ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2012 р.
Справа № 5004/97/12 за позовом приватного підприємства “АВА 2006”, м. Шепетівка
до відповідача приватного підприємства “Кратон”, м. Володимир-Волинський
про стягнення 93 533,22 грн.
Суддя: Шум М.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Кунашенко В.І., ліквідатор
від відповідача: ОСОБА_3- представник (дов. №21 від 20.02.2012р.), ОСОБА_2- представник (до. від 12.03.2012р.)
Суть спору: позивач приватне підприємство “АВА 2006” просить суд стягнути з відповідача приватного підприємства “Кратон” 103 649,88 грн. в т.ч. 85231,10 грн. заборгованості за виконані роботи, 12196,91 грн. інфляційних нарахувань, 6221,87 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача 93 533,22 грн. в т.ч. 85 231,10 грн. заборгованості за виконані роботи, 512,23 грн. інфляційних нарахувань, 1 274,96 грн. 3% річних та 6 514,93 грн. пені. Зазначена заява прийнята судом до уваги.
Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав, а в заяві від 13.03.2012р. просить суд розстрочити виконання рішення, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства і згоду позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
06.05.2009р. та 10.06.2009р. між позивачем - ПП "Ава 2006" та відповідачем - ПП "Кратон" укладено аналогічні договори (договір-1 та договір-2) на влаштування а/б покриття автозаправки по вул. Млинівській.
Відповідно до п.1.1. договору - 1,2 замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи на улаштування а/б покриття відповідно до кошторисної документації об'єкта, затвердженої замовником.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).
Згідно п. 1.2. договору - 1,2 оплата виконаних робіт проводиться на підставі кошторису, попередньо узгодженого замовником в установленому порядку, за актом виконаних робіт за договірними цінами, які розраховані підрядником і затверджені замовником.
Позивач виконав передбачені договорами зобов'язання, здійснивши роботи по влаштуванню асфальтобетонного покриття, що підтверджується актом Ф-2 за травень 2009р., кошторисом та актом Ф-2 за червень 2009р., згідно яких вартість виконаних робіт складає відповідно 30 178,55 грн. і 60 414,76 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав частково, сплативши за виконані роботи лише 5 362,21 грн.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договорів від 06.05.2009р. та 10.06.2009р.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 13.03.2012р. заборгованість відповідача по оплаті виконаних робіт становить 85 231,10 грн. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.
Сторони у п.6.3 договорів домовились, що у випадку невиконання в строк розрахунків замовник сплачує штраф у розмірі 2% суми за кожен день прострочки.
Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пеня є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи положення ст. 549 ЦК України, суд вважає, що сторонами у договорах на влаштування а/б покриття (п. 6.3) фактично встановлено штрафні санкції за неналежне виконання умов договорів у вигляді пені, а не штрафу.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того в ч. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.02.2012 року №01-06/224/2012 Про доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. N01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" зазначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із заяви позивача про уточнення позовних вимог від 13.03.2012р., розмір пені за складає 6 514,93 грн., сума індексу інфляції - 512,23 грн., 3% річних 1 274,96
Штрафні санкції нараховані позивачем обґрунтовано та підлягають до стягнення з відповідача.
Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів, виконання позивачем роботи на улаштування а/б покриття автозаправки по вул. Млинівській та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача подав заяву від 13.03.2012р. в якій просить розстрочити виконання рішення до кінця червня 2012 року відповідно до графіку, погодженого з позивачем, а саме:
- до 31.03.2012р.-28 410,36 грн.
- до 30.04.2012р.-28 410,36 грн.
- до 31.05.2012р.-28 410,36 грн.
- до 30.06.2012р. - 8 302,14 грн.
Відповідно до ч. 6. ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Представник позивача не заперечує можливість розстрочення рішення суду згідно запропонованого відповідачем графіку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання приватного підприємства “Кратон” про розстрочку виконання рішення задовольнити.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру-2 відсотки від суми позову, але не менше мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Виходячи із уточнених позивачем позовних вимог, сума позову становить 93 533,22 грн. В даному випадку позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 763,14 грн. - це більше, ніж передбачено законодавством, отже 892,48 грн. - зайво сплачена сума судового збору.
Згідно з положеннями частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);
5) закриття провадження у справі.
У відповідності до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про судовий збір" від 25.08.2011р. №01-06/1175/2011 (з наступними змінами та доповненнями) статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках зменшення позивачем розміру позовних вимог(ч.4 ст. 22 ; у цьому разі судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми)
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що 892,48 грн., зайво сплаченого судового збору, підлягають поверненню з Державного бюджету України приватному підприємству “АВА 2006”.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1870 ,66 грн. згідно ст. 49 ГПК України віднести на нього.
Згідно п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про судовий збір" від 21.11.2011 р. N 01-06/1625/2011 ч.1 ст.7 Закону, сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85,121,ГПК України, ст.230 ГК України, ст.ст.4, 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 526, 527, 549, 837 ЦК України, -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "Кратон" (Володимир-Волинський вул. Ковельська,10, код ЄДРПОУ 31097812) на користь приватного підприємства "Ава 2006" (м. Шепетівка, вул. Шварца, 22, код ЄДРПОУ 34175306) 85 231,10 грн. заборгованості за виконані роботи, 512,23 грн. інфляційних нарахувань, 1 274,96 грн. 3% річних, 6 514,93 грн. пені, всього 93 533,22 грн. та 1870,66 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
3. Розстрочити виконання рішення до кінця червня 2012 року, а саме:
- до 31.03.2012р.-28 410,36 грн.
- до 30.04.2012р.-28 410,36 грн.
- до 31.05.2012р.-28 410,36 грн.
- до 30.06.2012р. - 8 302,14 грн.
4. Головному управлінню державної казначейської служби України у Волинській області (43000, м.Луцьк, сул.Стрілецька, 4а) повернути приватному підприємству "Ава 2006" (м. Шепетівка, вул. Шварца, 22, код ЄДРПОУ 34175306) з УДКСУ у м. Луцьку Волинської області зайво сплачений судовий збір в розмірі 892,48 грн., сплачений згідно платіжних квитанцій № 1292.430.5 від 28.01.2012р. та № 1951.109.2 від 06.03.2012р. (оригінали платіжних документів знаходяться в матеріалах справи).
Суддя М. С. Шум
Дата виготовлення повного
тексту рішення 15.03.12р.
Судове рішення № 21888479, Господарський суд Волинської області було прийнято 13.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5004/97/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: