Рішення № 21877373, 02.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/45802.03.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АКВАРЕЛІ"

доПриватного акціонерного товариства "Луч АО"

простягнення 26319,36 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача:ОСОБА_2 (Дов.)

У судовому засіданні 02.03.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВАРЕЛІ" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства "Луч АО" 26319,36 грн., з яких 15488,00 основна заборгованість, 10531,84 грн. пеня, 86,56 грн. 3% річних, 230,96 грн. інфляційні втрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, посилається на невиконання відповідачем умов Договору про корпоративне обслуговування №17/2011 від 18.01.2011р. в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011р. порушено провадження у справі № 57/458 та призначено справу до розгляду на 06.12.2011р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 06.12.2011р., у звязку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному, справу № 57/458 передано на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2011р. суддею Пригуновою А.Б. прийнято справу № 57/458 до свого провадження та призначено розгляд справи на 20.12.2011р. за участю представників сторін.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 19.12.2011р., у звязку з великою завантаженістю судді Пригунової А.Б. та в звязку виходом судді Гулевець О.В. з лікарняного, справу № 57/458 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2011р. суддею Гулевець О.В. прийнято справу № 57/458 до свого провадження та призначено розгляд справи на 20.12.2011р. за участю представників сторін.

В судовому засіданні 20.12.2011р. представник відповідача надав суду відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні 20.12.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 07.02.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2012р. розгляд справи № 57/458 відкладено на 21.02.2012р. та зобовязано позивача надати суду додаткові докази по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011р. на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору у справі № 57/458.

21.02.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012р. розгляд справи № 57/458 відкладено на 02.03.2012р. та повторно зобовязано позивача надати суду додаткові докази по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 02.03.2012р. надав витребувані судом документи, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позові. Також представник позивача надав суду письмові пояснення до позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.03.2012р. заперечив позовні вимоги та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2011р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір №17/2011 про корпоративне обслуговування, відповідно до п.1.1. якого відповідач доручає, а позивач бере на себе обовязок щодо надання комплексу туристичних послуг, передбачених п. 2.1. цього Договору.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору позивач (виконавець) зобовязується надати відповідачу послуги з бронювання і продажу авіаквитків на внутрішні та міжнародні рейси.

Відповідно до п. 4.1. Договору відповідач (замовник) звертається до позивача (виконавця) з запитом щодо вартості послуг. Після погодження обсягу послуг та їх вартості відповідач (замовник) надсилає позивачу (виконавцю) за допомогою електронної пошти або засобами факсимільного зв'язку замовлення (заявку), яке є підставою для виконання сторонами зобов'язань, передбачених договором.

В переліку уповноважених осіб що мають право підпису замовлення (заявки) на виконання Договору у п. 4.1. даного Договору, вказано Лисенко Яну Анатоліївну.

Позивач, зазначає, що 11.01.2011р. відповідач направив засобами факсимільного звязку заявку на замовлення послуг, а саме купівлю двох авіаквитків рейсом "Київ-Гамбург", зазначивши в даній заявці прізвища та імена осіб на яких оформлювались вказані авіа квитки, адресу електронної пошти для направлення рахунку-фактури.

Позивачем, на виконання умов Договору, надано відповідачу послуги з бронювання і продажу авіаквитків на загальну суму 15488,00 грн.

11.04.2011 р. позивачем виставлено та направлено рахунок фактypу № СФТ-000423 від 11.04.2011р. на суму 15488,00 грн. (14688,00 грн. ціна за авіаквитки, 666,66 грн. сервісний збір).

Відповідно до п. 4.3. Договору безготівковий розрахунок здійснюється відповідачем (замовником) протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури. Рахунок-фактура надається замовнику засобами факсимільного звязку або електронною поштою, який має юридичну силу до моменту отримання оригіналу.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію № 4 від 19.04.2011 р. щодо сплати заборгованості з бронювання і продажу авіаквитків №220 5149524309; №220 5149524310 рейсом "Київ-Гамбург".

Відповідач надав відповідь на вказану претензію, в якій зазначає, що не направляв позивачу заявку та не вбачає правових підстав для перерахунку грошових коштів.

Оскільки, послуги надані позивачем з бронювання і продажу авіаквитків №220 5149524309; №220 5149524310 рейсом "Київ-Гамбург" на загальну суму 15488,00 грн. (14688,00 грн. ціна за авіаквитки, 666,66 грн. сервісний збір) не були оплачені відповідачем, то позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 15488,00 грн. заборгованості, а також 10531,84 грн. пені, 86,56 грн. 3% річних, 230,96 грн. інфляційних втрат.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач, стверджує, що заявка не є документом, що підтверджує замовлення відповідних послуг відповідачем, оскільки не відповідає вимогам оформлення документів ДСТУ 4163-2003 затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, а також підписана не уповноваженою особою. Крім того, відповідач зазначає, що, позивачем здійснено оплату за авіаквитки без попереднього повідомлення ПАТ "Луч АО" про форму оплати, терміни ануляції та інформації про відповідального менеджера.

