Рішення № 21878602, 01.03.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року справа № 5020-123/2012 За первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Инвест”

(пр. Генерала Острякова, 15-А, м. Севастополь, 99029)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантіс-ЛТД”

(Камишове шосе, 45, м. Севастополь, 99014)

про розірвання договору, та

зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Атлантіс-ЛТД”

(Камишове шосе, 45, м. Севастополь, 99014)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Юг-Инвест”

(пр. Генерала Острякова, 15-А, м. Севастополь, 99029)

про визнання права власності на майно,

суддя Кравченко В.Є.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - ОСОБА_1, довіреність № 1-юр/2012 від 15.02.2012;

відповідача за первісним позовом ОСОБА_2, довіреність № 3 від 14.02.2012, -

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Инвест» (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс-ЛТД»(далі відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу електричних мереж №4-11 від 29.11.2011.

Позовні вимоги, з посиланням на статтю 193 Господарського кодексу України, статті 509, 526, 530, 610, 651 Цивільного кодексу України, пункти 4.2, 7.4 договору купівлі-продажу електричних мереж № 4-11 від 29.11.2011, обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов спірного договору щодо своєчасного здійснення передплати вартості товару та заподіянням позивачу істотної шкоди, що, на думку товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Инвест» є підставою для розірвання договору.

Ухвалою суду від 07.02.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 21.02.2012.

14.02.2012 відповідач за первісним позовом через канцелярію суду подав зустрічну позовну заяву (вх. 1560/12 від 14.02.2012) до товариства з обмеженою відповідністю “Юг-Инвест” про визнання права власності на майно електричні мережі № 4-11 за договором купівлі-продажу від 29.11.2011.

Зустрічна позовна заява, з посиланням на статті 203, 207, 208, 253, 254, 328, 334, 392 Цивільного кодексу України, пункт 5.1 договору, обґрунтована належним виконанням позивачем умов спірного договору щодо своєчасного здійснення оплати повної суми вартості товару та набуттям права власності на електричні мережі № 4-11 від 29.11.2011 з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі від 20.12.2011, проте відповідач не визнає його власником електричних мереж у добровільному порядку.

Ухвалою суду від 16.02.2012 зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс-ЛТД»прийнято до спільного розгляду з первісною позовною заявою.

Сторони надали відзиви на первісну та зустрічну позовну заяви (а.с. 60-62,66).

У порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувалась перерва в судовому засіданні з 21.02.2012 - 01.03.2012.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав предмет і підстави заявленого позову, наполягав на його задоволенні. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити, посилаючись на відсутність підстав для визнання за покупцем права власності на товар, у звязку з порушенням товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс-ЛТД»умов спірного договору купівлі-продажу електричних мереж № 4-11 від 29.11.2011 в частині своєчасної оплати вартості придбаного товару у строк, встановлений договором, а саме до 16.12.2011.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні заперечував проти задоволення первісного позову, з тих підстав, що оплата за договором купівлі-продажу електричних мереж № 4-11 від 29.11.2011 здійснена товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс-ЛТД»своєчасно, з урахуванням правил обчислення строків, відповідно до вимог статті 253, частини пятої статті 254 Цивільного кодексу України, на йог думку, строк оплати почав відраховуватися з 30.11.2011, останній день строку оплати (17.12.2011) приходився на неробочий день (суботу), отже, останній день строку оплати вартості товару, відповідно, на 19.12.2011. У свою чергу представник позивача підтримав предмет і підстави зустрічного позову, наполягав на його задоволенні.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, вступна та резолютивна частини рішення було проголошено у судовому засіданні 01.03.2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

в с т а н о в и в:

29.11.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Юг-Инвест»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс-ЛТД»(покупець) укладено договір купівлі-продажу електричних мереж № 4-11 (далі - договір) (а.с. 8-9).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець продав, а покупець купив на умовах даного договору майно електричні мережі згідно з описом, комплектацією, зазначених у додатках № 1-2, які є невідємною частиною договору.

Згідно з розділом 3 договору передача товару оформляється актом прийому-передачі. Передача товару покупцю здійснюється продавцем протягом пяти календарних днів з моменту надходження повної суми передоплати в порядку, встановленому розділом 4 договору. Надходження повної суми передоплати відповідно до розділу 4 договору на розрахунковий рахунок продавця є необхідною умовою для передачі товару покупцю.

