Рішення № 21888546, 06.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.03.12р.Справа № 19/5005/1639/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "АгроЛКЛ Лтд", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд", м.Дніпропетровськ

про стягнення 37884,45 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача: Васил'єва С.К. - директор.

ОСОБА_1 - дов. № 1 від 05.03.2012 р.

ОСОБА_2 - дов. № 2 від 05.03.2012 р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "АгроЛКЛ Лтд", м.Дніпропетровськзвернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд", м.Дніпропетровськ про стягнення суми боргу за договором поставки з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 29717,65 грн., суми пені нарахованої з 15.02.2011 р. по 15.02.2012 р. в розмірі 8166,80 грн., та судові витрати в повному обсязі

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобовязання належним чином та в установлений строк.

Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребувані судом документи не представив, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином (в тому числі телеграмою позивача), у звязку з чим справа розглядалась за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

Вислухавши пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 року між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "АгроЛКЛ Лтд" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" було укладено договір № 450619-ДР про поставку товару, обумовлений у специфікації від 01.12.2010 р. Додаток № 1 до договору поставки.

За умовами Договору позивач - Постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити у власність відповідачу - Покупцю Товар, а Відповідач в свою чергу зобов'язаний прийняти та оплатити такий товар.

Згідно п. 3.3. Договору сторони домовились, що поставка Товару здійснюється відповідно заявки позивача на основі Специфікації, яка прикладається до Договору.

Прийняті позивачем зобов'язання з поставки товарів за Договором були виконані ним в повному обсязі, а саме на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 28474,59 грн.

В свою чергу відповідач, починаючи з 04.04.2011 р. не виконував своїх зобов'язань за договором, а саме ухилявся від сплати вартості поставленого товару.

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

З метою позасудового врегулювання даного питання, позивач неодноразово звертався безпосередньо до відповідача з претензіями. Проте, відповідач ні на одну претензію відповіді не дав, вимоги, висунуті в претензіях, не виконав.

Таким чином позивач правомірно вимагає від відповідача сплати вартості поставленого товару в розмірі 28474,59 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 388,82 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі854,24 грн.

За ст.ст. 611, 549, 551 Цивільного кодексу України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн, але не може перевищувати розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно з п. 8.9 Договору, у випадку просрочки оплати товару Продавець зобов'язується сплатити Покупцю пеню, із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплаченої в строк товару за кожен день прострочки платежу. Відповідно з цим пунктом Договору, враховуючи, що станом на дату пред'явлення позовної заяви до суду оплата за поставку товару відповідачем не здійснена, він зобов'язаний сплатити пеню, нараховану з 15 лютого 2011р. по 15 лютого 2012р. у сумі 8166,80 грн.

Заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи та актом звірки від 01.01.2012 р. підписаним сторонами.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобовязання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2, 12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд", 49030, м.Дніпропетровськ, вул.Чкалова, буд. 12 (р/р 26009334062201, р/р 26006304062201 в ФАБ "Південний", МФО 306458, код ЄДРПОУ 33972597, Свідоцтво ПДВ № 100159250, ІПН № 339725904622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "АгроЛКЛ Лтд", 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Леніна, буд. 21, кім. 3 (р/р 260060150102 філія ПАТ "Укрексімбанк" МФО 305675, код ЄДРПОУ 20294085, свідоцтво ПДВ № 04031422, ІПН 202940804625) суму 28474 (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 59 коп. заборгованості за поставлений товар, суму 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 82 коп. збитків від інфляції, суму 854 (вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 24 коп. три проценти річних, суму 8166 (вісім тисяч сто шістдесят шість) грн. 80 коп. пені за прострочення платежу та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

СуддяІ.В. Петренко