Рішення № 21889169, 06.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.12 р. Справа № 5006/37/27пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Тімченко М.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дружківка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

про: спонукання укласти додатковий договір про зміни до договору оренди нерухомого майна №1801/2005 від 19.05.2005р. у запропонованій редакції.

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Головного управління статистики у Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 02359981

за участю уповноважених представників:

від Позивача - ОСОБА_2 (діє за довіреністю №6680 від 21.12.2011р.);

від Відповідача ОСОБА_3 (діє за довіреністю № 96 від 01.08.2011р.);

від Третьої особи ОСОБА_4 (діє за довіреністю №19-08/9 від 10.01.2012р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання та за допомогою технічних засобів аудиозапису.

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні 20.02.2012р. оголошувалася перерва до 21.02.2012р. з подальшим відкладанням на 06.03.2012р.

У судовому засіданні 06.03.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Дружківка (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі Відповідач) про спонукання укласти додатковий договір про зміни до договору оренди нерухомого майна №1801/2005 від 19.05.2005р. у запропонованій редакції.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на укладання з Відповідачем договору оренди №1801/2005 від 19.05.2005р. на 360 днів з 19.05.2005р. по 14.05.2006р. із можливістю його подальшого продовження на той же самий термін за тими ж умовами, продовження його дії, надсилання Відповідачу листа з пропозицією про укладання додаткової угоди для оформлення подальшого продовження строку дії договору, протиправність відмови Відповідача від такого продовження та ухилення від підписання відповідного додаткового договору.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №1801/2005 від 19.05.2005р. з додатками та додатковими угодами, заява №20/03263 від 30.03.2011р., лист №20-06-01-03837 від 07.04.2011р., лист №20-06-04-05007 від 05.05.2011р., правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст. 179, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 207, 213, 626, 629, 637, 651, 759 Цивільного кодексу України та ст.ст.2, 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Позивачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.47-58, 60-62, 71-73), подана заява від 21.02.2012р. (а.с.92) про відвід судді.

У судовому засіданні 21.02.2012р. суд видалявся до нарадчої кімнати для розгляду означеної заяви представника Позивача, по виходу з якої оголосив ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід судді.

Відповідач надав відзив №10-14-01437 від 21.02.2012р. (а.с.а.с.74-77), яким проти позову заперечив, вказуючи на: неотримання від Позивача пропозицій про внесення змін до договору оренди в порядку ст. 188 Господарського кодексу України та припинення 18.04.2011р. орендних правовідносин за договором оренди №1801/2005 від 19.05.2005р. з огляду на висування Орендодавцем заперечень проти подальшого автоматичного продовження цього договору , відхилення пропозиції Позивача щодо укладання нового договору оренди на 2 роки 360 днів з огляду на позицію з цього приводу балансоутримувача.

На обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду Відповідачем представлені додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.78-91, 99-103, 105-109).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 31.01.2012р. в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справу у залучено у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Головне управління статистики у Донецькій області, м. Донецьк.

Третя особа надала пояснення №19-10/38 від 14.02.2012 (а.с.а.с.33-34), якими проти позову заперечила, вказуючи на припинення дії договору 18.04.2011р., та підтвердження своєї позиції надала додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 35-43, 110-112).

Представники сторін у судовому засіданні 06.03.2012р. підтримали свою позицію, викладену письмово, тоді як Позивачем заявлені усні клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні та його відкладання на іншу дату задля надання можливості представити письмові пояснення, у задоволені яких судом відмовлено з огляду на відсутність передбачених ст.77 Господарського процесуального кодексу України підстав, з якими б було повязано неможливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Дійсно, всім учасникам справи було надано можливості представити суду всі наявні докази відносно спірних правовідносин, і не підготування представником Позивача чергових письмових пояснень із викладенням міркувань відносно спору може вказувати лише про неналежне використання передбачених ст.22 Господарського процесуального кодексу України процесуальних прав, але не впливатиме на кваліфікацію судом спірних правовідносин з огляду на неможливість на цьому етапі змінювати підстави чи предмет позову та достатність письмових доказів для оцінки позиції учасників.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2005р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Орендодавець) був укладений договір оренди №1801/2005 (а.с.а.с. 10-13), згідно п.1.1., 10.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення, загальною площею 67,5 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі Головного управління статистики у Донецькій області, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 28.02.2005р. сумою 22293 грн., для ритуальних послуг, строком на 360 днів до 14.05.2006р.

