Постанова № 21890220, 10.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/127/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Курбаю О.В.,

за участю представників позивача Кравчука М.М., Федяєвої Л.Л., Зарадюк О.В.,

представника відповідача Гаврилюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства “УніКредит Банк” до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “УніКредит Банк” (ПАТ “УніКредит Банк”) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (Луцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2011 року №0016011501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.2011 року Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ПАТ “УніКредит Банк” за результатами якої був складений акт про виявлення порушень порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток. Зокрема, платником при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року до складу витрат включено відємне значення обєкта оподаткування 2010 року в сумі 3868 859грн. 00коп., чим порушено вимоги пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України (далі ПК України).

На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.10.2011 року №0016011501, згідно якого ПАТ “УніКредит Банк” визначено суму грошового зобовязання за платежем “податок на прибуток банківських організацій” в розмірі 889837 грн. 00 коп.

Позивач не погоджується із таким податковим повідомленням-рішенням з огляду на таке.

При складанні звітності за перший квартал 2011 року ПАТ “УніКредит Банк” керувалось пунктом 6.1 статті 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”: якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення. При цьому відповідно до пункту 22.4 статті 22 цього Закону, у 2011 році у складі валових витрат враховувалося 80% відємного значення обєкта оподаткування 2009 року, яке не було враховане у 2010 році. У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20% суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворюється станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума відємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, на думку позивача, відємне значення обєкта оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обовязковою складовою валових витрат першого кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Тому у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року позивачем задекларовано відємне значення обєкта оподаткування в розмірі 3868859грн.00коп. та у рядку 04.10 зазначено відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 16012 707грн. 00 коп. і відповідно це відємне значення обєкта оподаткування, на думку позивача, є законною складовою валових витрат першого кварталу 2011 року.

Починаючи з другого кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, застосовуються норми ПК України. Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” ПК України пункт 150.1 статті 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Враховуючи такі правові норми, позивач вказує, що відємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток за перший квартал 2011 року в сумі 3868859 грн. 00 коп. ПАТ “УніКредит Банк” було перенесено у рядок 07 декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року. Саме таким чином і формувалися показники податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року ПАТ “УніКредит Банк”, з врахуванням відємного значення першого кварталу 2011 року, отриманого через відображення збитків попереднього року.

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 19.10.2011 року №0016011501.

В письмових запереченнях проти адміністративного позову відповідач вважав позов безпідставним з таких підстав.

На підставі пунктів 1, 3 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України було проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року ПАТ “УніКредит Банк”. Платником податків при заповненні такої звітності до складу валових витрат включено відємне значення обєкта оподаткування 2010 року на суму 5231630,00грн., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України, відповідно до якого до складу другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкта оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Відповідач наводить положення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України, дослівне тлумачення яких дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкта оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Таким чином, відповідач вважає, що у звязку з набранням з 01 квітня 2011 року чинності розділом ІІІ “Податок на прибуток підприємств” ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року відємного значення обєкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, відємне значення обєкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу відємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2011 року №0016011501 Луцькою ОДПІ прийняте правомірно, тому відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 19.10.2011 року №0016011501.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Луцькою ОДПІ на підставі пунктів 1, 3 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року ПАТ “УніКредит Банк”, про що складено акт №7932/15-1/21753123 від 29.09.2011 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року до складу валових витрат включено відємне значення обєкта оподаткування 2010 року в сумі 3868859 грн. 00 коп., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” ПК України, відповідно до якого до складу другого кварталу 2011 року включається виключно відємне значення обєкта оподаткування, отримане субєктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування відємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Дане порушення призвело до заниження ПАТ “УніКредит Банк” грошового зобовязання з податку на прибуток за другий квартал 2011 року на 889 837грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки №7932/15-1/21753123 від 29.09.2011 року Луцькою ОДПІ 19.10.2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0016011501, яким ПАТ “УніКредит Банк” збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток за другий квартал 2011 року на 889837 грн. 00 коп.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось товариством в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Волинській області (ДПА у Волинській області) та до Державної податкової служби України (ДПС України). Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 19.12.2011 року №7809/6/10-2413 податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 19.10.2011 року № 0016011501 та рішення ДПА у Волинській області від 21.11.2011 року№5107/10/25-006, прийняте за розглядом скарги ПАТ “УніКредит Банк”, залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Згідно із пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Так само місячний строк для звернення позивача до суду встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Отже, позивачем дотримано строк звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 19.10.2011 року №0016011501, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ПАТ “УніКредит Банк” подано до Луцької ОДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року, в якій платник податків до рядка 04.10 декларації включив відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року на суму 16012707 грн. 00 коп. та визначив відємний обєкт оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року (рядок 08 декларації) в розмірі 3868859 грн. 00 коп.

В поданій до Луцької ОДПІ податковій декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року позивач включив до складу витрат відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 07 декларації) у розмірі 3868859 грн. 00 коп. (сформоване з врахуванням збитків 2010 року) та визначив обєкт оподаткування (рядок 08 декларації) у розмірі 10528 034 грн. 00 коп.

З 01 січня 2011 року набрав чинності ПК України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. Проте, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” ПК України розділ III “Податок на прибуток підприємств” цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

З дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий четвертий квартали 2011 року (пункт 2 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” ПК України).

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобовязання з податку на прибуток застосовувалися норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема, у разі, якщо обєкт оподаткування має відємне значення, то ці питання регламентувалися нормами пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Абзацом другим пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Зокрема, було встановлено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума відємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та відємне значення обєкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, відємне значення обєкта оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обовязковою складовою валових витрат першого кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачене нормами діючого на той час Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, та, відповідно, стає відємним значенням першого кварталу 2011 року.

Пунктом 150.1 статті 150 ПК України визначено, якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного відємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” ПК України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку обєкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є відємне значення, то сума такого відємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням відємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Зазначені норми ПК України узгоджуються з положенням пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого сума відємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами першого календарного кварталу.

На думку суду, положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” ПК України не містять заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01 січня 2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення відємного значення.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми ПК України, суд приходить до висновку, що позивач правомірно відобразив у складі витрат другого кварталу 2011 року податкової декларації з податку на прибуток підприємства відємне значення обєкта оподаткування в розмірі 3868 859 грн. 00 коп., отримане в першому кварталі 2011 року з врахуванням збитків 2010 року.

Відтак, з наведених вище підстав та з урахуванням наданих частиною другою статті 162 КАС України суду повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 19.10.2011 року №0016011501.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі пункту 150.1 статті 150, пунктів 1, 2 і 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 19 жовтня 2011 року №0016011501.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 15 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий В.Д.Ковальчук