Рішення № 21889290, 29.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/56629.02.12 За позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшнс"

простягнення 2 418,41 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшнс" про стягнення 2 418,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договорами № № б/н від 31.05.08 р. та від 18.07.08 р. по оплаті поставленого товару

Ухвалою господарського суду міста Києва № 05-5-45/12694 від 27.10.11 р. позовну заяву повернуто без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.11 р. ухвалу господарського суду міста Києва № 05-5-45/12694 від 27.10.11 р. скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

В результаті проведеного автоматичного розподілу справу передано на розгляд судді Мельнику С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.11 р. справу № 05-5-45/12694 прийнято суддею Мельник С.М. до свого провадження та присвоєно їй № 14/566.

В судовому засіданні 29.02.12 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.02.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.08 р. та 18.07.08 р. між Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (надалі позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросолюшнс" (надалі відповідач, заготовач) було укладено договори № № б/н на закупівлю худоби (надалі договори), які за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу, відповідно до п. п. 1.1. яких продавець зобов'язався відпустити заготовачу за ціною і на умовах даного договору худобу (молодняк великої рогатої худоби (ВРХ)), яка відповідає ветеринарним вимогам.

Відповідно до п. 1.3. договорів, сума договору підтверджується видатковими накладними позивача.

01.06.08 р. відповідачу на підставі видаткової накладної № ПФ 0000077 та 18.07.08 р. за видатковою накладною № ПФ - 0000109 від 18.07.2008 року було поставлено продукцію на загальну суму 93 458,73 грн.

Пунктами 2.4. договорів передбачено, що покупець зобов'язується здійснити оплату на умовах взаємної домовленості, будь - яким із способів, які не суперечать вимогам діючого законодавства:

-Готівковий розрахунок;

-Безготівковий розрахунок;

-Розрахунок продукцією за заявкою постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач оплатив поставлену продукцію частково, на загальну суму 91040,32 грн., у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 2418,41 грн.

01.09.11 р. позивач направив на адресу відповідача вимогу № 92, у якій просив сплатити заборгованість за продукцію.

Станом на час розгляду справи відповідач відповіді на вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолюшнс" (02660, м. Київ, вул. Закревського, 22; код ЄДРПОУ 33540924) на користь Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (37240, Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Червонозаводське, вул. Матросова, 10; код ЄДРПОУ 30382533) 2418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 41 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03.03.12 р.