Рішення № 21888331, 13.03.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 березня 2012 р.

Справа 4/5/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

позивача : ОСОБА_2 - згідно довіреності;

відповідача : не з"явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" (вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008) до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1) про стягнення 2 542,94 грн. заборгованості за спожиту електроенергію згідно договору про постачання електричної енергії № 4757 від 02.07.2009 р., -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимоги ухвал суду від 31.01.2012 р., 21.02.2012 р. про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів не виконав.

Копія ухвали про порушення провадження у справі від 31.01.2012 р. була надіслана відповідачеві на адресу вказану в позовній заяві і у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - АДРЕСА_2.

Вказана копія ухвали, яка надсилалася відповідачу, органом поштового зв"язку повернута до суду з відміткою "немає № будинку".

Із копії витягу із паспорта Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 вбачається, що вона зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1, а не за адресою: АДРЕСА_2. Тому копія ухвали від 21.02.2012 р. судом надсилалася відповідачеві на дві адреси: АДРЕСА_2; АДРЕСА_1, вказані позовній заяві, в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в копії витягу із паспорта Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.

Копія ухвали від 21.02.2012 р., яка надіслана відповідачеві на адресу: АДРЕСА_1, станом на день розгляду спору, до суду не поверталася.

За відомостями адресно - довідкового сектору ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.

Із копії реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу- підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається що місцем проживання ФОП ОСОБА_3 є АДРЕСА_1.

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Це розцінюється судом як вручення рекомендованих листів із ухвалами відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про вирішення спору в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними в справі документами, в зв"язку з ухиленням відповідача від участі в судовому засіданні.

З огляду на надані в справу докази, суд вважає що неявка відповідача, його представника не перешкоджає вирішенню спору і вирішенню його за наявними в справі матеріалами відповідно ст. 75 ГПК України. Таким чином, підлягає задоволенню клопотання представника про розгляд справи за відсутності представника відповідача, за наявними в справі документами.

12.03.2012 р. представник позивача подав до суду уточнення позовних вимог, викладені в листі від 12.03.2012 р. У вказаному листі представник позивача зазначив, що 30.12.2011р. позивачем було подано до суду позовну заяву про стягненння з ФОП ОСОБА_3 суми боргу 2542,94 грн. за спожиту електричну енергію. До позовної заяви було надано докази направлення копії позовної заяви відповідачу за адресою, зазначеною в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця. В судовому засіданні 21.02.2012 року було встановлено, що в свідоцтві про державну реєстрацію зазначено номер будинку, який фактично не існує, про що свідчить відповідь органу поштового зв"язку про повернення поштового відправлення. 29.02.2012р. позивачем було направлено копію позовної заяви на адресу відповідача, яка зазначена в копії паспорту Відповідача, а саме: м. Вінниця, вул. Л. Українки, будинок № 48. Зазначив, що зважаючи на те, що позивач не має змоги надати суду орбгрунтоване пояснення щодо кількості електричної енергії, яку Відповідач фактично споживав протягом кожного розрахункового періоду з моменту підключення до мереж електропостачання до дати контрольного знімання представником Позивача показань лічильника Відповідача та, враховуючи, що згідно з умовами п. 1.2 Договору розрахунковий період за договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг спожитої електроенергії, позивачем розрахунковим шляхом було визначений щомісячний обсяг електричної енергії, який був спожитий відповідачем з моменту складання акту про пломбування лічильника до дати складання акту про контрольне знімання показань лічильника. З урахуванням перерахунку обсягу споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду згідно п. 1.2. Договору про постачання електричної енергії № 4757 від 02.07.2009р. сума уточнених позовних вимог до відповідача складає 2414,15 грн.

Фактично позивач у вказаному листі зменшив позовні вимоги із суми 2542, 94 грн. заборгованості за спожиту електроенергію до суми 2414, 15 грн.

