Рішення № 21881527, 22.02.2012, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-1141/11

Провадження № 2/426/1306/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2012 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Рибакової В.В.

при секретарі Затуливітер Н.В.

за участю представника позивача Нікопольської ОДПІ - Бєлінської Н.В., прокурора в інтересах Нікопольської ОДПІ -Пахучина М.Б., відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних державі, -

встановив:

Позивач 25.10.2007 року звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

Нікопольською ОДПІ було проведено позапланову комплексну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Енергосплав»(далі ТОВ НВП «Енергосплав»), про що був складений акт № 36.260-24430691 від 28.05.2004 року.

На час проведення перевірки посаду головного бухгалтера ТОВ НВП «Енергосплав»займала ОСОБА_1 Відповідно до своїх функціональних обов'язків відповідач була посадовою особою з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками та згідно ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV зобов'язана була контролювати правильність нарахування та своєчасність перерахування обов'язкових платежів до бюджету та здійснювати дані платежі, а також на виконання вимог ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 18.02.1997 року № 77/97-ВР зобов'язана була подавати до державних органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, пов'язані з нарахуванням та сплатою податків та зборів, сплачувати у встановлені строки дані платежі.

Під час проведення перевірки були виявлені порушення, передбачені п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2, п.п.5.6.1 п.5.6, п.5.9 ст.5, п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.12.3.1 п.12.3 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, та п. 4.1, п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Своїми діями ОСОБА_1 ухилилась від сплати податку на прибуток підприємства в сумі 143700,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 68763,31 грн., чим завдала збитків державі на суму 212463 грн. 31 коп.

Тому позивач просить стягнути з відповідача на свою користь збитки, заподіяні державі у розмірі 212463 грн. 31 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила поновити строк позовної давності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити. Пояснив, що строк позовної давності не пропущений, так як у такому б випадку суд повинен був залишити позов без розгляду, чого суд не зробив.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, просила застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представника позивача, прокурора, відповідача, вивчивши матеріали справи, оглянувши матеріали кримінальної справи № 1-456/05 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст. 367 КК України, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню на підставі наступного.

Як установлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_1 за період з 21.08.2001 року по 30.12.2003 року працювала головним бухгалтером ТОВ НВП «Енергосплав».

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV відповідач була зобов'язана контролювати правильність нарахування та своєчасність перерахування обов'язкових платежів в бюджет та здійснювати данні платежі, а також згідно зі ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-XII була зобов'язана подавати в державні органи декларації, бухгалтерську звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також сплачувати у встановлені строки дані платежі (а.с.16-30).

Однак, як було встановлено позаплановою комплексною документальною перевіркою ТОВ НВП «Енергосплав», про що складено акт № 36.260-24430691 від 28.05.2004 року, відповідач, діючи всупереч вимогам п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.п.5.2.5 п.5.2, п.п.5.6.1 п.5.6, п.5.9 ст. 5, п.п.8.4.4 п.8.4 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.12.3.1 п.12.3 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, та п.4.1, п.4.5 ст.4, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, умисно в інтересах підприємства, у період з 20.09.2001 року по 16.02.2004 року, ухилилась від сплати до бюджету держави податку на додану вартість в сумі 68763,31 грн. та податку на прибуток у розмірі 143700,00 грн., а всього податків, які входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку на загальну суму 212463,31 грн. (а.с.42-65).

Постановою Нікопольського міськрайонного суду від 30.06.2005 року, встановлено, що ОСОБА_1 здійснила злочин, передбачений ч. 2 ст. 367 КК - неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотну шкоду державним інтересам. ОСОБА_1 свою вину визнала, просила застосувати у її відношенні Закон України „Про амністію ". Цією постановою ОСОБА_1 звільнена від покарання на підставі Закону України «Про амністію»від 31.05.2005 року, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст. 367 КК України закрито (а.с.32-34, а.с.286-288 кримінальної справи).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 24.04.2008 року (а.с.118) провадження в справі в частині вимог до ТОВ НВП «Енергосплав»закрито у зв'язку з ліквідацією юридичної особи (а.с.110,111).

У частині вимог до ОСОБА_1 щодо стягнення збитків, заподіяних державі, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності для пред'явлення цих вимог.

Згідно ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач мав можливість звернутись до суду з відповідним позовом до ОСОБА_1 протягом трьох років з дня, коли йому стало відомо про порушення свого права.

Постановою слідчого СВНМ Нікопольської ОДПІ від 22.06.2004 року (а.с.159 кримінальної справи) було визнано Нікопольську ОДПІ цивільним позивачем по кримінальній справі. Постановою слідчого від 02.07.2004 року представником цивільного позивача визнано ОСОБА_2 (а.с.70, а.с.161,162 кримінальної справи).

У судовому засіданні встановлено, що 09.07.2004 року ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення по кримінальній справі (а.с.234-237 кримінальної справи), з цього часу Нікопольська ОДПІ набула права у відповідності до статті 28 КПК України заявити позов про стягнення з ОСОБА_1 збитків. Тобто, перебіг строку позовної давності розпочався з дня пред'явлення обвинувачення ОСОБА_1, а закінчився -10.07.2007 року. З позовом Нікопольська ОДПІ звернулася 25.10.2007 року, з пропуском строку позовної давності. Твердження представника позивача, що Нікопольська ОДПІ з цивільним позовом зверталась до суду в кримінальному процесі, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. У матеріалах оглянутої в судовому засіданні кримінальної справи такий позов відсутній, що також підтверджується ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.05.2006 року, якою встановлено, що цивільний позов по кримінальній справі Нікопольською ОДПІ до ОСОБА_1 не заявлявся (а.с.35,37, а.с.323-324 кримінальної справи). Посилання позивача у клопотанні про поновлення строку (а.с.93,94) на те, що цивільний позов був поданий до суду в кримінальному процесі 17.08.2004 року спростовуються матеріалами кримінальної справи, кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 надійшла до суду 21.09.2004 року (а.с.266 кримінальної справи). Інших доказів щодо поважності причин за яких пропущено строк позовної давності суду не представлено.

Згідно ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

ОСОБА_1 у своїх запереченнях на позов та у судовому засіданні наполягала на застосуванні строку позовної давності.

Позивач просив визнати причини попуску строку поважними та поновити строк, посилаючись на те, що ним був поданий цивільний позов у кримінальній справі, який не був вирішений.

У ч.ч.4,5 ст.267 ЦК України закріплено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем пропущений строк позовної давності, всупереч ст.10 ЦПК України доказів про поважність причин пропуску строку позивачем суду не представлено, тому суд не вбачає підстав для його поновлення.

На підставі викладеного у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.253,254,257,260,261,267 ЦК України,-

вирішив:

У задоволенні позову Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. В. Рибакова