У розділі 4 сторони домовились, що продаж товару здійснюється за ціною 59800,00 грн, без ПДВ. Ціна відповідає рівню загальних цін. Оцінка вартості товару, здійснена покупцем після виникнення у нього права власності на товар, не може впливати на права або обовязки сторін за даним договором, а також не може бути підставою для його зміни або розірвання. Оплата товару здійснюється покупцем на умовах повної передоплати вартості товару, яка повинна бути здійснена покупцем не пізніше 18-ти календарних днів з моменту підписання договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок. При перерахуванні грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця покупець зобовязаний зазначити в платіжному дорученні реквізити даного договору.

Відповідно до пункту 5.1 договору право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання представниками сторін акту прийому-передачі товару (електричних мереж), а при відмові продавця від підписання акту прийому-передачі товару з моменту належного здійснення покупцем розрахунків відповідно до розділу 4 договору.

За порушення умов цього договору сторони несуть відповідальність в установленому договором порядку ( пункт 7.1 договору).

За змістом пункту 7.4 при порушенні покупцем строків оплати покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення . При допущенні прострочення в оплаті товару, продавець має право не передавати товар покупцю, а також вимагати розірвання цього договору в судовому порядку.

Обовязок дотримання досудового порядку розгляду всіх розбіжностей встановлений сторонами у пункті 8.2 договору.

Згідно з пунктом 9.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до його належного виконання.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору, товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс ЛТД»за платіжним дорученням №13 від 19.12.2011 була здійснена оплата в сумі 59 800,00 грн (а.с. 15, 55).

Згідно з проведеною оплатою та відповідно до умов договору позивач за актом прийому-передачі електричних мереж від 20.12.2011 передав, а відповідач прийняв електричні мережі у складі: кабельна лінія електропередачі № 34 довжиною 2210 метрів (марка, переріз кабелю ААБ, 3х150), номінальною напругою 6 кВ від підстанції ПС-5 Севастополь, вул. Читинська 4 до розподільної підстанції РП-25 в районі Камишового шосе, 45/1 у м. Севастополі; кабельна лінія електропередачі № 39 довжиною 2290 метрів (марка, переріз кабелю ААБ, 3х150) від підстанції ПС-5 Севастополь, вул. Читинська 4 до розподільної підстанції РП-25 в районі траси Камишове шосе, 45/1 в м. Севастополі, номінальною напругою 6 кВ; розподільча підстанція РП-25 (6 кВ), яка знаходиться за адресою м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1 та складається з двох камер (секцій) КСО-226 із заводськими № № 11407, 11408 - секція № 1: секційний роз'єднувач (шафа № 3), резервна шафа № 5, індукційний регулятор, шафа № 7, шафа підключення КТП № 9, трансформатор напруги для секції № 11, ввідний пристрій № 13; із заземлюючим ножем № 15; секція № 2: резервні шафи № № 1, 6, 8, 10, шафа підключення КТП № 2, трансформатор напруги для секції № 14, ввідний пристрій № 12 із заземлюючим ножем № 16; кабельна лінія електропередачі 6кВ протяжністю 122 метри від розподільної підстанції РП-25 м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1, до понижувальної трансформаторної підстанції КТП-1 м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1 (марка, перетин кабелю ААШВ 3х120); кабельна лінія електропередачі 6 кВ протяжністю 47 метрів (марка, перетин кабелю ААШВ 3х120) від розподільної підстанції РП-25 м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1 до понижувальної трансформаторної підстанції КТП-2 м. Севастополь, Камишове шосе, 45 / 1; трансформаторна підстанція КТП-1, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1: підстанція комплектна трансформаторна типу 1КТП-630, заводський № 3910, 1973р. випуску, номінальна потужність - 630 кВА, висока напруга - 6,0 кВ, низька напруга - 0,4 кВ, трансформатор масляний типу ТМЗ-630/10/0, 4 заводський № 30-0775, 1975р. випуску; трансформаторна підстанція КТП-2, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1 у складі: підстанція комплектна трансформаторна типу 1КТП-1000, заводський № 0035, номінальна потужність - 1000 кВА, висока напруга 6,0 кВ, низька напруга 0,4 кВ; трансформатор масляний типу ТМЗ 1000/10/0, 4, заводський № 11954; два пристрої компенсуючі типу УК-2, заводські №№ 4802, 4804; на 49,7 кВА кожне; внутрішні електромережі (внутрішньомайданчикові мережі) від КТП -1 і від КТП-2 на виробничі ділянки: від КТП -1 - Камишове шосе, 45/1, РП-38, адміністративно-побутового корпусу і від КТП -2 - м. Севастополь , Камишове шосе, 45/1 до РП-5, РПП-6, сушарки, просочення, РП-2 і РП-10 до корпусу № 1 - Камишове шосе, 45/1; високовольтна кабельна траса від РП-25, Севастополь Камишове шосе, 45/1, до КТП-997 Севастополь Камишове шосе 41/2, протяжністю 175 метрів (марка, перетин кабелю АА ШВ 3х120), номінальною напругою 6 кВ в районі Камишового шосе 41/2 у м. Севастополі; трансформаторна підстанція КТП 997, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/2 у складі: підстанція комплектна тип КТП, заводський номер № 6245, 1972 року випуску, номінальна потужність 400 кВА, висока напруга 6,0 кВ , низька напруга 0,4 кВ; трансформатор силовий масляний ТМФ 400/10, заводський номер № 401390, 1975 року випуску; шафа ввідна високовольтний типу ВВ-2, напругою 6,0 кВ, заводський № 7428,1975 року випуску, пристрій конденсаторного типу КК - 0,38 - 7843 на 78,7 кВАр, заводський № 582, 1974 року випуску, пристрій конденсаторного типу УКПН - 0,38-108-36УЗ на 113,2 кВАр, заводський № 611, 1975 року випуску, пристрій конденсаторного типу УКПТ-0 ,38-150УЗ на 145,8 кВАр, заводський № 2076,1977 року випуску (а.с. 50).

