Постанова № 21878801, 12.03.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.03.2012р. справа № 2/5009/5382/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

Колядко Т.М.

Бойченко К.І., Приходько І.В.

від представників сторін:

від прокурора:

від позивача:

від відповідача:

розглянувши апеляційну скаргу

не з"явився

не з"явився

не з"явився

товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" м. Бердянськ Запорізької області

на рішення господарського суду

Запорізької області

від

21.11.2011р.

у справі

№ 2/5009/5382/11 (суддя Мойсеєнко Т.В.)

за позовом

Керченського транспортного прокурора в інтересах держави в особі державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" м. Керч Автономна Республіка Крим

до

товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" м. Бердянськ Запорізької області

про

стягнення 117034,02 грн.

Господарський суд Запорізької області (суддя Мойсеєнко Т.В.) рішенням від 21.11.2011р. частково задовольнив позовні вимоги Керченського транспортного прокурора та стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" м. Бердянськ Запорізької області (далі - ТОВ "Почерк") на користь державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" м. Керч (далі - Завод) 40000,00грн. - основного боргу, 2736,18грн. - пені, 280,00грн. - витрат від інфляції. В іншій частині позову судом відмовлено.

Крім того, з відповідача стягнуто на користь Державного бюджету України 448,57грн. - державного мита та 70,80грн. - витрат на інфляційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Почерк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2011р. просить скасувати в частині задоволених позовних вимог та в позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи.

Зокрема, відповідач вважає, що момент здійснення остаточного розрахунку за виконанні підрядні роботи не наступив, оскільки позивач не надав доказів проведення приймально-здавальних випробувань, передбачених пунктом 6.1 розділу 6 "Випробування" договору та належного оформлення акту прийомки судна із ремонту.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить суд рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2011р. залишити без змін, доводи апеляційної скарги вважає безпідставними, посилаючись на те, що договором № 71 від 20.04.2011р. проведення випробувань не передбачено, акт прийомки судна із ремонту підписаний капітаном судна МРТК "Ялта", і в подальшому узгоджений директором відповідача, відсутність на акті підпису старшого механіка не є порушенням умов договору.

Прокурор в судові засідання не з"явився, відзив на апеляційну скаргу не направив.

Позивач просив апеляційний суд розглянути апеляційну скаргу за відсутністю свого представника.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає її обґрунтованою з врахуванням наступного.

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Почерк" збитків в загальній сумі 117034,02грн., в тому числі заборгованості з ремонту судна МРТК "Ялта" в сумі 44225,00грн., по стоянці судна біля причалу за воду в сумі 6646,08грн., пені в сумі 66534,61грн., збитків від інфляції в сумі 2493,60грн. та 3850,21грн. банківського відсотку, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов"язань з оплати ремонтних робіт за договором № 71 від 20.04.2011р.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 20.04.2011р. між ДП "Керченський судноремонтний завод" та ТОВ "Почерк" укладено договір № 71, за яким Замовник передає, а Завод приймає зобов’язання з ремонту МРТК "Ялта" в обсязі та у відповідності з попередньою ремонтною відомістю (додаток № 1), що є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 2.1 договору попередня вартість ремонту МРТК "Ялта" в обсязі прийнятих заводом робіт згідно попередньої ремонтної відомості (додаток № 1) складає 96775,94грн., в тому числі ПДВ (20%) –16129,32 грн.

Відповідно до п. 11.1 договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 30.06.2011р., а у випадку невиконання сторонами до вказаного строку взятих на себе зобов’язань за договором –до їх повного виконання.

На виконання умов договору, 21.04.2011р. відповідач передав, а позивач прийняв у ремонт МРТК "Ялта", що підтверджується підписаним сторонами актом приймання судна в ремонт.

Також 17.05.2011р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою визначили, що вартість ремонту МРТК "Ялта" згідно виконавчої ремонтної відомості від 13.05.2011р. (додаток № 2) складає 176899,55грн., в тому числі ПДВ (20%) –29483,26грн.

Спірні правовідносини сторін виникли з договору № 71 від 20.04.2011р., який за своєю правовою природою є договором підряду та регулюється нормами глави 61 Цивільного кодексу України.

В подальшому позивач повідомив суд про часткову оплату в сумі 4225,00грн. основного боргу до звернення з позовом та про збільшення станом на 04.11.2011р. розміру пені, заборгованості за стоянку біля причалу, суми банківського проценту та просив стягнути з відповідача 149523,47грн. (а.с. 20-27 т. 2). Судом зазначено заяву прийнято до розгляду.

З врахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем, сума боргу за виконані ремонтні роботи складає 40000,00грн.

Господарський суд, посилаючись на протокол погодження остаточної вартості ремонту та акт приймання судна з ремонту, які підписані сторонами, дійшов висновку про настання строку, визначеного п. 4.1 договору, для здійснення кінцевого розрахунку.

При цьому, судом визнано безпідставними заперечення відповідача, щодо невиконання Підрядником випробувальних робіт, відсутність в Акті приймання судна з ремонту підпису представника Замовника та ст. механіка та відсутність таких повноважень у капітана судна, який підписав акт.

В обґрунтування своїх висновків, суд послався на пояснення представників сторін в судовому засіданні, що після закінчення ремонту судна вийшло з акваторії заводу, на відсутність будь-яких претензій щодо якості ремонтних робіт та наступне схвалення правочину щодо прийняття судна з ремонту керівником відповідача, що на думку суду відповідно до ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України створює цивільні права та обов"язки для відповідача.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції в зв"язку з наступним.

