Постанова № 21890348, 27.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/7605/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Тімцуник Ю.В.

за участю: представника позивача Паращенко О.Г.

представника відповідача Кравченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коло-Сервіс»до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коло-Сервіс»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправнимі та скасування податкових повідомлень-рішень №0000302341 від 01.06.2011р. та №0000312341 від 01.06.2011р. Західно-Донбаської ОДПІ.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог стверджує, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення необґрунтовані та прийняті без достатніх підстав, а вимога про сплату нарахованого податкового зобов'язання неправомірна. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, у звязку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коло-Сервіс», зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради від 26.08.2003р.

Позівач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100143675 (а.с.7).

Отже, позивач належним чином зареєстрований, як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

На виконання постанови в.о. начальника СВ ПМ Західно-Донбаської ОДПІ від 15.03.2011 р. та на підставі направлення від 29.04.2011 р. № 402 фахівцями податкового органу, згідно із п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин і взаєморозрахунків з ПП “Агропрайд” за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 17.05.2011р. №279-23/1-21890647, в якому Західно-Донбаська ОДПІ прийшла до висновків про недодержання ПП «Агропрайд»вимог ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах, здійснених ПП «Агропрайд»за період вересень, жовтень, грудень 2010 р. з постачальниками та покупцями, одним з яких є ТОВ “Коло-Сервіс” (стор.21-24 акту перевірки).

Крім цього, перевіркою ТОВ «Коло-Сервіс»встановлено:

-завищення валових витрат за IV квартал 2010 р. у розмірі 27844 грн. за рахунок включення до їх складу витрат за накладними, складеними ПП «Агропрайд»за отримані послуги з ремонтних робіт на торгівельному комплексі «Удача»на загальну суму 33412,80 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за IV квартал 2010 р. в сумі 6961 грн.;

-не включення до складу валового доходу суму отриманого доходу від невстановлених осіб у розмірі 33412,80 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за IV квартал 2010 р. в сумі 8353 грн.;

-завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 р. в сумі 5568,80 грн., що призвело до заниження ПДВ за грудень 2010 р. на суму 5568,80 грн.

Не погодившись з викладеними в акті перевірки висновками податкогово органу, 24.05.2011 р. позивач подав письмові заперечення на цей акт.

02.06.2011 р. позивач отримав відповідь на свої заперечення на акт перевірки за підписом заступника начальника Західно-Донбаської ОДПІ Гаврилової С.Г., в якій відповідач підтвердив правомірність викладених в акті перевірки висновків.

07.06.2011 р. на адресу позивача надійшли поштовою винесені відповідачем за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення:

-№ 0000302341 від 01.06.2011 p., яким позивачу нараховано 5569 грн. податку на додану вартість та 1392 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0000312341 від 01.06.2011 p., яким позивачу нараховано 15314 грн. податку на прибуток підприємств та 3829 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного між ПП «Агропрайд» та позивачем договору підряду № 5-0111/1 від 01.12.2010 р. позивач (Замовник) доручив ПП «Агропрайд»(Підрядчику) виконати будівельні роботи з ремонту торгівельного комплексу «Удача»в м. Павлоград, вул. Горького, 145-а.

Відповідно до типових форм № КБ-2в та № КБ-3 за вказаним договором ПП «Агропрайд»виконало роботи загальною вартістю 33412,80 грн., у т.ч. ПДВ 5568,80 грн. За виконані роботи позивач розрахувався з ПП «Агропрайд»у повному обсязі.

Позивач зазначає, що з урахуванням ст.215 ЦК України у разі невідповідності договору між ПП «Агропрайд»та ТОВ «Коло-Сервіс»вимогам закону, такий договір може бути оспорюваний, а не нікчемним правочином.

Проте, як вказує позивач, на час розгляду справи ані зазначений вище договір, ані статутні, реєстраційні чи інші документи сторін договору не визнані судом недійсними.

Одночасно позивач стверджує, що жодним актом законодавства України органам держподаткової служби взагалі не надано право самостійно визнавати правочини недійсними за будь-яких обставин.

Також, на час укладання договору підряду обидві його сторони були зареєстровані як суб'єкти господарювання - юридичні особи та як платники ПДВ, установчі та інші реєстраційні документи в судовому порядку недійсними не визнавалися. Тобто, і ПП «Агропрайд», і позивач мали повну спеціальну правосуб'єктність, необхідну для укладання та виконання вищевказаного договору.

