Постанова № 21878900, 22.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р. Справа № 8/5007/85/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Грязнов В.В. , судді Бригинець Л.М. секретар судового засідання Головченко Д.М.,

за участю представників сторін:

від позивача- ОСОБА_5; ОСОБА_1, представник (довіреність №259 від 06.09.2011р.);

від відповідача - ОСОБА_2; ОСОБА_3 (довіреність б/н від 01.01.2012р.);

ОСОБА_4 (довіреність б/н від 01.01.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.2011р. у справі №8/5007/85/11

за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_5

смт.Нова Борова Володарсько-Волинського району

до Товариства з об-меженою відповідальністю «Аеліта»

смт.Нова Борова Володарсько-Волинського району

про стягнення 61900 грн. збитків та штрафу,-

До початку судового засідання, розпорядженням голови Рівненського господарського суду від 21.02.2012р. у звязку із тимчасовою втратою працездатності суддею Щепанською Г.А., вне-сено зміни до складу колегії суддів у справі №8/5007/85/11, окрім головуючого судді, визначено колегію суддів у складі: головуючий-суддя Демидюк О.О., суддя Бригинець Л.М., суддя Грязнов В.В.(арк.справи 142).

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Укра-їни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

В серпні 2011р. Фізична особа-підприємкць ОСОБА_5 звернувся до гос-подарського суду Житомирської області з позовом, в якому просив стягнути з Товариства з об-меженою відповідальністю «Аеліта»61900 грн. збитків та штрафу згідно укладеного договору зберігання майна.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.11.2011р. у справі №8/5007/ 85/11 (суддя Давидюк В.К.) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 (надалі в тексті ФОП ОСОБА_5) відмовлено у задоволеннні позову до Товариства з обмеженою відпо-відальністю «Аеліта»(надалі в тексті ТзОВ «Аеліта»).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не доведено обс-тавин укладення 12.04.2011р. ФОП ОСОБА_5 та ТзОВ «Аеліта»договору зберігання; подані Позивачем документи первинного обліку не стверджують проведення сторонами господарських операцій з отримання дизпалива на зберігання та його наступного продажу, оскільки вказані пер-винні документи мають дефекти їх підписано від імені директора Товариства особою, яка такої посади після 25.03.2011р. не обіймала, крім того, всі документи скріплені відбитком недійсної печатки ТзОВ «Аеліта»; ОСОБА_5, який обіймав посаду директора ТзОВ «Аеліта», на підставі Статуту Товариства і приписів чинного законодавства, мав право до 25.03.2011р. діяти без дові-реності, представляючи інтереси ТзОВ «Аеліта», проте, 01.09.2010р. доручив виконання своїх обовязків громадянину ОСОБА_1 Відтак, у відносинах, які мав закріпити Договір зберігання від 12.04.2011р. ОСОБА_5 фактично виступав представником одночасно обох сторін догові-ру, оскільки лише передоручив виконання своїх обовязків як представника юридичної особи ін-шій особі, що cуперечить вимогам чинного цивільного законодавства. Відтак, позов без підстав-ний, оскільки позовні вимоги не відповідають вимогам чинного законодавства, фактичним обста-винам справи і не підтверджені належними доказами.(арк.справи 99-100).

Не погоджуючись із даним рішенням, представник ФОП ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 08.11. 2011р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному об-сязі. При цьому, зазначаючи, що 25.03.2011р. рішенням загальних зборів учасників ТзОВ «Аелі-та»ОСОБА_5 було усунуто з посади директора ТзОВ «Аеліта», ОСОБА_1-представник Скаржника повідомив, що діючи 12.04.2011р. як представник ТзОВ «Аеліта», уклав з ФОП ОСОБА_5 договір зберігання дизпалива, який не був виконаний ТзОВ «Аеліта», паливо не було збережено, а продане іншим особам, однак місцевий господарський суд визначив ці обставини як недоведені, обґрунтовуючи рішення на припущеннях можливого впливу ОСОБА_5 на своїх бувших підлеглих по ТзОВ «Аеліта», які у квітні 2011р. підписували накладні, а в даний час є найманими працівниками ФОП ОСОБА_5 Відтак, вважає, що місцевий господарський суд не-повно зясував обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм процесуального та ма-теріального права.(арк.справи 116-118).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 05.01.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.справи 112).

