Постанова № 21878830, 29.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2012                                                                                           № 11/377

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Синиці О.Ф.

суддів:           Іоннікової І.А.

          Зеленіна В.О.

при секретарі:           Гончарук І.В.

За участю представників:

від позивача –Сокиран І.В.,

від відповідача – Гладкий С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Горант Мистецтво” від 20.01.2012 б/н

на рішення господарського суду міста Києва від 04.01.2012

у справі №11/377

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Горант Мистецтво”, м. Київ

до Міністерства оборони України, м. Київ

про стягнення 249597грн.90коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.01.2012 (суддя Смирнова Ю.М.) відмовлено в задоволенні позову ТОВ “Горант Мистецтво” про стягнення з Міністерства оборони України 249597грн.90коп. вартості поставленого позивачем товару (пряжки до ременя поясного) на виконання умов укладеного сторонами договору №286/3/10/43 від 22.12.2010 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України). Відмову в задоволенні позову мотивовано ненадходженням на рахунок міністерства бюджетних коштів на здійснення розрахунків за договором. Суд дійшов висновку, що факт порушення відповідачем умов договору не підтверджено, оскільки станом на момент звернення позивача до суду, подія, з якої починається відлік 30 банківських днів - строку перерахування відповідачем коштів, не настала, тому відсутні підстави вважати відповідача таким, що прострочив виконання зобов’язання.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт зазначив, що судом неповністю досліджено п. 4.1 додаткової угоди до договору, а саме щодо передбачення попередньої оплати поставки товару. Також, скаржник вказує на не дослідження судом дійсної відсутності коштів на рахунках міністерства (в справі відсутні докази в підтвердження викладеного).

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

22.12.2010 між Міністерством оборони України (замовник) в особі заступника директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України та ТОВ "Горант Мистецтво" (постачальник) укладено договір № 286/3/10/43 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), за умовами якого постачальник зобов’язується у 2010 році поставити Міністерству оборони Українитовар, вироби металеві різні інші, а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами згідно положень договору.

Згідно з п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 28.12.2010 ціна товару, його номенклатура, характер, технічні та якісні характеристики, а також конструктивні, технологічні, експлуатаційні та інші вимоги до товару, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікаціями, наведеними в додатковій угоді № 1.

Вартість товару за Специфікацією № 1 складає 148500грн. з ПДВ, постачальник зобов’язаний поставити товар за вказаною специфікацією до 30.12.2010. Вартість товару за Специфікацією № 2 складає 109800грн. з ПДВ, постачальник зобов’язаний поставити товар за вказаною специфікацією до 15.03.2011.

Відповідно до п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 28.12.2010 ціна договору з становить 258300грн.

На виконання вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 258300грн.

Згідно Специфікації № 1, за видатковими накладними № РН-0000106 від 27.12.2010, № РН-0000107 від 27.12.2010, № РН-0000108 від 27.12.2010, №РН-0000109 від 27.12.2010, № РН-0000110 від 27.12.2010, № РН-0000111 від 27.12.2010 позивачем була здійснена поставка товару (пряжка до ременя поясного “Зацеп”) на загальну суму 148 500грн. в кількості 25000 штук, отримання товару підтверджується актами приймального контролю якості товару та підписами представників відповідача на вищезазначених видаткових накладних. На оплату поставленого товару позивачем виставлені рахунки №СФ-0000168, №СФ-0000169, №СФ-0000170, №СФ-0000171, №СФ-0000172, №СФ-0000173. Згідно Специфікації № 2, за видатковою накладною № РН-0000007 від 15.02.2011 позивачем була здійснена поставка товару (пряжки латунні з якорем) на загальну суму 109800 грн. в кількості 3000 штук, отримання товару підтверджується актом приймального контролю якості товару та підписом представника відповідача на вказаній видатковій накладній. На оплату поставленого товару позивачем виставлено рахунок №СФ-0000011.

Відповідно до пункту 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 28.12.2010 розрахунки за фактично поставлений товар повинні проводиться протягом 30 банківських днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на відвантажений товар.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у розмірі 8702грн.10коп., що підтверджується довідкою АТ "Банк "Таврика" № 36/111 від 15.11.2011.

Отже, заборгованість відповідача становить 249597грн.10коп.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Стаття 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вище перераховані видаткові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи, є достатнім доказом факту поставки позивачем та отримання відповідачем товару. Вказані накладні підписані відповідачем та скріплені його печаткою. Отже, факт поставки продукції відповідачеві належним чином доведений наявними в матеріалах справи доказами. Додатково наявність заборгованості підтверджено актом звіряння розрахунків від 16.11.2011 (а.с. 112).

Сам відповідач не заперечує, що отримав продукцію від позивача. Основними його запереченнями є відсутність фінансування, проте такі заперечення не можуть бути підставою для несплати отриманого товару. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №969 від 18.10.2010 про використання у 2010 році коштів державного бюджету Міністерству оборони за деякими програмами передбачено передати бюджетні призначення, загального фонду державного бюджету за програмою “Державні капітальні видатки”, у сумі 350800тис. гривень, зокрема, за програмою “Утримання особового складу Збройних Сил України”. Незабезпечення передачі коштів Держказначейством при наявності фінансування не є підставою для несплати боргу.

Відповідач повинен оплатити отриманий товар, відповідно до вимог п. 1 ст. 692 ЦК України.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 04.01.2012 у справі №11/377 скасувати.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр-т Повітрофлотський, 6 код 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Горант Мистецтво” (02232, м.Київ, вул. Бальзака, 38 кв. 116 код 36940828) 249597 (двісті сорок дев’ять тисяч п’ятсот дев’яносто сім) грн. 90коп. заборгованості за отриманий товар, 2495 (дві тисячі чотириста дев’яносто п’ять) грн. 98коп. державного мита за подання позову, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2496 (дві тисячі чотириста дев’яносто шість) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

5. Повернути до господарського суду міста Києва справу №11/377.

Головуючий суддя                                                                      Синиця О.Ф.

Судді                                                                                          Іоннікова І.А.

                                                                                          Зеленін В.О.