Рішення № 21888462, 14.03.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2012 р.

Справа № 5004/158/12 за позовом Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Пресдеталь" ЛТД

до відповідача: Приватний підприємець ОСОБА_1

про стягнення 20 509 грн. 40 коп.

Суддя: Кравчук А. М.

за участю представників сторін:

від позивача: Куляга В.В. директор

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Пресдеталь" ЛТД просить стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_1 20 509 грн. 04 коп., з них 16094 грн. 37 коп. основного боргу згідно договору поставки від 07.10.2011року №494111, 4415 грн. 03 коп. штрафних санкцій, передбачених умовами даного договору, 600 грн. 00 коп. витрат, повязаних з наданням юридичної допомоги та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних ухвалою суду від 20.02.2012 року документів не подав, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 18), тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

7 жовтня 2011 року між позивачем - Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Пресдеталь" ЛТД та відповідачем - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки № 494111 (далі договір, а.с.10).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору № 494111 від 07.10.2011 року.

Згідно п. п. 1.1, 2.1, 4.3, 9.1 договору позивач зобовязується поставити на умовах, встановлених цим договором труби та металопрокат (далі - товар), а відповідач прийняти та оплатити вартість поставленого товару в строки, встановлені даним договором. Відповідач оплачує поставлений позивачем товар по ціні, вказаній у накладній. Термін відстрочки платежу становить 7 (сім) банківських діб з дати отримання товару. Договір набирає чинності в день його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2011 р., а в частині розрахунків до повного виконання зобовязань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання тих зобовязань, що лишились невиконаними.

Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 16094 грн. 37 коп., що стверджується видатковими накладними №РН-0002006 від 09.11.2011 року на суму 10604 грн. 93 коп. (а. с. 11) та №РН-0002003 від 08.11.2011 року на суму 5489 грн. 44 коп. (а. с. 12)

В порушення умов договору відповідач отриманий товар не оплатив.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про оплату вартості придбаного товару №48 від 28.12.2011 року, а також акт звірки взаєморозрахунків та розрахунок штрафних санкцій згідно договору №494111 від 07.10.2011 року, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 31.12.2011 року (а. с. 9). Проте відповідь на претензію відповідач не дав.

Основна заборгованість відповідача за договором поставки №494111 від 07.10.2011 року становить 16094 грн. 37 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно п.п. 5.6, 7.2 договору якщо протягом 20-ти банківських днів з дати поставки партії товару оплата відповідачем всієї партії товару не буде здійснена, то відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % вартості неоплаченої партії товару. Сплата штрафу не звільняє від сплати пені. За прострочення платежу відповідач сплачує позивачу штрафну неустойку у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення платежу.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГКУ штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 3 ст.549 ЦКУ визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, в ч. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.02.2012 року №01-06/224/2012 «Про доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. N01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» зазначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Отже, штрафну неустойку в частині п. 7.2 договору слід нараховувати відповідно до норм чинного законодавства. Розмір облікової ставки Національного банку України, встановлений 10.08.2010 року, не змінювався та становить 7,75 %. Заборгованість за спірним договором в період з 18.11.2011року по 01.02.2012 року (75 днів) згідно накладної №РН-0002003 від 08.11.2011року становить 5489 грн. 44 коп. Тому сума неустойки на вказану суму в період з 18.11.2011року по 01.02.2012 року нараховується за такою формулою: 5489 грн. 44 коп. х 15.5% /365днів х 75днів = 174 грн. 83 коп., підставна та підлягає до стягнення. Заборгованість в період з 19.11.2011року по 01.02.2012 року (74 дні) згідно накладної №РН-0002006 від 09.11.2011року становить 10 604 грн. 93 коп. Сума неустойки на вказану суму в період з 19.11.2011року по 01.02.2012 року складає: 10604 грн. 93 коп. х 15,5% / 365днів х 74дні = 333 грн. 26 коп. підставна та підлягає до стягнення.

Таким чином, у позові в частині нарахування неустойки відповідно до п.7.2 договору на суму 688 грн. 06 коп. слід відмовити.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Сторони у п. 5.6 договору домовились, що якщо протягом 20-ти банківських днів з дати поставки партії товару оплата відповідачем всієї партії товару не буде здійснена, то відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20 % вартості неоплаченої партії товару.

Відповідно до п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (постанова ВСУ від 22.11.2010 N 14/80-09-2056).

Договір від 07.10.2011 року №494111 не був предметом судового розгляду, недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 5.6, не визнавався. Відповідач оплату товару прострочив більше, ніж на 20 днів, тому сплата штрафу є його договірним зобовязанням.

Нараховані позивачем відповідно до п 5.6 договору штрафні санкції у розмірі 20 % вартості неоплаченої партії товару в сумі 3218 грн. 88 коп., підставні і підлягають до стягнення з відповідача відповідно до умов договору.

Вимога позивача про стягнення витрат, повязаних з наданням юридичної допомоги в сумі 600 грн. 00 коп. не підлягає до задоволення, оскільки згідно Інформаційного листа ВГСУ від 14.12.2007 року №01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвоката. З квитанції від 01.02.2012 року №065913 (а. с. 8) вбачається про сплату позивачем 600 грн. 00 коп. за юридичну допомогу по оформленню позовної заяви до суду. З доданої квитанції не вбачається сплати послуг саме за підготовку позовної заяви у даній справі. Крім того, договір про надання юридичних послуг, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в матеріалах справи відсутні.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати в частині задоволених позовних вимог по сплаті судового збору в сумі 1 555 грн. 58 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/НОМЕР_2 ВРУ „Приватбанк”, МФО 303440, код НОМЕР_1 на користь науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Пресдеталь" ЛТД, м. Луцьк, вул. Глушець,61 р/р 26008229419111 у філії КБ «Приватбанк» МФО 303440, код 20147350

- 16 094 коп. 37 коп. основного боргу, 3 726 грн. 97 коп. штрафних санкцій, 1555 грн. 58 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 21376 грн. 92 коп. (двадцять одна тисяча триста сімдесят шість грн. 92 коп.).

3. У позові на суму 688 грн. 06 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

14.03.12