації та обліку платників податків отримано відповідь службовою запискою №731/29-023 від 23.08.2011 року, згідно якої працівники ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в І кварталі 2011 року отримували доходи на підприємстві ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ»; працівники ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 в І кварталі 2011 року отримували доходи також на підприємстві ТОВ «Рєгада груп», які є безпосередніми контрагентами позивача, що свідчить про афільованість та обізнаність ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ», ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» та ТОВ «Рєгада груп» при виборі напрямків діяльності та економічної політики підприємств та здійснення операцій для отримання додаткової вигоди із залученням «податкової ями» та укладанням нікчемних правочинів.

Суд звертає увагу, що залишок товару придбаного у ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ», згідно оборотно-сальдовій відомості по бухгалтерському рахунку 28 «Товари на складі», в сумі 2 273 153, 32 грн. (у т.ч. ПДВ 378858, 89 грн.) знаходиться на орендованому складі за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будьоного, буд 4А . Станом на 30.06.2011 року на складі підприємства числиться залишок, придбаного у ТОВ «КОМПАНІЯ РАЙЗ» товару, а саме: змішувачі для кухні - 39456 шт.; змішувачі для ванної - 16932 шт.; душові стійки - 8688 шт.; бензопили - 1400 шт.; мийки кухонні - 4455 шт.; сифон - 1400 шт.; соковарка 8 л. КН-1256 - 2124 шт.; набір посуду на 12 пр.; КН-2067 - 1000 шт.; запасні частини: кришки КН-1709 БР - 2250 шт.; набір для спецій 2 пр. КН-3052 - 3000 шт.; форма для запікання 39x24x7,3см. МЯ-21506-43 - 217 шт.; квіти штучні - 52 520 кг..

При цьому, ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» має орендоване складське приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 4а. загальною площею лише 100 кв.м. інших складських приміщень у підприємства ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ», згідно наданих документів до перевірки та до суду не має.

Фахівцями відділу податкової міліції Дніпропетровської МДПІ при виїзді на вказане складське приміщення, встановлено, що його висота є незначною (одноповерхова будівля). Таким чином, у позивача відсутні необхідні умови для зберігання товару та така кількість товару фактично не може бути розміщена на площі 100 кв.м..

Окрім того, як встановлено в акті, до перевірки не надано сертифікати якості (походження) товару та книга довіреностей, розрахунки за придбаний та реалізований товар між підприємствами у перевіряємому періоді не проводились, у позивача відсутнє виробниче обладнання, транспортні засоби та торгівельне обладнання, відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації та відвантаження товарно-матеріальних цінностей .

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно норм чинного законодавства України, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум податку на додану вартість за такими накладними. Однак фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податку на додану вартість.

Відповідно до вимог статей 61 та 44 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладається обовязок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на застосування відповідачем норм статті 228 Цивільного кодексу України, однак висновок відповідача викладений в акті перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення такого посилання не містять. Крім того, суд зазначає, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Перевіркою було встановлено відсутність реального вчинення господарської операції, згідно ст. ст. 662, 655 та ст. 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України. Таким чином відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених документів.

Судом приймаються на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно положень статей 54, 58 Податкового кодексу України податковий орган у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобовязання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобовязання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого обєкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обовязком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку в даному випадку не підтверджують факту реального настання правових наслідків, складені формально, правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а тому суд вважає, що податкове повідомлення рішення від 06.09.2011 року № 0000122344 про збільшення суми грошового зобовязання ТОВ «ПАРЕКС ІНВЕСТ» з податку на додану вартість у розмірі 182635,00 гривень, в тому числі за основним платежем 182634,00 гривень, за штрафними санкціями 1,00 гривня, Дніпропетровської міжрайонної державної інспекції у Дніпропетровській області відповідає вимогам чинного законодавства, у звязку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Парекс Інвест» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2011 р. №0000122344 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням субєкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05.03.2012 року.

Суддя

Н.В. Боженко