Тобто, позивач стверджує, що вищевказаний договір мав на меті настання цілком реальних юридичних наслідків для кожної зі сторін договору: для Замовника (позивача) виконання обумовленого обсягу ремонтних робіт на його об'єкті - ТК «Удача», для Підрядника (ПП «Агропрайд») отримання відповідної винагороди за фактично виконані роботи. І внаслідок виконання вищезгаданого договору для кожної з його сторін настали бажані правові наслідки.

Представник позивача вказує, що всі операції, пов'язані з виконанням договору, відображені в бухгалтерському та податковому обліках позивача.

На підтвердження своїх вимог та пояснень позивачем надані договір підряду, акт прийому виконаних робіт, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, податкова накладна, квитанції (а.с.10-17).

Вказане, на думку позивача, спростовує наявне в акті перевірки ствердження, що, укладаючи договір підряду, його сторони не мали на меті настання реальних правових наслідків.

Таким чином, на думку позивача, підлягають скасуванню прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської ОДПІ, якими необґрунтовано визначено суму зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 6961грн. 00коп., в тому числі 5569грн. 00коп. за основним платежем та 1392грн. 00коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також з податку на прибуток у розмірі 19143грн. 00коп., в тому числі 15314грн. 00коп. за основним платежем та 3829грн. 00коп. за штрафними (фінансовими) санкціями

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що згідно перевірки вчинений позивачем правочин порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а також є нікчемним.

В обґрунтування заперечень посилається на те, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

Так, перевіркою встановлено що в грудні 2010 року TOB «Коло-Сервіс»віднесено до складу податкового кредиту вартість послуг з ремонту від ПП "Агропрайд".

ДПІ у м. Херсоні проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Агропрайд», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та з контрагентами - покупцями за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р.

Основними видами діяльності підприємства є оптова торгівля та посередництво в оптовій торгівлі передбачає також кваліфікаційні вимоги до здійснення поточних операцій у сфері оптовій торгівлі, а саме :

- сортування крупних партій товарів, поділ або пере фасування меншими партіями або пакування, фасування, зберігання, складування, сортування відходів тощо.

Ця діяльність розглядається як допоміжна торгівельна діяльність, яка обов'язково виникає при здійсненні оптової торгівлі або посередництві у оптовій торгівлі, здійснюється за власний рахунок, власним майном, трудовими ресурсами, реалізуючи власну господарську компетенцію, сукупність господарських обов'язків ч.1 ст. 55 Господарського кодексу України.

При цьому відповідач звертає увагу, що відповідно до договору підряду від 01.11.2010 року № 5-0111/1 предметом договору є виконання ПП «Агропрайд»будівельних робіт згідно до «Смет».

Відповідач дійшов висновку, що взаємовідносини між ПП «Агропрайд»та контрагентами-покупцями не спричиняють настання реальних правових наслідків (стор. 21), ПП «Агропрайд»надавалися видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт (послуг) без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків (стор. 22 акту перевірки); ПП «Агропрайд»не мало необхідних умов для здійснення діяльності (стор. 23 акту перевірки).

Посилаючись на вищезазначене, відповідач в акті перевірки вказує, що дані, наведені ПП «Агропрайд»у декларації з ПДВ, зокрема, за грудень 2010 р., є недійсними (стор. 23 акту перевірки).

Таким чином, відповідач зробив висновок (стор. 24 акту перевірки, п. 3.6), що ПП «Агропрайд»недодержано вимоги ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах, здійснених ПП «Агропрайд»за період вересень, жовтень, грудень 2010 р. з постачальниками та покупцями.