12.01.2012 директором товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс ЛТД»була одержана пропозиція розірвати договір купівлі продажу електричних мереж від 29.11.2011 за № 4-11. Проте, відповідач заперечував проти розірвання договору (а.с 69).

Вирішення у судовому порядку спорів за позовними вимогами про розірвання договорів можливо без врахування того, чи дотримано позивачем відповідного порядку, визначеного частинами другою-четвертою статті 188 Господарського кодексу України. Така практика цілком узгоджується як із рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів), так і з практикою Верховного Суду України (приміром, постанова від 17.06.2008 №8/32 пд) та рекомендаціями Вищого господарського суду України, викладеними в Інформаційних листах від 21.11.2011 № 01-06/1624/2011 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».

Звертаючись до суду за захистом свого порушеного права шляхом розірвання договору, первісний позивач стверджує, що відповідачем було допущено порушення істотної умови спірного договору, зокрема, щодо своєчасної оплати обумовленої вартості товару, внаслідок чого товариству з обмеженою відповідальністю «Юг-Инвест»була спричинена шкода.

Оцінюючи пояснення учасників судового розгляду, наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову про розірвання договору купівлі -продажу електричних мереж електричних мереж від 29.11.2011 № 4-11, суд виходив з наступних мотивів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до частини першої статті 174 Господарського кодексу України та частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, можуть бути, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою спірний договір є договором купівлі-продажу.

За приписами частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зі змісту статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач за первісним позовом вимагає розірвання договору з підстав статті 651 Цивільного кодексу України. Істотним порушенням зазначає несвоєчасну оплату вартості товару.

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, вимоги статті 651 Цивільного кодексу України повязують можливість розірвання договору у судовому порядку з необхідністю доведення істотності порушення контрагентом умов договору, з якою повязує обовязкове спричинення таким порушенням шкоди та позбавлення особи того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).

Відмовляючи позивачу у задоволенні первісного позову, суд виходив, зокрема, з того, що позивачем не доведено обставин того, що відповідач за первісним позовом порушив умови договору щодо своєчасності оплати вартості електричних мереж.

Таке твердження позивача за первісним позовом спростовується як умовами спірного договору так і не узгоджується з нормами чинного законодавства України.

Так, у пункті 4.2 договору сторони дійшли згоди, що продаж електричних мереж здійснюється за ціною 59800 грн. без ПДВ. Оплата повинна бути здійснена покупцем (відповідачем) на умовах повної передоплати вартості не пізніше 18-ти календарних днів з моменту підписання договору (момент підписання договору 29.11.2011).

Відповідно до вимог статті 253, частини пятої статті 254 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи вищенаведені положення закону та договору, відповідач повинен був здійснити оплату на виконання умов договору купівлі-продажу електричних мереж № 4-11 від 29.11.2011 у період з 30.11.2011 до 17.12.2011 (субота), однак здійснив оплату 19.12.2011 (понеділок у перший робочий день після встановленої дати оплати, згідно з договором).

З огляду на вищенаведені норми законодавства, оплата товару була здійснена покупцем своєчасно.