Проте, суд відхиляє вказані заперечення відповідача, з огляду на наступне.

В судовому засіданні 02.03.2012р. позивачем надано суду додаткові докази, а саме підтвердження відповідача ПАТ "Луч АО" про можливість надання послуг та підтвердження відповідачем прийняття послуг з бронювання і продажу авіаквитків №220 5149524309; №220 5149524310 рейсом "Київ-Гамбург" (роздруківка з електронної пошти позивача), з зазначенням інформації про відповідального менеджера позивача ОСОБА_3., вартість послуг, прізвищ та імен осіб на яких оформлювались авіа квитки та рейс.

З наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що авіаквитки на рейс "Київ-Гамбург" були придбані позивачем для осіб, що зазначені відповідачем у заявці.

Крім того, згідно з останніх пояснень позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВАРЕЛІ", надано лист-відповідь від 15.02.2012р. від авіакомпанії "Дойче Люфтганза Акцієнгезелльшафт" в якій авіакомпанія підтвердила, що вартість квитків №220 5149524309; №220 5149524310 рейсом "Київ-Гамбург" (по 7344,00 грн. кожен), позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВАРЕЛІ" сплачено у повному обсязі, а інформація щодо даної оплати увійшла до складу звіту BSP за період 20110402.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, надані позивачем в підтвердження факту надання послуг з бронювання і продажу авіаквитків №220 5149524309; №220 5149524310 рейсом "Київ-Гамбург", в сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність заперечень відповідача. Відповідачем, в свою чергу, не спростовано належними доказами, доводів позивача та наданих ним в обґрунтування позовних вимог документів.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

На виконання умов Договору, позивач сплатив суму у розмірі 14688,00 грн. зазначену в рахунку фактурі № СФТ-000423 від 11.04.2011р. ІАТА Ukraine-BSP за авіа квитки № 6 220 5149524309; № 220 5149524310. В підтвердження того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВАРЕЛІ" придбано два авіаквитки (№ 6 220 5149524309; № 220 5149524310) позивачем надано рахунок-фактури від 18.04.2011р. та звіт про перерахунок коштів третім особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що позивачем на виконання умов Договору про корпоративне обслуговування №17/2011 від 18.01.2011р., надано відповідачу послуги з бронювання і продажу авіаквитків №220 5149524309; №220 5149524310 рейсом "Київ-Гамбург" на загальну суму 15488,00 грн.

Відповідач в свою чергу в порушення своїх зобовязань, оплату вищезазначених послуг не здійснив, у звязку з чим, у нього виникла заборгованість у розмірі 15488,00 грн. Протилежне відповідачем суду не доведено.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 15488,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 15488,00 грн. заборгованості за надані послуги, на виконання умов Договору про корпоративне обслуговування №17/2011 від 18.01.2011р., підлягає задоволенню.

Також, позивач, посилаючись на п. 5.3. Договору, просить суд, стягнути з відповідача 10531,84 грн. пеню за період з 15.04.2011р. по 21.06.2011р.

Відповідно до п. 5.3. Договору про корпоративне обслуговування №17/2011 від 18.01.2011р. за умови несвоєчасної сплати вартості послуг позивач (виконавець) має право стягнути з відповідача (замовника) пеню в розмірі 1% від несвоєчасної сплати суми за кожний день прострочення.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня".

Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши перерахунок пені за період з 15.04.2011р. по 21.06.2011р. з врахуванням спеціальних правил, встановлених нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України щодо обмеження пені за прострочення виконання грошових зобов'язань, встановив, що умова про пеню в даному Договорі перевищує встановлену законом межу.

Таким чином, згідно з розрахунку, здійсненого судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 15.04.2011р. по 21.06.2011р. у розмірі 447,24 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 230,96 грн. за загальний період з 15.04.2011р. по 31.05.2011р. та 3% річних у розмірі 86,56 грн. за період з 15.04.2011р. по 21.06.2011р.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, з урахуванням прострочення по сплаті грошового зобовязання,а також рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, встановив, що розрахунок позивача доданий до позовної заяви є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 230,96 грн.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, встановив, що розрахунок позивача доданий до позовної заяви є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 86,56 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Приватного акціонерного товариства "Луч АО" (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А; поштова адреса: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, офіс 170; код ЄДРПОУ 23495961; п/р № 260000096135 в КРД «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 322904 або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАРЕЛІ" (юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська 4д, оф. 11; ЄДРПОУ 32959245 р/р 260075198 в ПАТ «УПБ»м Київ, МФО 300205) 15488 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 447 (чотириста сорок сім) грн. 24 коп. пені, 86 (вісімдесят шість) грн. 56 коп. 3% річних, 263 (двісті шістдесят три) грн. 96 коп. інфляційних втрат, а також 162 (сто шістдесят дві) грн. 86 коп. державного мита, 146 (сто сорок шість) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення 07.03.2012р.