З наданих іншими податковими органами документів перевірки підприємств-контрагентів ПП «Агропрайд»відповідач дійшов висновку, що операції останнього з контрагентами-постачальниками не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи зазначених контрагентів - постачальників не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

На думку відповідача, вищевикладене в повній мірі підтверджує факт здійснення позивачем правочинів, які не створюють юридичних наслідків, а отже дії податкового органу правомірні, а викладений висновок у акті перевірки від 17.05.2011р. №279-23/1-21890647 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Статтею 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютного та іншого законодавств, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так, відповідно до п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Таким чином передача запиту на отримання інформації до підрозділу податкової міліції не є законним способом отримання податкової інформації від платника.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010 року №984 (далі Порядок №984), визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.5.2. Розділу II Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Наведене вказує на те, що відповідач зобов'язаний був звернутися до позивача з дотриманням порядку отримання податкової інформації, встановленого статтею 73 Податкового кодексу України. У разі відмови з боку позивача - скласти акт про таку відмову, або у разі отримання таких документів дослідити їх та систематизовано, як того вимагає пункт 4 Розділу І Порядку №984, викласти факти, що міститься в таких первинних документах та надати їм об'єктивну оцінку. Однак, відповідачем не виконано приписи вказаних правових норм. При цьому, в акті перевірки фактично лише наводяться цитати з актів перевірок інших підприємств без підтвердження цих фактів первинними документами. Логіко-граматичне тлумачення нормативних актів, що регулюють правовідносини пов'язані з проведенням контролюючим органом перевірок та складання актів перевірок, вказує на те, що акт перевірки не є підставою для виникнення будь-яких прав та обов'язків ані у платника ані у податкового органу, а тому відомості, зазначені в актах податкових перевірок інших підприємств, не мають преюдиційного значення, а підлягають встановленню на загальних підставах.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

В ході судового розгляду справи позивачем спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій, шляхом надання копій первинних документів (оригінали яких оглянуто у судовому засіданні).

За таких обставин, викладені в Акті перевірки факти та висновки є безпідставними, оскільки ґрунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження умовиводів про нікчемність правочинів, а відповідно є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України. Крім того, суд вважає, що викладення висновку про нікчемність правочинів в акті перевірки суперечить також нормам цивільного законодавства, виходячи з наступного.

Статтею 627 Цивільного кодексу України, передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За змістом ч.2 цієї ж статті Договори є двосторонніми правочинами.

Згідно ч.1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 203 ЦК передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ст.228 ЦК, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Системний аналіз вищевказаних норм говорить про те, що правочином є лише ті зобов'язання сторін, які витікають із цивільно-правового (господарського) договору.

Правовідносини між платником і державою з приводу оподаткування результатів господарських операцій (правочинів) є адміністративними, публічно-правовими, а тому мета особи на несплату податків не може бути підставою для висновку про нікчемність договору як такого, що порушує публічний порядок, за умови фактичного виконання цивільно-правових зобов'язань та реальності вчинених господарських операцій. В акті перевірки взагалі не зазначено аналізу (проведеного на підставі текстів угод, додатків до угод, документів на підтвердження виконання (невиконання) зобов'язань та ін.) жодного із правочинів, які вчинені в період, що був предметом перевірки, і, на думку відповідача, є нікчемними.

Зазначенні в Акті припущення, що не підтверджені допустимими та достатніми доказами, про недійсність взагалі усіх правочинів без дослідження конкретних угод за участю учасників таких угод та з врахуванням (спростуванням) пояснень (заперечень) учасників правочинів, є беззмістовними та грубо порушують приписи вищезазначених нормативних актів.

Аргументи відповідача у акті перевірки про порушення товариством норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та норма Закону України «Про податок на додану вартість»суд вважає таким, що не підтверджується фактичними обставинами справи.

Пояснення позивача повністю знайшли підтвердження у судовому засіданні, підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку та матеріалами адміністративної справи (а.с.5-17).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірні висновки відповідача не відповідають нормам податкового законодавства, що є підставою для задоволення позову повністю.

Стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З матеріалів справи та наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень вбачається, що субєкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Коло-Сервіс»судові витрати у розмірі 3грн.40коп., сплачені платіжним дорученням № 253 від 14.06.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коло-Сервіс» до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції від 01.06.2011 р. № 0000302341 про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Коло-Сервіс» 5569грн. 00коп. податку на додану вартість та 1392грн. 00коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції від 01.06.2011 р. № 0000312341 про нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Коло-Сервіс» 15314грн. 00коп. податку на прибуток підприємств та 3829грн. 00коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коло-Сервіс» (51400, м.Павлоград, вул.Шутя, 3-в) 3грн.40коп. (три грн. 40коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 11.11.2011 р.

Суддя Г.В. Потолова