З огляду на права надані позивачеві ст. 22 ГПК України, ст.20 ЦК України, зменшення позовних вимог судом приймається як таке, що не суперечить закону та матеріалам справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, обєктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд на підставі ст. 11, 16, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 275, 277 ГК України прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в сумі 2414, 15 грн. заборгованості за електроенергію підлягають задоволенню.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

02.07.2009 р. між позивачем (в договорі "Постачальник") та відповідачем (в договорі "Споживач") було укладено договір на постачання електричної енергії № 4757.

Згідно п. 1.1, п. 1.2, п.2.3.3, п. 2.3.5 договору постачальник продає електричну енергію відповідачу для забезпечення електроустановок відповідача, а відповідач в свою чергу оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Згідно з умовами п. 1.2 договору розрахунковий період за договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг спожитої електроенергії та протягом якого Споживач зобовязаний здійснити розрахунок за куплену електроенергію. Пунктом 2.1 договору визначено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, Сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ). Пунктом 2.3.3 договору визначено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії на протязі 5 днів з дня отримання рахунку на оплату. Пунктом 2.3.5 договору визначено, що відповідач має до 15 числа кожного розрахункового місяця направляти до Позивача свого уповноваженого представника для надання звіту про кількість спожитої електричної енергії для проведення розрахунків.

Згідно з додатком № 3 до Договору № 4757 від 02.07.2009 р., Відповідач зобов'язався оплачувати вартість спожитої електроенергії шляхом 100% попередньої оплати від вартості договірної величинии споживання до 05 числа розрахункового місяця та остаточний розрахунок за фактичне споживання електричної енергії в розрахунковому періоді протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожититої електроенергії.

Позивач свої зобовязання стосовно постачання електричної енергії виконав відповідно до умов договору про постачання електричної енергії. Таким чином відповідачу було поставлено електричної енергії на суму 2714, 15 грн. (з ПДВ), що стверджується виставленими рахунками на оплату за електроенергію, уточненим розрахунком суми позовних вимог.

Відповідач, всупереч вимогам п. 2.3.5 договору не надав Позивачу звіт про використану в розрахунковому періоді електроенергію. Відповідач оплату за використану (куплену) провів частково на суму 300 грн., що стверджується копією реєстру каси від 10.08.2010 р. № 451

На підставі складених позивачем актів контрольного знімання показань лічильників, які відповідач відмовився підписувати, відповідачу були виставлені рахунки на оплату за спожиту електричну енергію.

Оскільки відповідач відмовлявся отримувати та оплачувати рахунки за спожиту ним електричну енергію позивач листом від 20.10.2011р. № 2393 направив рахунки Відповідачу поштою.

В зв'язку з тим, що Відповідачем не в повному обсязі були сплачені виставлені рахунки за період з квітня 2010р. по серпень 2010р. утворилася заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію в розмірі 2414, 15 грн., що стверрджується також уточненим розрахунком суми позовних вимог. Відповідач доказів оплати вказаної суми заборгованості суду не надав.

Зміст вказаного договору свідчить, що між сторонами виникли правовідносини з енергопостачання електроенергії, які регулюються ст. 275, 277 ГК України.

Згідно ст. 275, 277 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов"язаний оплатити прийняту електроенергію та дотримуватися передбаченого договором режим у її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Відповідно до ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Статтею 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

З огляду на вказані норми законодавства, встановлені судом фактичні обставини, позовні вимоги про стягнення 2414, 15 грн. боргу є такими що ґрунтуються на законі та підтверджені належними доказами, а відтак підлягають задоволенню.

В звязку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача судовий збір в сумі 1609, 50 грн. підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.11, 16, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 275, 277 ГК України, ст.4-3, 4-5, 22, 33, 43, 49, 75, 82 - 84 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити в сумі 2414, 15 грн. заборгованості за електроенергію. Судовий збір в сумі 1609, 50 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі", код ЄДРПОУ 25509880 (вул. Пирогова, 174, м. Вінниця, 21008) 2414, 15 грн. - заборгованості за електроенергію, 1609, 50 грн. - судового збору. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3.Копії даного рішення направити відповідачу рекомендованим листом або вручити уповноваженому представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 13.03.2012 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 15.03.2012 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3 - відповідачу (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1)