Рішення № 21880998, 15.06.2011, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-158/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2011 рокум.Донецьк

Пролетарський районний суд м. Донецька в складі

головуючого судді Масендич В.В.

при секретарі Михайловській Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі «про визнання дій неправомірними та зобовязання укласти договір»та зустрічним позовом ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі «про визнання дій неправомірними та зобовязання укласти договір», зазначивши, що 11.10.2010 року працівники відповідача відключили її квартиру АДРЕСА_1 від електричної мережі та залишили повідомлення в якому вказано, що припинення подачі електроенергії здійснено на підставі акту, подача електроенергії буде поновлено після сплати певної суми, а також витрат на повторне підключення. Позивач жодного повідомлення про заборгованість та суму боргу від відповідача не отримувала. Її представник декілька раз звертався до представників відповідача - Калінінської дільниці по роботі з населенням Донецьких електричних мереж, але ні сума заборгованості, ні розрахунок заборгованості представнику надані не були. На теперішній час, відповідач договір про користування електроенергією з нею не склав та безпідставно відмовляє в укладанні договору. Для вчасної оплати наданих комунальних послуг з електропостачання, відсутності суперечок стосовно вартості та якості наданих комунальних послуг з елестропостачання позивач направляла письмові зверення до відповідача, проте не зважаючи на зверенняя договір про користування електричною енергією відповідач з нею не уклав. Просила суд зобовязати відповідача укласти договір про користування електричною енергією та відновити електропостачання квартири.

Відповідачем за основним позовом було подано зустрічний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості», в обґрунтування зазначивши, вказала, що відповідачі є споживачами електричної енергії, внаслідок чого останніми неодноразово проводилися перерахування грошових коштів за спожиту електричну енергію, тобто між сторонами по справі є зобовязання. Відповідно до Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН), затверджених Постановою Міністрів України від 26.07.99 року №1357, споживач електричної енергії зобовязаний оплачувати спожиту електричну енергію, здійснюючи її перерахування виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку; споживач несе відповідальність згідно з діючим законодавством за порушення вищевказаних Правил; розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку; розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця. Станом на 11.02.2010р. у відповідачів, у звязку з несплатою, виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі: 3 302,57 грн. (що підтверджується розрахунком заборгованості за спожиту електроенергію). Крім того, зазначив, що Згідно п. 26 ПКЕЕН, у разі зміни тарифів (цін) на електричну енергію оплата заборгованості проводиться за тарифами (цінами), що діяли у період, за який сплачується борг. У разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.(п. 28 ПКЕЕН). З боку відповідачів на адресу ВАТ «Донецькобленерго»ніяких заяв, з цього приводу, не надходило. У відповідності до ст. 625 ЦК України на загальну суму заборгованості у розмірі 3302,57 гривень відповідачам були нараховані індекс інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми, та на теперішній час заборгованість відповідачів по сплаті за спожиту електричну енергію, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних перед ВАТ «Донецькобленерго»складає 3 346,68 грн., яку відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку, а також просив суд стягнути з відповідачів судові витрати, понесені ним при подачі зустрічного позову до суду.

Представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним заявлені ними позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши суду пояснення аналогічні тим, що викладені у первісному позові, крім того, у судовому засіданні представник позивача доповнив заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з ВАТ «Донецькобленерго» на користь позивача ОСОБА_1 витрати, понесені нею на правову допомогу у розмірі 1000,00 гривень, у задоволені зустрічних позовних вимог просив відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що зустрічний позов було предявлено не лише до ОСОБА_1, а й до ОСОБА_2, який у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 не мешкає, доказів того, що останній мешкає у вищевказаній квартирі представником ВАТ «Донецькобленерго»додано не було, також посилався на те, що між ОСОБА_1 та ВАТ «Донецькобленерго» ніякого договору про користування електричною енергією укладено не було, незважаючи на неодноразові заяви про це з боку ОСОБА_1, а також зазначив, що з зустрічних позовних вимог не вбачається, з якого саме періоду утворилася ця заборгованість за спожиту електричну енергію, оскільки загальний строк позовної давності чинним законодавством встановлений у три роки, тому просив суд при винесенні рішення застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволені зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала у повному обсязі та просила у їх задоволені відмовити, при цьому зустрічні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

До судового засідання відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не зявився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю на адресу суду не надходило.

Як встановлено у судовому засіданні Відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 є споживачами електричної енергії. У звязку з чим, на імя ОСОБА_2 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1. (а.с.61) Відповідачами неодноразово призводилися перерахування грошових коштів за спожиту електричну енергію з наданим суду розрахунком заборгованості. (а.с. 81-84) таким чином Енергопостачальник та споживачі перебувають у цивільно правових відносинах та між ними є певні зобовязання.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно рішення Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 4 червня 2008 року підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику»та Правилами користування електричною енергією для населення(далі - ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.

Правовідносини між сторонами по справі з постачання та споживання електричної енергії регламентуються: Цивільним кодексом України, Законом України „Про електроенергетику від 16 жовтня 1997р. №575/97-ВР, Житловим кодексом Української РСР, Законом України „Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 р. №1875-IV, Правилами користування електричною енергією для населення (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357, Правилами улаштування електроустановок (далі ПУЕ) та іншими нормативно-правовими актами і технічними документами. Відповідно до діючого законодавства тарифи на електричну енергію для споживачів категорії „Населення встановлюються Постановами Національної комісії з регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ). Так, зокрема, постановою НКРЕ України „Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам від 10.03.1999 р. №309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.03.1999 р. за №151/3444) встановлені тарифи на електричну енергію які почали діяти з 01.04.1999 р. В подальшому вказані тарифи змінювались постановами НКРЕ України №401 від30.03.2006 р., №926 від 20.07.2006 р.

