Постанова № 21889803, 26.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 січня 2012 р. Справа №2а-12863/11/0170/3 (11:55) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта"

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, дов., ОСОБА_2, дов.,

від відповідача - ОСОБА_3, дов.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001622301 від 10.10.11 р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.10.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на підстави, викладені в позовній заяві, основні з яких такі, що відповідачем зроблені неправомірні висновки щодо нікчемності правочину за договором № 81 від 01.04.2011 р., на підставі якого сформований податковий кредит за червень 2011 року.

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову із посиланням на неправомірне сформування позивачем податкового кредиту з ПДВ з огляду на недостовірність даних у податкових накладних по взаємовідносинах з ПП "Стар-Гоу", відсутність у останнього складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення торгівельної діяльності; здійснення правочинів між ПП «Стар-Гоу» та його контрагентів без мети настання реальних правових наслідків.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта" (ЄДРПОУ 02651032) зареєстровано за адресою місцезнаходження: 98500, АР Крим, м. Алушта, вул. Глазкрицького, буд. 8, про що свідчить довідка статистики, наявна в матеріалах справи.

22.09.2011 р. ДПІ у м. Алушта АР Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ “Санаторій “Алушта”з питань достовірного визначення показників декларації з податку на додану вартість за період червень 2011 року, за результатами якої виявлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ “Санаторій “Алушта” з постачальником ПП “Стар-Гоу”, завищення податкового кредиту на загальну суму 131020,02 грн. за червень 2011 року, на порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України; заниження податку на додану вартість за червень 2011 року на 1310220,02 грн., про що складено акт № 1072/23/02651032 від 22.09.11 р.

Так, у п. 3 акту перевірки вказано про те, що ДПІ у м. Алушта АР Крим було здійснено запит на адресу ТОВ “Санаторій “Алушта”від 15.08.11 р. вих.3 4466/10/23 про надання документальних підтверджень та пояснень щодо правомірності формування податкового кредиту за червень 2011 року, а саме реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних за червень 2011 року та інш., на що ТОВ “Санаторій “Алушта”надано відповідь листом від 23.08.11 р. вих. № 5985/10/23 із наданням копій відповідних документів, а саме:

- копії банківських виписок:

п/д № 217 від 02.06.11 р.,

п/д № 241 від 08.06.11 р.,

п/д № 255 від 14.06.11 р.,

п/д № 264 від 15.06.11 р.,

п/д № 282 від 20.06.11 р.,

п/д № 292 від 23.06.11 р.

- копії податкових накладних:

п/н № 6 від 01.06.11 р.,

п/н № 40 від 06.06.11 р.,

п/н № 80 від 10.06.11 р.,

п/н № 93 від 14.06.11 р.,

п/н № 127 від 14.06.11 р.

- копії видаткових накладних:

Накладна № 06/6 від 01.06.11 р.,

Накладна № 40/06 від 06.06.11 р.,

Накладна № 80/06 від 10.06.11 р.,

Накладна № 93/06 від 14.06.11 р.,

Накладна № 126/06 від 14.06.11 р.,

Накладна № 114/06 від 15.06.11 р.,

Накладна № 1326 від 17.06.2011 р.,

- копію реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2011 року,

- копію договору купівлі-продажу № 81 від 01.04.2011 р.

В акті перевірки вказано про те, що до перевірки не надано підтверджуючих документів, згідно з якими здійснено доставку товару, а саме копії або оригінали товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару та інші документи, які підтверджують доставку товару.

Згідно з п. 3.2.2 акту перевірки № 1072/23 від 22.09.2011 р. за даними реєстрів отриманих податкових накладних ТОВ “Санаторій “Алушта”до складу податкового кредиту включено суми ПДВ за наступними податковими накладними, отриманими від ПП “Стар-Гоу”:

- в/н № 06/6 від 01.06.11 р. (п/н № 6 від 01.06.2011 р.) на загальну суму з ПДВ 99078,00 грн. (сплата підтверджується п/д № 217 від 02.06.11 р.);

- в/н № 40/6 від 06.06.11 р. (п/н № 40 від 06.06.2011 р.) на загальну суму з ПДВ 144802,50 грн. (сплата підтверджується п/д № 241 від 08.06.11 р.);

- в/н № 80/6 від 03.06.11 р. (п/н № 80 від 10.06.2011 р.) на загальну суму з ПДВ 103440,29 грн. (сплата підтверджується п/д № 255 від 14.06.11 р.);

- в/н № 93/6 від 14.06.11 р. (п/н № 93 від 14.06.2011 р.) на загальну суму з ПДВ 139150,38 грн. (сплата підтверджується п/д № 264 від 15.06.11 р.);

- в/н № 126/6 від 14.06.11 р. (п/н № 127 від 14.06.2011 р.) на загальну суму з ПДВ 174776,72 грн. (сплата підтверджується п/д № 282 від 20.06.11 р.);

- в/н № 114/6 від 15.06.11 р. (п/н № 116 від 15.06.2011 р.) на загальну суму з ПДВ 124872,24 грн. (сплата підтверджується п/д № 290 від 23.06.11 р.),

що у загальному розмірі становить 786120,13 грн.