Як вбачається зі змісту свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а.с.42) будівля, в якій знаходиться орендоване приміщення, перебуває у загальнодержавній власності.

Зміни і доповнення або розірвання договору, відповідно до п.10.3, допускаються за взаємною згодою сторін та розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Пунктом 10.6. договору сторони визначили, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на таких самих умовах.

В свою чергу, п. 10.8. закінчення строку, на який було укладено договір, віднесено, серед іншого, до підстав його припинення.

19.05.2005р. орендоване майно було передане за актом приймання-передачі (а.с.15).

В перебігу орендних правовідносин сторонами додатковими угодами №1 від 28.04.2007р. (а.с.16), №3 від 02.09.2009р. (а.с.18) та №3 від 02.04.2010р. тимчасово змінювалися умови виконання грошових зобовязань із здійснення орендних платежів на визначений цими угодами період.

Листом №15-84/264 від 22.03.2011р. (а.с.37) Третя особа звернулась до Відповідача з проханням не укладати нові договору і не продовжувати дію укладених договорів відносно площ адмінбудинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, з огляду на необхідність їх використання для виробничих цілей.

Позивач 30.03.2011р. звернувся до Відповідача за заявою (а.с.25) про укладання з ним строком на 2 роки і 360 днів договору оренди нежитлового приміщення площею 67,5кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі Головного управління статистики у Донецькій області, посилаючись на наявність договору оренди №1801 від 19.05.2005р. Ця заява також 23.03.2011р. була подана до Третьої особи (а.с.62). До цієї заяви 28.03.2011р. Позивачем була подана Регіональному відділенню Фонду державного майна України заява (а.с.100) про укладання договору оренди строком на 2 роки і 360 днів відносно приміщення за цією ж адресою, але площею 71кв.м.

За результатами розгляду означених пропозицій Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області у листах від 07.04.2011р. № 20-06-01-03837 (а.с.101) та від 04.04.2011р. №20-06-01-03702 (а.с.103) відповідно, посилаючись позицію Балансоутримувача, викладену в листі №15-84/264 від 22.03.2011р., наголосило Позивачеві про відсутність законих підстав для укладання договору оренди відносно визначеного приміщення.

Третя особа, посилаючись на припинення договору оренди з Позивачем, листом №15-84/377 від 13.05.2011р. (а.с.38) вимагала повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, на задоволені якого наполягав у судовому засіданні 06.03.2012р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №10-14-01437 від 21.02.2012р. (а.с.а.с.74-77)

Третя особа у судовому засіданні 21.02.2012р. підтримала позицію і доводи Відповідача.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із зміст позовної заяви та матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонукання Відповідача укласти з Позивачем у запропонованій останнім у позовній заяві редакції додаткового договору від 30.03.2011р. до договору оренди нерухомого майна №1801/2005 від 19.05.2005р., за змістом якої означений договір вважатиметься укладеним строком на 2 роки - до 30.03.2013р.

Зважаючи на статус сторін і обєкту оренди, а також характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Законом України „Про оренду державного та комунального майна” і Цивільним кодексом України.

З огляду на визначення Позивачем статусу спірної угоди саме як додаткової до договору оренди №1801/2005 від 19.05.2005р. така угода фактично опосередковує наміри в двосторонньому порядку змінити відповідні умови наявного договору у розумінні ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України, що унеможливлює її кваліфікацію судом як окремої та самодостатньої підстави для виникнення орендних правовідносин між сторонами. Зазначений висновок суду про недостатність спірної угоди як такої за відсутності договору оренди №1801/2005 від 19.05.2005р. для виникнення правовідносин узгоджується із відсутністю у спірній додатковій угоді всіх необхідних за діючим законодавством (істотних у розумінні ч.ч.1-3 ст.180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна) умов для регулювання орендних правовідносин.