Ухвалою від 25.01.2012р. розгляд справи відкладався. В судовому засіданні апеляційної інстанції 22.02.2012р. представники Позивача просили апеляційну скаргу задоволити, а представ-ники Відповідача заперчували проти доводів Скаржника, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення як необґрунтовану.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, вив-чивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом пер-шої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарсь-кий суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеліта»за-реєстроване як юридична особа 08 грудня 1992р. розпорядженням Володарсько-Волинської ра-йонної державної адміністрації; 19 квітня 2011р. проведено реєстраційну дію щодо нової редакції Статуту товариства; 28 квітня 2011р. взамін втраченого, видано нове Свідоцтво про державну ре-єстрацію ТзОВ «Аеліта».(арк.справи 74-87).

ОСОБА_5 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 24 червня 2009р. розпорядженням Володарсько-Волинської районної державної адміністрації.(арк. справи 10).

Матеріали справи (арк.справи 70) містять довіреність від 01.09.2010р., підписану ОСОБА_5 директором ТзОВ «Аеліта», якою громадянину ОСОБА_1 надано, зок-рема, право від імені ТзОВ «Аеліта» укладати договори (правочини), вчиняти дії.

Разом з тим, 25.03.2011р. відбулись загальні збори учасників ТзОВ «Аеліта», на яких було вирішено усунути ОСОБА_5 від виконання обовязків директора ТзОВ «Ае-літа»та обрати виконуючим обовязки директора Товариства ОСОБА_2 Зазначені рішення оформлені протоколом №3 загальних зборів від 25.03.2011р.(арк.справи 50).

Згідно наказу №1 від 25.03.2011р. ОСОБА_2 приступила до виконання обовязків директора ТзОВ «Аеліта».(арк.справи 52).

Листом від 25.03.2011р. ОСОБА_5 було повідомлено про прийняте щодо нього рішення учасників ТзОВ «Аеліта»та зобовязано в звязку з припиненням обовязків директора переда-ти ОСОБА_2 печатку Товариства. Зазначене повідомлення отримане ОСОБА_5 29 бе-резня 2011р., про що є відмітка відділення підприємства звязку на повідомленні про вручення поштового відправлення.(арк.справи 54-55).

ОСОБА_5 свого звільнення з посади не оспорив, проте, печатку Відповідачу не повер-нув, і цього факту не заперечував в суді апеляційної інстанції та у письмових поясненнях.

07.04.2011р. у районній газеті «Прапор», яка розповсюджується у Володарсько-Волинсь-кому районі було опубліковано оголошення про те, що втрачена кругла печатка ТзОВ «Аеліта»код 13561102 вважається недійсною.(арк.справи 49).

У матеріалах справи міститься копія Договору зберігання від 12.04.2011р., сторонами яко-го є Приватний підприємець ОСОБА_5, який діє як поклажедавець та Товарис-тво з обмеженою відповідальністю «Аеліта», яке в особі гр.ОСОБА_1 діє як зберігач,

Згідно пп.1.1, 1.2 Договору зберігання, зберігач зобовязується безоплатно зберігати та по-вернути у схоронності майно-дизпаливо ЕН-590 в кількості 7020 літрів вартістю 61074 грн. 00 коп. Строк зберігання з 12 по 30 квітня 2011р.(п.п.3.2). Повернення майна зберігачем здійснюється на вимогу поклажедавця.(п.4.1.7).

Пункт п.6.1 передбачає, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сто- ронами і діє до 30.04.2011р. Договір підписано Приватним підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_1, як представником за довіреністю від 01.09.2010р. від імені ОСОБА_5-директора ТзОВ «Аеліта»; бланк договору зберігання скріплено відбитками печаток підприємця та ТзОВ «Аеліта».(арк.справи 5-6).

У матеріалах справи також містяться копії: довіреності ЯЛС №374136 від 12.04.2011р. на імя представника ТзОВ «Аеліта»на отримання 7020 літрів дизпалива; накладної №4 від 12.04. 2011р., згідно якої ПП ОСОБА_5 передав, а ТзОВ «Аеліта» прийняло дизпаливо ЕН-590 в кількості 7020 літрів вартістю 61074 грн. 00 коп.(разом з ПДВ) та накладної №159 від 29.04. 2011р., згідно якої ТзОВ «Аеліта»передало, а ПП ОСОБА_5 прийняв дизпаливо ЕН-590 в кі-лькості 607 літрів вартістю 5 948 грн. 60 коп.(разом з ПДВ). Обидві накладні і довіреність скріп-лені відбитками печаток ТзОВ «Аеліта».(арк.справи 7-9).

