Рішення № 21889460, 06.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.12 Справа № 5015/7315/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Мотрука М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія”, м. Київ до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, м. Львів про стягнення 40830 грн. 42 коп.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Страхове товариство “Гарантія”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, м. Київ в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, м. Львів про стягнення 40 830 грн. 42 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 09.12.2011 р. призначив розгляд справи на 26.12.2011 р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 16.01.2012 р., 06.02.2012 р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту “Ніссан Ікс-Треіл”. Відповідно до умов даного договору, позивач зобовязувався відшкодувати шкоду, завдану застрахованому автомобілю внаслідок страхового випадку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2, транспортному засобу ОСОБА_1 було спричинено механічні пошкодження. ОСОБА_2 було визнано винним у вказаному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ОСОБА_1 після вказаного ДТП склала 40830 грн. 42 коп., яку позивач виплатив як суму страхового відшкодування. На момент ДТП відповідачем була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2 Позивач звернувся з вимогою до відповідача про відшкодування суми страхового відшкодування, однак відповідачем вказана вимога залишена без задоволення. У звязку з цим, відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, просив стягнути з відповідача 40830 грн. 42 коп. страхового відшкодування. Також представник позивача просив покласти на відповідача судові витрати, в тому числі витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 8 166 грн. 08 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, через канцелярію суду подано відзив на позов. У відзиві на позов відповідач заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні. Свої заперечення обґрунтовує тим, що від ОСОБА_1 заява про виплату страхового відшкодування не надходила, а тому така виплата не проводилась. Також заперечує проти стягнення судових витрат, в тому числі витрат на оплату послуг адвоката. Оскільки позивачем не долучено доказів виплати гонорару адвокату, не представлено договору, укладеного з адвокатом, то вимоги щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 8166 грн. 08 коп. є безпідставними. Безпідставним є клопотання позивача про покладення на відповідача судового збору, так як позов заявлено передчасно, оскільки не завершились строки, встановлені для здійснення страхового відшкодування.

Представнику розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 06.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

29 січня 2011 р. між ВАТ “СТ “Гарантія” (страховик) та ОСОБА_1. (страхувальник) було укладено договір №5-15/11.047 добровільного страхування наземного транспорту.

Обєктом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядження транспортним засобом Nissan X-Trail 2.0 MT, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно п. 9 договору №5-15/11.047 від 29.01.2011 р. страховим випадком є, зокрема, дорожньо-транспортна пригода.

Договір №5-15/11.047 від 29.01.2011 р. діє з 29 січня 2011 р. до 28 січня 2012 р.

26 липня 2011 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем “АЗЛК 21412” (реєстраційний номер НОМЕР_2) на 553 км + 100 км автодороги Київ-Чоп, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: на нерегульованому перехресті при повороті ліворуч, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем Nissan X-Trail 2.0 MT, реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу ОСОБА_1

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2011 р. ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

10.08.2011 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Субєктом оціночної діяльності ОСОБА_3 04.08.2011 р. складено звіт №41 по визначенню вартості відновлювального ремонту автомобіля, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan X-Trail 2.0 MT, реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при ДТП становить 42030 грн. 98 коп.

Позивач згідно страхового акту №НТ0563/11 від 23.09.2011 р. сплатив страхове відшкодування в розмірі 40830 грн.43 коп., в тому числі на рахунок ТзОВ “Галавтосвіт” у розмірі 32475 грн. 41 коп. (платіжні доручення №667 від 07.09.2011 р., №685 від 13.09.2011 р., №730 від 27.09.2011 р.), на рахунок ТзОВ “Алекс Со” - 2115 грн. 00 коп. (платіжне доручення №729 від 27.09.2011 р.), на рахунок ФОП ОСОБА_4 - 5940 грн. 01 коп. (платіжне доручення №728 від 27.09.2011 р.), а також 300 грн. 00 коп. виплатив ОСОБА_1 (видатковий касовий ордер № 293 від 07.10.2011 р.).

Судом також встановлено, що між ВАТ “НАСК “Оранта” та ОСОБА_2. 15.12.2010 р. було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/1345072).

За цим полісом застраховано транспортний засіб “АЗЛК 21412”, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2

Поліс діє з 9 год 5 хв 15 грудня 2010 р. до 14 грудня 2011 р. включно.

Ліміт відповідальності страховика згідно полісу №ВЕ/1345072 100000 грн. 00 коп., франшиза відсутня.

25.10.2011 р. позивач надіслав відповідачу претензію на суму 40830 грн. 42 коп., яка залишена останнім без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, станом на дату судового розгляду шкода в розмірі в розмірі 40830 грн. 42 коп. позивачу не відшкодована.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача виплаченого ним страхового відшкодування є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 6 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Пунктом 1.3. Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоровю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Обовязковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобовязаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти (п. 9.1. Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 40830 грн. 42 коп. шкоди.

Оскільки станом на дату судового розгляду страхове відшкодування відповідачем добровільно не сплачено, спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір необхідно покласти на відповідача.

На підтвердження надання послуг адвокатом позивачем долучено копію договору про надання правової допомоги від 01.04.2008 р., додаток №1 до цього договору, рахунок №43г-2011, платіжне доручення №1355

Згідно цих документів договір та додаткова угода укладені між відповідачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, рахунок на оплату послуг виставлявся ФОП ОСОБА_5., кошти за надані послуги були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_5. Таким чином, з долучених документів не вбачається, що у справі №5015/7315/11 послуги надавалися саме адвокатом ОСОБА_5. і ним, як адвокатом, отримана винагорода за представництво інтересів позивача у даній справі. Натомість інших доказів, які б підтверджували витрати позивача на оплату послуг адвоката у справі №5015/7315/11, позивачем не представлено. Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат можна віднести витрати на юридичну допомогу, надану лише адвокатом. Таким чином, вимога про покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 8166 грн. 08 коп. до задоволення не підлягає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 511, 993, 1166, 1172, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 1, 6, 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, м. Київ, вул. Жилянська, 75 (ідентифікаційний код 00034186) в особі Львівської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”, м. Львів, вул. Бортнянського, 12 (ідентифікаційний код 02308191) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія”, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3 (ідентифікаційний код 14229456) 40830 грн. 42 коп. шкоди, 1411 грн. 50 коп. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.