Так, у відповідності з п. 42 ч.ч 5,6 Правил користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН),затверджених Постановою Міністрів України від 26.07.99 року №1357, споживач електричної енергії зобовязаний оплачувати спожиту електричну енергію, здійснюючи її перерахування виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку.

Пунктом 48 ПКЕЕН передбачено, споживач несе відповідальність згідно з діючим законодавством за порушення вищевказаних Правил.

Згідно п. 19 ПКЕЕН, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку.

У пункті 20 ПКЕЕН вказано, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

Згідно п. 26 ПКЕЕН, у разі зміни тарифів (цін) на електричну енергію оплата заборгованості проводиться за тарифами (цінами), що діяли у період, за який сплачується борг. У разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.(п. 28 ПКЕЕН). З боку відповідачів на адресу ВАТ «Донецькобленерго»ніяких заяв, з цього приводу, не надходило.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до наданого суду розрахунку суми заборгованості у відповідачів за період з 05.01.2001 року по 11.02.2010 року у відповідачів, у звязку з несплатою, виникла заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі: 3 302,57 грн. (а.с. 81-84), яка до теперішнього часу відповідачами не сплачена.

З наданого суду розрахунку суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, сума заборгованості за спожиту електричну енергію складає 3346,68 гривень. (а.с.60).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на адресу ОСОБА_1 17.02.2011 року ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі було надіслано повідомлення щодо наявної заборгованості, однак з боку ОСОБА_1 ніяких сум в рахунок погашення заборгованості сплачено не було. (а.с.63)

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

У судовому засіданні представником позивача за первісним позовом було заявлено клопотання про застосування позовної давності, а тому заявлені зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, з відповідачів за зустрічним позовом на користь ВАТ «Донецькобленерго»підлягає стягненню сума заборгованості за період з 25.03.2008 року по 11.02.2011 року, що складає 1249,74 гривень, з яких: сума основного боргу 1216,46 гривень, індекс інфляції за весь час прострочення 27,98 гривень; три проценти річних від простроченої суми 05,30 гривень.

Крім того, Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу. Частинами 1 та 2 ст. 84 того ж Закону передбачено, що витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Пунктом 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України передбачено, що частина 2 ст. 84 цього Кодексу набирає чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У частині 1 ст. 88 зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з Додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних і адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»граничний розмір компенсації у цивільних справах витрат, повязаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її робити.

З наданої суду додаткової угоди №1 до договору №А-05/15-10 від 15.10.2010 року про надання послуг адвоката, вбачається, що сторони дійшли згоди та змінили п.4.1 ст. 4 Договору, виклавши його у іншій редакції, відповідно до якої клієнт сплачує Адвокату 1000,00 редакції без урахування податку на додану вартість, загальна вартість послуг включає у себе плату за надані послуги та винагороду, що належить. Вартість надана з розрахунку за одну годину роботи, яка складає 100,00 гривень за одну годину та загальної кількості годин - 10 годин. (а.с.106). Крім того, з наданої суду копії квитанції від 15.06.2011 року вбачається, що ОСОБА_1 була перерахована сума у розмірі 1000,00 гривень, як оплата за юридичні послуги отримувачу ОСОБА_3 (а.с.107) Однак, при цьому, позивач не надав суду документів, які б підтверджували час робити адвоката ОСОБА_3, який останній витратив на надання позивачу консультації та складення заяв на адресу відповідача, відвідування ним відповідача, представництва інтересів клієнта у суді першої інстанції та апеляційної, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат, повязаних з надання правової допомоги у розмірі 1000,00 гривень не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобовязаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно п.3 ПКЕЕН, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з типовим договором про користування електроенергією і укладається на три роки. Енергопостачальники, що здійснюють постачання електроенергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, обєкти якого розташовані на цій території, в укладанні договору про користування електричною енергією.

Суд вважає, що позивач має право на споживання електричної енергії на підставі відповідного договору, а тому відпвіодач зобовязаний укласти з ним такий договір.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Донецькобленерго»судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн., а ВАТ «Донецькобленерго на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 81,82, 84,88 213, 214, 215, 293, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі «про визнання дій неправомірними та зобовязання укласти договір»-задовольнити частково.

Зобовязати ВАТ «Донецькобленерго»Донецьк електричні мережі укласти договір користування електричною енергією та стягнути з ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 37 грн.

Зустрічний позов ВАТ «Донецькобленерго» Донецькі електричні мережі до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 «про стягнення заборгованості»задовольнити часково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суму заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 25.03.2008 року по 11.02.20011 року в розмірі 1249,74 грн. на користь ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі, що знаходиться за адресою: 83001, м.Донецьк, вул. Постишева, 99 «а»на р/р №260383011297 у Ощадному банку України Донецького обласного управління, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131469.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 81 грн. на користь ВАТ «Донецькобленерго»Донецькі електричні мережі, що знаходиться за адресою: 83001, м.Донецьк, вул. Постишева, 99 «а»на р/р №26007044187000 у акіб (УкрСіббанк), МФО 351005, ЄДРПОУ 00131469.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Масендич