Вважаючи, що згідно накладної №159 від 29.04.2011р. зберігач повернув йому лише час-тину майна, Позивач у позові зазначив, що решту 6413 літрів переданого на зберігання дизпалива на загальну суму 55793 грн. 10 коп. Відповідач витратив в особистих цілях і просив стягнути вартість майна та 10% штрафу згідно умов п.5.4 Договору зберігання від 12.04.2011р.

При цьому, в матеріалах прави відсутні докази звернення ФОП ОСОБА_5 до ТзОВ «Ае-літа»з вимогою повернути дизпаливо в звязку із закінченням строку Договору зберігання.

Перевіряючи відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, коле-гія суддів виходить з наступного:

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають з догово-рів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства та з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того, підставами виникнення цивільних прав та обовязків є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сто-рона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України). Аналогічні положення містить і ст.173 ГК України.

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сто-рін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.1 ст.237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіре-ністю (ч.1 ст.244 ЦК України).

Разом з тим, ст.92 ЦК України встановлює, що юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та за-кону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов-язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону ви-ступає від її імені, зобовязана діяти вінтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною 2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.(ч.1 ст.181 ГК України).

Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції, 12.04.2011р. Позивачем було укладено договір зберігання, який зі сторони Відповідача був скріплений печаткою, яка 07.04.2011р. офіцій-но визнана недійсною.

Крім того, зазначений договір від імені Відповідача підписав представник ОСОБА_1, що діяв на підставі довіреності, виданої директором Товариства ОСОБА_5, проте, останній на момент укладення договору, згідно рішення учасників від 25.03.2011р., вже не був директором ТзОВ «Аеліта», про що у встановленому порядку повідомлений учасниками Товариства.

Також, суд першої інстанції вірно зауважив, що не будучи директором ТзОВ «Аеліта», ОСОБА_5 від імені директора Товариства надав за своїм підписом довіреність працівнику ТзОВ «Аеліта» ОСОБА_6 серії ЯЛС від 12.04.2011р. на отримання дизпалива від ПП ОСОБА_5 за накладною №4 від 12.04.2011р.

Згідно із ч.1 ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням пов- новажень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, ли-ше у разі наступного схвалення правочину цією особою, Правочин вважається схваленим зок-рема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до ви-конання.

Між тим, матеріали справи не містять доказів наступного схвалення Товариством укладе-ного від його імені ОСОБА_5 Договору зберігання. Натомість, в матеріалах справи містять-ся докази звернення Відповідача до ОСОБА_5 про повернення печатки та документів та заяви виконуючої обовязки директора ОСОБА_2 до правоохоронних органів з приводу відмови ОСОБА_5 передати печатку та документи первинного обліку ТзОВ «Аеліта».(арк.справи 25, 57, 150).

Оскільки, Договір зберігання від 12.04.2011р. зі сторони зберігача-ТзОВ «Аеліта»скріплено недійсною печаткою, колегія суддів вважає, що фактично даний Договір укладений не був.

Враховуючи зазначені обставини, підстави для застосування в даному спорі умов Договору зберігання від 12.04.2011р. відсутні.

Разом з тим, чинне законодавство не виключає укладення господарських договорів у спро-щений спосіб, тому, розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу і на такі обста-вини:

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Ук-раїні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчен-ня.

Згідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облі-ку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань та фінансових результатів.

Тобто, факт здійснення Відповідачем господарської операції, а саме, прийняття на зберіган-ня майна Позивача повинен підтверджуватись первинними бухгалтерськими документами.

Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.(ч.1 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт-ність в Україні»). Накладна первинний разовий документ по обліку товарно-матеріальних цін-ностей, який для надання їй юридичної сили і доказовості повинен мати обовязкові вищезазначе-ні реквізити. Накладні застосовуються в усіх підприємствах і є виправдальними документами на надходження або відпуск матеріальних цінностей.

Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підп-риємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю ви-міру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осо-бу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.1 Закону України «Про бухгалте-рський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облі-ку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні доку-менти (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і до-казовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господар-ської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного доку-мента.

Довіреність на одержання цінностей первинний документ, в якому фіксується рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість матеріальних цінностей.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, під-писаного сторонами та скріпленого печатками. Разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефоно-грамами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.(ст.181 ГК Ук-раїни). Згідно з ч.1, ч.2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи бага-тосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Ко-дексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його мо-ральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієз-датності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній во-лі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Проте, як вбачається з матеріалів справи і це вірно відзначив суд першої інстанції, зазна-чена вище довіреність ЯЛС № 374136 від 12.04.2011р. видана особою, яка не мала на це необхід-ного обсягу повноважень, оскільки не була директором Товариства; накладні №4 від 12.04.2011 р., №159 від 29.04.2011р. скріплено відбитком печатки, яка на той час офіційно визнана недійсною. При цьому, як вбачається з пояснень Позивача ОСОБА_6,, яка підписала накладну №4 від 12.04.2011р. на даний час є найманим працівником саме Позивача ФОП ОСОБА_5

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зауважує, що наявні в матеріалах справи довіреність та накладні, якими Позивач обґрунтовує заявлені вимоги, хоч і мають ознаки первинних документів, проте, не містять покликань на Договір зберігання від 12.04.2011р. і мають дефекти скріплені недійсною печаткою ТзОВ «Аеліта». Вбачається, що підстави вважати подані Позивачем накладні такими, що складені на виконання Договору зберігання відсутні. Відсутні також підстави вважати, що дані документи свідчать про укладення договору зберігання у спрощений спосіб, шляхом усної домовленості сторін та прийняття зберігачем партії дизельного палива.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зазначені документи не відображають господар-ської операції зі зберігання майна, складені зацікавленою стороною, яка на момент їх складання не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інс-танції, що подані Позивачем Договір зберігання від 12.04.2011р. та первинні документи не стверд-жують виникнення між сторонами у справі відносин зберігання (схову) або інших господарських відносин, оскільки кожен з цих документів скріплений недійсною печаткою ТзОВ «Аеліта», дові-реність ТзОВ «Аеліта»видана особою, яка не мала таких повноважень, а надалі жодна із зазначе-них дій ОСОБА_5, які вчинені ним після 25.03.2011р. від імені ТзОВ «Аеліта» Товариством схвалена не була, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, матеріалами справи спростовується твердження Позивача, що у Відповідача виникли перед ним борг в сумі 61900 грн. і зобовязання його сплатити.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких го-сподарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.(ст.34 ГПК Ук-раїни). Тому, враховуючи правило про належність доказів, апеляційний суд не приймає до уваги подані Позивачем накладні та розрахункові документи, які стосуються відносин ФОП ОСОБА_5 з ТзОВ «Фактор Нафтогаз»(арк.справи 66-68, 71-73), як такі, що не мають відношення до предмету спору, не приймаються також пояснення працівників ФОП ОСОБА_5, які надіслані Позивачем 17.02.2012р., оскільки такі апеляційним судом у Позивача не витребовувались і апеля-ційному суду не адресовані.(арк.справи 138-141).

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси-лається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, Позивач не довів і не ствердив доказами тих обставин, на які посилався в позовній заяві.

Разом з тим, для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.(ч.1, ст.41 ГПК України).

Однак. із зазначених вище мотивів, колегія суддів відхиляє клопотання Скаржника від 25.01.2012р. про призначення у справі судової економічної експертизи, зважуючи зокрема на те, що по-перше, про необхідність експертного дослідження доданих до позовної заяви первинних документів Позивач не заявляв під час провадження у суді першої інстанції; по-друге, питання, запропоновані Позивачем мають правовий характер, не потребують спеціальних знань в економ-мічній галузі і вже досліджені місцевим і апеляційним судами.(арк.справи 132).

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об-єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встанов-лено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу Ук-раїни, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рі-шення господарського суду Житомирської області від 08.11.2011р. у справі №8/5007/85/11 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №8/5007/85/11 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Бригинець Л.М.

Вих.№ 01-12/3275/12