Ухвала суду № 21878518, 16.02.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

16 лютого 2012 року справа № 5020-9/147-4/269 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” (99014, м.Севастополь, а/с 119; 99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 8, код ЄДРПОУ 20686595)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” (99059, м.Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, 63, оф. 12, код ЄДРПОУ 34402741)

про визнання боржника банкрутом,

за участю представників сторін:

ініціюючий кредитор не зявився;

боржник (ТОВ „Югмонолітспецстрой”) - ОСОБА_2- довіреність б/н від 05.12.2011;

керуючий санацією Марусіч С.В. не зявився;

арбітражний керуючий - Котлов В.В., ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_1 від 17.06.2010;

кредитор (ТОВ „Укрпромбанк”) - ОСОБА_5 - довіреність № 247-Ф/11 від 16.12.2011;

кредитор (ПАТ "Дельта Банк") - ОСОБА_6 - довіреність б/н від 11.05.2011;

кредитор (Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України) - ОСОБА_7 - довіреність № 07/4 від 09.09.2011;

кредитор - ОСОБА_8, паспорт НОМЕР_2, виданий Артемівським РВ УМВС України в Луганський області 22.08.1997;

кредитор - ОСОБА_9, паспорт НОМЕР_3, виданий Артемівським РВ УМВС України в Луганський області 22.08.1997;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Созидатель” звернулось із заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” банкрутом.

Ухвалою суду від 26.07.2010 порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

14.09.2010 проведено підготовче засідання, за результатами якого винесена ухвала, введено судову процедуру розпорядження майном боржника.

02.10.2010 в офіційному виданні - газеті „Голос України" №184 (4934), було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ “Югмонолітспецстрой”.

05.11.2010 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання його кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” в сумі 67350 000,00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою від 10.02.2011 визнані кредиторські вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” та включені до реєстру вимог кредиторів в розмірі 67350000,00 грн. із віднесенням їх до четвертої черги задоволення.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»залишена без задоволення, ухвала господарського суду міста Севастополя від 10.02.2011 залишена без змін (т.47 арк.с. 188-197).

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011 касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволена, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»задоволена частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 та ухвала господарського суду міста Севастополя від 10.02.2011 скасовані, справа № 5020-9/147-4/269 передана на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Вищий господарський суду України зазначив, що вирішуючи питання про наявність кредиторських вимог ОСОБА_1, суди повинні зясувати чи мав ОСОБА_1 на момент продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергостройресурс», чи в повному обсязі її оплатив, встановити обставини набуття ним корпоративних прав у ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергостройресурс». З метою встановлення відповідності вимогам закону правочину про відчуження корпоративних прав суду повинні дослідити зміст статуту ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергостройресурс»на дату укладення договору.

Стаття 11112 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За результатами автоматичного перерозподілу справа № 5020-9/147-4/269 передана до провадження судді Єфременко О.О.

Ухвалою від 12.01.2012 справа прийнята до провадження суддею Єфременко О.О. Цією же ухвалою суд зобовязав, зокрема, Державного реєстратора Гагарінської районної державної адміністрації у місті Севастополі надати суду для огляду реєстраційну справу Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Енергостройресурс”.

Проте, Державний реєстратор Гагарінської районної державної адміністрації у місті Севастополі в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.

Заявник, ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Разом з цим, до початку судового засідання через канцелярію суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд його кредиторських вимог без його участі, від заявлених вимог відмовляється.

Враховуючи, що особа, яка підписала заяву про відмову від кредиторських вимог від 16.02.2012 в судовому засіданні не була встановлена, суд вважає за необхідним заяву ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог до ТОВ „Югмонолітспецстрой” у розмірі 67350000,00 грн. розглянути по суті, із наданням їм правової оцінки та вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для включення цих вимог до реєстру вимог кредиторів ТОВ „Югмонолітспецстрой”.

Арбітражний керуючий, представники боржника та кредиторів заперечували проти задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання його кредиторських вимог, вважають їх необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали заяви, вивчивши надані сторонами письмові докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає відсутніми підстави для визнання конкурсними кредиторських вимог ОСОБА_1 та їх включення до реєстру вимог кредиторів, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про банкрутство” № 15 від 18.12.2009 передбачено, що у заявах кредиторів про порушення справи про банкрутство за вимогами, що випливають з цивільних зобовязань, розмір цих вимог має бути визначено виключно у грошовій формі. Кредитори, вимоги яких випливають з інших, крім грошових, цивільних зобовязань, можуть подавати ці заяви лише у випадках, коли їх вимоги визначені у грошовому зобовязанні на підставі отриманих кредиторами виконавчих документів чи внаслідок зміни способу виконання за цими документами на підставі статті 33 Закону України “Про виконавче провадження”, а також статті 121 ГПК чи статті 373 Цивільного процесуального кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2008 між ОСОБА_1 (Продавець) та ТОВ „Югмонолітспецстрой” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Енергостройресурс”, яка належить ОСОБА_1 (т. 47 арк.с. 8).

Згідно з пунктом 1.3.2. договору, розмір частини частки та відповідаючих цій частині корпоративних прав, визначено у грошовому еквіваленті в сумі 2181660,00 грн., що складає 65 % від загального розміру Статутного капіталу.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що покупець за отриману частку у статутному капіталі сплачує продавцю договірну ціну у розмірі 2181660,00 грн.

Сплата за цим договором встановлена із розстрочкою платежу до 31.12.2033 (пункт 2.2. договору).

08.02.2008 між ОСОБА_1(Продавець) та ТОВ „Югмонолітспецстрой” (Покупець), було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 09.01.2008 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Енергостройресурс”, яка належить ОСОБА_1, якою сторони змінили пункт 2.1 договору купівлі-продажу, вказавши нову ціну договору 67 350 000,00 грн. та встановивши, що вказана ціна має бути сплачена з розстрочкою платежу до 09.01.2010 (т. 47 арк.с. 9).

Відповідно до положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частиною пятою зазначеної статті передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.10.2011 по справі № 5020-1409/2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.11.2011, визнана недійсною додаткова угода № 1 від 08.02.2008 до договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Енергостройресурс”.

Згідно з частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порушення зазначеної норми, суду не надано належних доказів в обґрунтування підстав набуття ОСОБА_1 корпоративних прав та кредиторських вимог до ТОВ „Югмонолітспецстрой”, наявності переданого за договором майна в активах боржника, відображення даної господарської операції у бухгалтерському та податковому обліках.

За таких обставин, враховуючи, що строк виконання грошових вимог ОСОБА_1 у сумі 67350000,00 грн., які повязані із договором від 09.01.2008 купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство «Енергостройресурс»не наступив, тому ці грошові вимоги не можуть бути включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ „Югмонолітспецстрой”.

На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” у розмірі 67350000,00 грн. - відмовити.

2.Ухвалу направить на адресу кредиторів, боржника, керуючого санацією, Головного Управління юстиції у м.Севастополі.

Суддя О.О.Єфременко