При цьому згідно з даними акту перевірки ТОВ “Санаторій “Алушта”не надано первинних документів письмового свідоцтва на підтвердження господарської операції щодо фактичного отримання товару від постачальника ПП “Стар-Гоу”на загальну суму 786120,13 грн., а саме товарно-транспортні накладні.

10.10.11 р. ДПІ у м. Алушті АР Крим на адресу ТОВ “Санаторій “Алушта”згідно з п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54, відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 1072/2301 від 22.09.11 р., за порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення № 0001622301, яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ у сумі 131020,02 грн. та накладено штрафні санкції у сумі 1,00 грн.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України вказано, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності наступних обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відображення суми податкових зобов'язань провадиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; здійснюється суб'єктами підприємництва для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто визначальною (обов'язковою) ознакою господарської операції є спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України, згідно з п.198.2 ст. 198 якого датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до абз. 4 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 N 969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696, який діяв на момент оформлення податкових накладних у квітні 2011 року, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їх отримувача. Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Отже право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.11 р. позивачем та ПП “Стар-Гоу”укладений договір № 81 купівлі-продажу.

За пунктом 2.2, 3.2 Договору № 81 від 01.04.11 р. вартість товару визначається за показниками собівартість, транспортні витрати, вартість тари при її навності, ПДВ. Поставка товару здійснюється транспортом продавця з наступним відшкодуванням фактично понесених витрат за її доставку за рахунок покупця.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначений перелік обовязкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та обєм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Отже посилання відповідача на непідтвердження фактичного переміщення придбаних позивачем товарів у ПП “Стар-Гоу”внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на те, що товарно-транспортні накладні є одними з первинних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій суб'єктом господарювання, проте не єдиним та виключним.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи наявні наступні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійсненого правочину:

- договір № 81 від 01.04.11 р.,

- в/н № 06/6 від 01.06.11 р.,

- п/н № 6 від 01.06.2011 р. на загальну суму з ПДВ 99078,00 грн.,

- п/д № 217 від 02.06.11 р.;

- в/н № 40/6 від 06.06.11 р.

- п/н № 40 від 06.06.2011 р.,

- п/д № 241 від 08.06.11 р. на загальну суму з ПДВ 144802,50 грн.;

- в/н № 80/6 від 03.06.11 р.,

- п/н № 80 від 10.06.2011 р.,

- п/д № 255 від 14.06.11 р. на загальну суму з ПДВ 103440,29 грн.;

- в/н № 93/6 від 14.06.11 р.,

- п/н № 93 від 14.06.2011 р.,

- п/д № 264 від 15.06.11 р. на загальну суму з ПДВ 139150,38 грн.;

- в/н № 126/6 від 14.06.11 р.,

- п/н № 127 від 14.06.2011 р.,

- п/д № 282 від 20.06.11 р. на загальну суму з ПДВ 174776,72 грн.;

- в/н № 114/6 від 15.06.11 р.,

- п/н № 116 від 15.06.2011 р.,

- п/д № 290 від 23.06.11 р. на загальну суму з ПДВ 124872,24 грн.;

- накопичувальна відомість використання продуктів харчування придбаних ТОВ “Санаторій “Алушта”у ПП “Стар-Гоу”у червні 2011 р.

Позивачем в повному обсязі проведена сплата отриманого ним товару від ПП “Стар-Гоу”по податкових накладних №№ 6, 40, 80, 93, 127, 116, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень № 217 від 02.06.11 р., № 241 від 08.06.11 р., № 255 від 14.06.11 р., № 264 від 15.06.11 р., № 282 від 20.06.11 р., № 290 від 23.06.11 р.

Тобто матеріалами справи підтверджено фактичне здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару за договором № 81, укладеного ТОВ “Санаторій “Алушта”та ПП “Стар-Гоу”, а саме - придбання та сплату позивачем придбаних продуктів харчування.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано документів, які підтверджують рух та використання у власній господарській діяльності придбаних у ПП “Стар-Гоу”товарів спростовуються наявною в матеріалах справи накопичувальною відомістю (а.с.83-86, 90, т. 2) з використання продуктів, придбаних позивачем у ПП “Стар-Гоу”в червні 2011 року, з якої випливає, що у червні 2011 року на склад санаторію були оприбутковані продукти харчування від ПП “Стар-Гоу”на загальну суму 655100,11 грн. (без ПДВ), у т.ч. по наступних видаткових накладних:

№ 06/6 від 01.06.11 р. на суму 82565,00 грн.,

№ 40/06 від 06.06.11 р. на суму 120668,75 грн.,

№ 80/06 від 10.06.11 р. на суму 86200,24 грн.,

№ 93/06 від 14.06.11 р. на суму 145647,27 грн.,

№ 126/06 від 14.06.11 р. на суму 115958,65 грн.,

№ 114/06 від 15.06.11 р. на суму 104060,20 грн.

У період з 01.06.11 р. по 30.06.11 р. постачальнику ПП “Стар-Гоу”на підставі виставлених рахунків було перераховано 786120,13 грн. ( в т.ч. ПДВ 131020,02 грн.).