Відповідно до п. 4.1. договору кінцевий розрахунок здійснюється Замовником протягом 2-х банківських днів з моменту підписання Протоколу узгодження кінцевої вартості ремонту судна та Акту приймання судна із ремонту до виходу судна з акваторії Заводу.

Порядок оформлення завершення підрядником ремонтних робіт сторони визначили в розділі 7 "Здача-приймання" договору.

Так, відповідно до п. 7.2 договору після завершення приймально-здавальних випробувань та усунення виявлених дефектів у відремонтованих або заново встановлених механізмах, представники Заводу та Замовника складають приймально-здавальні документи за встановленою формою; зокрема, акт приймання судна із ремонту.

Відповідно до п. 3.3. договору датою закінчення ремонту судна є дата підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання судна із ремонту.

Згідно наданого позивачем Акту приймання судна із ремонту він підписаний прорабом без зазначення Прізвища (представник Заводу) та капітаном судна МРТК "Ялта", підпис ст. механіка відсутня. Повноваження капітана, як представника Замовника в акті не зазначені (а.с. 30 т. 1).

Повноваження капітана судна визначені главою 2 Кодексу торгівельного мореплавства, зокрема відповідно до ст. 58 КТМ капітан судна внаслідок свого службового становища визнається представником судновласника і вантажовласника щодо дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання, а також позовів, що стосуються довіреного йому майна, якщо на місці немає інших представників судновласника або вантажовласника.

Втим, зазначений Кодекс не визначає повноваження капітана як представника Замовника (Судовласник) у правовідносинах, що виникають із господарського договору підряду.

Посилання суду першої інстанції на ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки зазначена норма регулює наслідки схвалення правочину, вчиненого представником з перевищенням повноважень, особою, яку представляють, в той час як капітан судна взагалі не мав повноважень представника Замовника у цивільно-правових відносинах за договором підряду № 71 від 20.04.2011р.

Крім того, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків (ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України), а акт приймання судна із ремонту є лише оформленням закінчення ремонту судна та його передачі Замовнику (п. 3.3. договору).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на відсутність в умовах договору проведення випробувань, оскільки це не відповідає дійсності.

Так договір містить розділ 6 "Випробувань", згідно якого для перевірки якості виконаних робіт Завод за участю представників Замовника і Класифікаційного товариства проводять приймально-здавальні випробування за програмою, розробленою Заводом та узгодженою з Замовником і Класифікаційним товариством (п. 6.2.).

Крім того, п. 7.2. договору сторони передбачили складання Акту приймання судна із ремонту після завершення випробувань.

Посилання суду першої інстанції на лист відповідача від 18.05.2011р. як на підтвердження передачі судна з ремонту є безпідставним, оскільки порядок передачі судна визначений договором (р. 7) і не може змінюватись в односторонньому порядку.

Таким чином, позивачем не доведено, що строк виконання відповідачем зобов"язань відповідно до п. 4.1. договору, настав.

З врахуванням викладеного, підстави для задоволення позову в частині стягнення 40000,00грн. заборгованості, а також інфляційних витрат та пені відсутні, тому рішення господарського суду Запорізької області в цій частині підлягає скасуванню.

Судом першої інстанції відмовлено у стягненні 646,08грн. боргу та 930,45грн. пені за послуги по забезпеченню стоянки судна з посиланням на відсутність розрахунку вартості таких послуг та фактичних витрат позивача.

Суд також відмовив у стягненні 5518,73грн. банківських відсотків, нарахованих на підставі ст. 382 Кодексу торговельного мореплавства України, посилаючись на те, що за своїм змістом правовідносини сторін з виконання ремонту судна є цивільно-правовими.

Крім того, апеляційний суд враховує, що позов Керченського транспортного прокурора в інтересах Заводу обґрунтовано лише посиланням на те, що Керченський судноремонтний завод є державним підприємством та в цей час перебуває у вкрай тяжкому фінансовому становище.

Судом першої інстанції не надано оцінки тому, що прокурор не визначив в чому полягають інтереси держави.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зміст поняття "інтереси держави" та "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" визначено в рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 "У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)").

Поданий Керченським транспортним прокурором позов таким вимогам не відповідає, оскільки не визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, не обґрунтовує необхідність захисту інтересів держави та прокурором не вказано орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду і рішення суду в цій частині залишає без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на ДП "Керченський судноремонтний завод".

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" м. Бердянськ Запорізької області задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2011р. у справі № 2/5009/5382/11 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2011р. у справі № 2/5009/5382/11 у наступній редакції:

"У задоволенні позовних вимог Керченського транспортного прокурора в інтересах держави в особі державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" м. Керч до товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 117034,02грн. відмовити".

Стягнути з державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" (вул. Кірова, 22, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300, р/р 26008301390714 у філ. отд. ПИБ м. Керчі, МФО 324548, ОКПО 01124997, ІПН 011249901060) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" м. Бердянськ Запорізької області (вул. Кабельщиків, буд. 138-а, м. Бердянськ, Запорізька область, 71100, ідентифікаційний код № 22138510, р/р 26003208534099, МФО 313399, у БО ПАТ КБ "Приватбанк") витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 470,50грн.

Суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді К.І. Бойченко

І.В. Приходько

Надрук.: 6 прим.

1. прокурору

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Запор. обл.