Факт передачі товару товариством з обмеженою відповідальністю «Юг-Инвест»товариству з обмеженою відповідальністю «Атлантіс ЛТД»за спірним договором підтверджується актом прийому-передачі від 20.12.2011, який підписаний сторонами без застережень з боку продавця, вже після оплати його вартості. (а.с. 50-51).

При цьому, продавець ( первісний позивач) не відмовився від передачі товару після прийняття оплати його вартості.

Отже, в силу пунктів 5.1 і 9.1 договору купівлі - продажу товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантіс ЛТД»набуло право власності на товар, а договір є виконаний сторонами.

Аналізуючи зміст приписів статті 651 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду доказів спричинення діями відповідача за первісним позовом шкоди та не наведено обставин, які б підтверджували, що відповідач, внаслідок не вчинення дій, на які посилається позивач, позбавив останнього того, на що він розраховував при укладенні договору.

У звязку з чим вимоги позивача за первісним позовом щодо розірвання договору купівлі-продажу електричних мереж № 4-11 від 29.11.2011 є безпідставними та суд відмовляє у їх задоволенні.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги суд виходив з наступних мотивів.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу № 4-11 від 29.11.2011 укладений у повній відповідності до вимог чинного законодавства, відповідає волевиявленню сторін та їх компетенції.

Перевіряючи правомірність набуття товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс-ЛТД»права власності на майно електричні мережі, суд виходив з того, що товар до моменту укладення спірного договору належав позивачу на праві власності та належним чином був споруджений та прийнятий до експлуатації, що підтверджується технічною документацією (а.с. 72-124).

На виконання умов договору товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс ЛТД»була здійснена оплата товару в строки та на умовах, передбачених в договорі купівлі-продажу, що підтверджується платіжним дорученням №13 від 19.12.2011 на суму 59 800,00 грн (а.с. 15, 55).

Факт передачі товару товариством з обмеженою відповідальністю «Юг-Инвест»до товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс ЛТД»за спірним договором підтверджується актом прийому-передачі від 20.12.2011, який підписаний сторонами без зауважень (а.с. 50-51).

Приписами статті 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи сукупність встановлених обставин по справі, суд дійшов до висновку про правомірність набуття товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс ЛТД»права власності на електричні мережі за договором купівлі-продажу № 4-11 від 29.11.2011.

Статтею 321 Цивільного кодексу України на законодавчому рівні закріплений принцип непорушності права власності, згідно з яким ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Позивач вважає, що подання позову про розірвання договору купівлі - продажу електричних мереж свідчить про невизнання позивачем за первісним позовом права власності на вісь товар за покупцем та позбавляють товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантіс ЛТД» можливості реалізувати свої права щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном, відповідно до принципів власності, встановлених положеннями частин 1-4 статті 319 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позивачем у справі за вимогами про визнання права власності може бути особа, яка є власником або яка вважає себе власником (суб'єктом права повного господарського відання або права оперативного управління) певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку інших осіб, а відповідно, відповідачем даного позову може бути будь-яка особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі - визнання права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову, є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту відповідає статтям 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, вимоги позову знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність заявлених товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс ЛТД» зустрічних позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Инвест»щодо визнання права власності на майно, тому вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати на судовий збір в розмірі 1609,50 грн (1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого статтею 13 Закону України “Про Державний бюджет України на 2012 рік”, який набрав чинності 01.01.2012, а саме: з 01 січня 1073,00 грн), з урахуванням вимог статті 4 Закону України “Про судовий збір” та статті 49 Господарського кодексу України, понесені відповідачем за первісним позовом під час предявлення зустрічного позову, покладаються на позивача за первісним позовом.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про складення повного рішення 05.03.2012.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4-2 4-5, 4-7, 12, 22, 32-34, 49, 60, 82, 82-1, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Инвест»до товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс ЛТД»про розірвання договору купівлі-продажу електричних мереж № 4-11 від 29.11.2011 - відмовити повністю.

2. Зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідністю «Атлантіс-ЛТД»до товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Инвест»про визнання права власності на майно задовольнити у повному обсязі.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс-ЛТД»(99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 45, ідентифікаційний код35333805) право власності на електричні мережі в складі:

- кабельна лінія електропередачі № 34 довжиною 2210 метрів (марка, переріз кабелю ААБ, 3х150), номінальною напругою 6 кВ від підстанції ПС-5 Севастополь, вул. Читинська 4 до розподільної підстанції РП-25 в районі Камишового шосе, 45/1 у м. Севастополі;

- кабельна лінія електропередачі № 39 довжиною 2290 метрів (марка, переріз кабелю ААБ, 3х150) від підстанції ПС-5 Севастополь, вул. Читинська 4 до розподільної підстанції РП-25 в районі траси Камишове шосе, 45/1 в м. Севастополі, номінальною напругою 6 кВ;

- розподільча підстанція РП-25 (6 кВ), яка знаходиться за адресою м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1 та складається з двох камер (секцій) КСО-226 із заводськими № № 11407, 11408 - секція № 1: секційний роз'єднувач (шафа № 3), резервна шафа № 5, індукційний регулятор, шафа № 7, шафа підключення КТП № 9, трансформатор напруги для секції № 11, ввідний пристрій № 13; із заземлюючим ножем № 15; секція № 2: резервні шафи № № 1, 6, 8, 10, шафа підключення КТП № 2, трансформатор напруги для секції № 14, ввідний пристрій № 12 із заземлюючим ножем № 16;

- кабельна лінія електропередачі 6кВ протяжністю 122 метри від розподільної підстанції РП-25 м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1, до понижувальної трансформаторної підстанції КТП-1 м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1, (марка, перетин кабелю ААШВ 3х120);

- кабельна лінія електропередачі 6 кВ протяжністю 47 метрів (марка, перетин кабелю ААШВ 3х120) від розподільної підстанції РП-25 м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1, до понижувальної трансформаторної підстанції КТП-2 м. Севастополь, Камишове шосе, 45 / 1;

- трансформаторна підстанція КТП-1, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1: підстанція комплектна трансформаторна типу 1КТП-630, заводський № 3910, 1973р. випуску, номінальна потужність - 630 кВА, висока напруга - 6,0 кВ, низька напруга - 0,4 кВ, трансформатор масляний типу ТМЗ-630/10/0, 4 заводський № 30-0775, 1975р. випуску;

- трансформаторна підстанція КТП-2, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 45/1 у складі: підстанція комплектна трансформаторна типу 1КТП-1000, заводський № 0035, номінальна потужність - 1000 кВА, висока напруга 6,0 кВ, низька напруга 0,4 кВ; трансформатор масляний типу ТМЗ 1000/10/0, 4, заводський № 11954; два пристрої компенсуючі типу УК-2, заводські № № 4802, 4804; на 49,7 кВА кожне;

- внутрішні електромережі (внутрішньомайданчикові мережі) від КТП -1 і від КТП-2 на виробничі ділянки: від КТП -1 - Камишове шосе, 45/1, РП-38, адміністративно-побутового корпусу і від КТП -2 - м. Севастополь , Камишове шосе, 45/1 до РП-5, РПП-6, сушарки, просочення, РП-2 і РП-10 до корпусу № 1 - Камишове шосе, 45/1;

- високовольтна кабельна траса від РП-25, Севастополь Камишове шосе, 45/1, до КТП-997 Севастополь Камишове шосе 41/2, протяжністю 175 метрів (марка, перетин кабелю АА ШВ 3х120), номінальною напругою 6 кВ в районі Камишового шосе 41/2 у м. Севастополі;

- трансформаторна підстанція КТП997, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 41/2 у складі: підстанція комплектна тип КТП, заводський номер № 6245, 1972 року випуску, номінальна потужність 400 кВА, висока напруга 6,0 кВ , низька напруга 0,4 кВ; трансформатор силовий масляний ТМФ 400/10, заводський номер № 401390, 1975 року випуску; шафа ввідна високовольтний типу ВВ-2, напругою 6,0 кВ, заводський № 7428,1975 року випуску, пристрій конденсаторного типу КК - 0,38 - 7843 на 78,7 кВАр, заводський № 582, 1974 року випуску, пристрій конденсаторного типу УКПН - 0,38-108-36УЗ на 113,2 кВАр, заводський № 611, 1975 року випуску, пристрій конденсаторного типу УКПТ-0 ,38-150УЗ на 145,8 кВАр, заводський № 2076,1977 року випуску.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Инвест»(ідентифікаційний код 24876275, 99029, м. Севастополь, пр. Генерала Острякова 15А, рахунок 26000947582533 в КРФ ПАТ "Укрсоцбанк", м.Севастополь, МФО 324010) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс-ЛТД» (ідентифікаційний код 35333805, 99014, м.Севастополь, Камишове шосе, 45, рахунок № 26004006325001 в ПАТ «Юнекс Банк», м.Київ, МФО 322539) витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот девять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Є.Кравченко

Повний текст рішення, відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України, складено 05.03.2012.