Крім того, використання продуктів харчування підтверджується меню-розкладками та порціонниками (а.с. 119-190, 214-326, т.1), у яких вказується чіткий та точний перелік, а також кількість використаних продуктів для харчування відпочиваючих санаторію.

Для розрахування вартості використаних продуктів харчування, які включені до меню-розкладки, виписується внутрішня видаткова накладна, на підставі якої вказаний перелік продуктів харчування видається зі складу на кухню для приготування відповідних блюд. На підставі вказаних внутрішніх видаткових накладних у бухгалтерському обліку здійснюється списання продуктів харчування зі складу на виробництво та одночасне їх відображення у складі валових витрат підприємства.

Тобто накопичувальною відомістю підтверджується щоденний рух продуктів харчування по кожному найменуванню із зазначенням використаної кількості у розрізі меню-розкладок з метою надання повноцінного триразового харчування при наданні санаторно-курортних послуг відпочиваючим.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

Відповідно до п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В акті перевірки № 1072/23 від 22.09.11 р. вказано про те, що ДПІ у м. Алушта АР Крим здійснено перевірку контрагента позивача ПП “Стар-Гоу”з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати ПДВ за червень 2011 року, за результатами якої встановлено, що суб'єкт господарювання фактично не знаходиться за адресою реєстрації місцезнаходження, чим порушено ст. 93 Цивільного кодексу України, п.п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України.

В матеріалах справи наявний акт перевірки ПП “Стар-Гоу”від 09.09.11 р. № 374/23-02, згідно з п. 3.2.1 якого станом на 19.07.11 р. ПП “Стар-Гоу”має стан платника податків 10 “запит на встановлення місцезнаходження”.

На думку відповідача останнє свідчить про безпідставність нарахування позивачем податкового кредиту.

Згідно з податковими накладними за червень 2011 року №№ 6, 40, 80, 93, 127, 116 по взаємовідносинах позивача з ПП “Стар-Гоу”вбачається, що ПП “Стар-Гоу”при заповненні останніх вказано власне місцезнаходження за адресою: м. Сімферополь, Севастопольське шосе, 4, Чистеньке, яке підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою статистики, виданої 28.04.11 р.

Постачання товару за вказаними накладними було здійснено на виконання умов договору купівлі-продажу № 81 від 01.04.11 р.

Відповідно до п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації Українивід 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995 р. № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Відповідно до п. 2.4.2 акту перевірки № 1072/23 від 22.09.11 р. ПП “СтарГоу”зареєстровано у якості платника ПДВ з 08.07.10 р. по 16.06.11 р.; свідоцтво платника ПДВ від 08.07.2010 р. № 100291926 анульовано 16.06.11 р., тобто після здійснення господарських операцій з позивачем.

В матеріали справи відповідачем не надано докази, які підтверджують те, що ПП “Стар-Гоу”, що видало податкові накладні за червень 2011 року, не було зареєстровано як платник ПДВ за вказаною адресою місцезнаходження. У накладних, які підтверджують вчинення відповідних господарських операцій із контрагентом ТОВ “Санаторій “Алушта” у червні 2011 року, вказана адреса місцезнаходження ПП «Стар-Гоу» відповідно до даних ЄДР.

Отже порушення в частині оформлення податкової накладної за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються; відсутні докази того, що постачальник товарів, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту, не був зареєстрований як платник ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій; того, що не був зареєстрований за адресою місцезнаходження.

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто придбання певного виду товару повинно бути характерним для виробничої діяльності такого платника податку.

Види діяльності позивача відповідно до КВЕД: діяльність санаторно-курортних закладів, послуги з тимчасового розміщення (проживання), послуги харчування їдальні та інш.

Тобто придбання позивачем продуктів харчування відповідає напряму діяльності позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявні:

- звіт по господарських операціях з 01.06.11 р. по 30.06.11 р. по ПП “Стар-Гоу”,

- звіт з надходження матеріальних цінностей за рахунком 201/1 за червень 2011 р.,

- оборотна відомість руху матеріальних цінностей за червень 2011 року (по кожному дню) (а.с.23-82, т.2).

Оборотна відомість в розумінні законодавства про бухгалтерський облік та звітність, стандартів бухгалтерського обліку є засобом узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засобом взаємозвязку між балансом і рахунками, вказана відомість відображує облікові записи по всіх рахунках підприємства. У даному випадку оборотна відомість по кожному дню червня місяця 2011 року містить інформацію про залишки на початок та кінець кожного дня червня 2011 року та використання продуктів харчування підприємством по об'єму та вартості.

Тобто вказані відомості також підтверджують фактичне придбання та використання позивачем продуктів харчування у ТОВ “Санаторій “Алушта”.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів, що обґрунтовують правомірність оскаржуваного рішення відповідача.

Належних доказів наявності обставин, які можуть вказувати на відсутність відповідної господарської операції, відповідачем - суб'єктом владним повноважень - не надано.

Відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні 26.01.12 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 30.01.12 р.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим № 0001622301 від 10.10.2011 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Алушта» (ЄДРПОУ 02651032) 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.