За таких обставин, запровадження змін до договору як правової підстави для виникнення відповідних правовідносин між сторонами згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст.ст.173,174 Господарського кодексу України вимагає наявність та чинність такого договору що у повній мірі узгоджується із передбаченими ч.1 ст.653 Цивільного кодексу України наслідками зміни договору, а саме зміни зобовязань сторін зокрема щодо строків орендних правовідносин.

Відповідно до п. 10.8. договору оренди сторони дійшли згоди, що його чинність припиняється зокрема по закінченню узгодженого терміну дії, що у повній мірі відповідає визначеним ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України підставам припинення договору оренди.

Як було встановлено судом, востаннє договір оренди №1801/2005 від 19.05.2005р. автоматично продовжувався після закінчення чергового 360-ти денного строку - до 18.04.2011р. Положення ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачають можливість продовження орендних правовідносин на такий же строк і на тих же самих умовах, у разі: продовження фактичного користування майном та відсутності заперечень або заяв про зміну договору з боку будь-якої із сторін. Слід зауважити, що законодавство визначає в цьому випадку продовження орендних правовідносин автоматичним і не покладає настання цього наслідку від існування сукупності означених умов у залежність від укладання сторонами відповідної додаткової угоди.

Між тим, наявність заперечення Відповідача проти продовження орендних правовідносин, висловленого у листі №20-06-04-05007 від 05.05.2011р., унеможливлюють автоматичне продовження орендних правовідносин згідно ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та вказують на їх припинення 18.04.2011р.

Суд звертає увагу Позивача на те, що законодавство не покладає у залежність права орендодавця висувати заперечення проти продовження орендних правовідносин від наявності та обґрунтованості мотивів таких заперечень достатньо лише самих заперечень, що усуває потребу в оцінки приведених пояснень підстав їх висування.

Таким чином, станом на момент звернення до суду з розглядуваним позовом (31.01.2012р.) орендні правовідносини між сторонами вже більше півроку є припиненими, що обєктивно унеможливлює існування у Позивача субєктивного права, а у суду обєктивної можливості запроваджувати зміни до припиненого договору, адже саме в межах строку дії останнього Орендар у світлі положень ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України має субєктивне право ініціювати зміни до його умов в порядку ст. 188 Господарського кодексу України.

Більш того, окрім відсутності захищуваного субєктивного права на момент звернення до суду, що у світлі приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України є достатньою підставою для відмови у задоволені позовних вимог, суд наголошує і на відсутності порушення з боку Відповідача відносно укладання спірної додаткової угоди, оскільки:

- згідно ч.1 ст. 19 Конституції України та ч.2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена (в тому числі і в судовому порядку) до дій, вчинення яких не є обовязковим. Між тим, ані укладений між сторонами договір оренди №1801/2005 від 19.05.2005р., ані норми діючого законодавства не встановлюють обовязку Орендодавця укладати додаткові угоди про внесення змін (збільшення періоду оренди) до умов про строки орендних правовідносин. Навпаки, п. 10.3 договору покладає можливість змін до договору в залежність від взаємної згоди сторін про це, а посилання Позивача на положення ч.3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» до уваги не приймаються, адже не підлягають застосуванню у розглядуваному випадку, через те, що встановлюють переважне право орендаря, який належним чином виконує свої обовязки, на укладання нового договору оренди відносно орендованого ним майна по відношенню (переважного) до інших осіб. Між тим, Позивачем на надано доказів передання орендованого ним приміщення після закінчення строку дії договору в оренду іншій особі (представлені в матеріалах справи рекламні оголошення невідомої особи в газетах з цього приводу, доказів розміщення яких Регіональним відділенням Фонду державного майна України не надано, жодною мірою не впливає на означений висновок суду).

- посилання Позивача безпосередньо в мотивувальній частині позовної заяви та в змісту спірного додаткового договору на п.5 перехідних положень Закону України від 15.12.2009р. №1759-VІ судом також відхиляються як юридично неспроможні, так як передбачають законодавче продовження до 5-ти років укладених до набрання чинності цим законом договорів оренди державного та комунального майна, тоді як з дати укладання договору оренди №1801/2005 від 19.05.2005р. 5 років пройшло ще до моменту припинення орендних правовідносин 18.04.2011р., що унеможливлює обовязковість прийняття пропозиції орендаря і на продовження оренди на інший (менший) строк;

- за змістом ст. 654 Цивільного кодексу України зміни договору опосередковуються у формі змінюваного договору, що вказує на необхідність в порядку ст. 188 Господарського процесуального кодексу України та ст.641 Цивільного кодексу України надсилання Позивачем на розгляд Відповідачеві пропозиції про укладання спірної додаткової угоди, яка б (пропозиція) містила б всі умови такої угоди. Наразі, як було встановлено судом, до моменту подання розглядуваного позову Позивач не надсилав Відповідачеві проекту спірної угоди, що вказує на відсутність належних підстав для звернення до суду через відсутність факту відхилення, а отже і недосягнення згоди з приводу укладання спірної угоди. При цьому посилання Позивача на вираження пропозиції на укладання спірної угоди в заявах від 28.03.2011р. (а.с.100) і від 30.03.2011р (а.с.25) є хибними, адже заява від 28.03.2011р. взагалі містить посилання на приміщення більшої площі, а отже взагалі не має ніякого відношення до укладеного договору оренди №1801/2005 від 19.05.2005р., тоді як заява від 30.03.2011р. хоча і містить згадку про існування такого договору, але жодною мірою не свідчить про бажання внести зміни саме до його умов і цілком правомірно була розцінена Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області саме як пропозиція укласти новий договір. У будь-якому разі означені заяви-пропозиції Орендаря вказують на необхідність укладання договору оренди строком на 2 роки і 360 днів, тоді як спірною угодою пропонується встановити тривалість дії договору оренди у 2 роки.

Суд також вважає наголосити Позивачеві на юридичній неспроможності використаних у спірному договорі формулювань, адже цим договором передбачалася викладення п. 10.1 договору оренди нерухомого майна №1801/2005 від 19.05.2005р. в наступній редакції: «Цей договір вважати укладеним строком на 2 роки до 20.03.2011р. включно ........» із збереженням незмінними решти умов. Між тим, означений договір був укладений сторонами 19.05.2005р. і за змістом п. 2.1. саме з цієї дати з огляду на складання акту приймання-передачі (а.с.15) Орендар вступив у тимчасове користування майном; відтак, запропонований 2 річний строк дії договору має добігати кінця 19.05.2007р., а ніяк не 20.03.2011р., як вказує Позивач. Відлік строку дії договору оренди всупереч визначений в ньому умов щодо моменту підписання договору і передачі майна в користування Орендареві не узгоджується із положеннями ст.ст. 631, 763 Цивільного кодексу України.

Поряд із цим, Позивач за змістом позовної заяви вимагає саме зобовязати Відповідача укласти спірний додатковий договір, а не змінити певні умови договору оренди у судовому порядку у розумінні ч.5 ст. 188 Господарського кодексу України. Обрання означеного способу судового захисту (спонукання до виконання обовязку) за змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову передбачало б необхідність вчинення відповідних дій з примусового виконання рішення суду після набрання ним законної сили, а саме з укладання договору, які обєктивно не можуть вже бути вчиненні Відповідачем у минулому. Між тим, без надання будь-якого нормативного обґрунтування, Позивач вимагає спонукання до укладання спірного договору датою 30.03.2011р. тобто навіть до моменту подання цього позову на розгляд суду.

Таким чином, суд відмовляє у задоволені позовних вимог через доказову недоведеність і юридичну неспроможність, зважаючи на що понесені Позивачем судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дружківка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) про спонукання укласти додатковий договір про зміни до договору оренди нерухомого майна №1801/2005 від 19.05.2005р. у запропонованій редакції.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.03.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2012р.

Суддя Попков Д.О.