Рішення № 21877329, 05.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/487-201205.03.12 За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"

до 1) Федерації роботодавців України

2) Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"

про відшкодування шкоди 28184, 82 грн. в порядку регресу.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 пред. за довір. №1053/2011 від 30.12.11р.

від відповідача1: ОСОБА_2 пред. за довір. №01-1-739 від 17.09.10р.

від відповідача2: ОСОБА_3 пред. за довір. №02-03/2 від 03.01.12р.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Федерації роботодавців України та Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про відшкодування шкоди 28184, 82 грн. в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/487-2012 та призначено її до розгляду на 01.02.2012р.

У судове засідання 01.02.2012р. зявився представник позивача, надав суду документи, на вимогу ухвали суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 16.02.2012р. у звязку з неявкою відповідачів та необхідністю витребування додаткових документів по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 16.02.2012р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вих. №04-32 від 04.01.2012р. Крім того, надав суду клопотання про поновлення строків позовної давності.

Представник відповідача1 в судовому засіданні 16.02.2012р. проти позову заперечував, мотивуючи своє заперечення тим, що позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 05.03.2012р. у звязку з неявкою в судове засідання відповідача2.

Представник позивача в судовому засіданні 05.03.2012р. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача1 та відповідач2 заперечували проти задоволення позовних вимог та просили суду відмовити позивачу у задоволенні позову у звязку зі спливом строку позовної давності.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.03.2012р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2006р. закритим акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" (далі позивач, страховик) та ОСОБА_5 (далі - страхувальник) був укладений договір №65098 серії АТКМ добровільного страхування транспортних засобів (далі - договір), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Ford Focus”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - застрахований автомобіль).

26.04.2007р. на Броварському проспектів в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля “Toyota”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Федерації роботодавців України, під керуванням гр. ОСОБА_4.

З постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 05.06.2007р. по справі №3-87211/07 вбачається, що гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець: с. Макіївка, Київська обл., працює: "Федерація роботодавців України", водій.

26.04.2007р. водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем: Тойота д/н НОМЕР_1 в м. Києві по Броварському пр.-ту при зміні напрямку руху та маневру повороту пересік подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки внаслідок чого здійснив зіткнення з а/м Форд д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5., чим заподіяв матеріальних збитків, чим порушив п. 10.1 ПДР України.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.06.2007р. по справі №3-87211/07 гр. ОСОБА_4 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль “Ford Focus”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 26266, 19 грн., що підтверджується актом №944/3288 від 03.05.2007р. товарознавчого дослідження. А згідно розрахунку страхового відшкодування № 3288 від 04.07.2007р. розмір заподіяної шкоди становить 28184, 82 грн.

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника, розрахунку страхового відшкодування №3288 від 04.07.2007р. та страхового акту №3202/АТ від 18.05.2007р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 28184, 82 грн., шляхом перерахування вказаної суми на рахунок гр. ОСОБА_5., що підтверджується платіжними дорученнями №6207 від 21.05.2007р. на суму 26483, 84 грн., №9196 від 10.07.2007р. на суму 1700, 98 грн. (копії в матеріалах справи).

Позивач наполягає на стягнені з відповідачів в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 28184, 82 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" №86/96-ВР від 07.03.1996р. та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача в межах суми 28184, 82 грн. перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Вина гр. ОСОБА_4 встановлена постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.06.2007р. у справі №3-87211/07.

Цивільна відповідальність за шкоду, спричинену застрахованим автомобілем на момент настання страхової події була застрахована в товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1275048, який діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “Toyota”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_4.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в справі доказами, в тому числі відповіддю Моторного (Транспортного) страхового бюро України від 07.02.2012р. №2906/7-3-11, наданій на вимогу господарського суду.

Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Відповідно до полісу ВА/1275048 забезпеченим транспортним засобом автомобіль “Toyota”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації цього автомобіля гр. ОСОБА_4, була застрахована відповідачем2.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані ОСОБА_4 збитки, у даному випадку є товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (відповідач 2) відповідно до положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/1275048), та Федерація роботодавців України (відповідач 1) відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ПАТ “ПРОСТО-страхування” як страховиком.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Полісом ВА/1275048 передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 24990,00 грн. (25500,00 грн. 510 грн. розмір франшизи за полісом ВС/1003119), оскільки відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та обмежується укладеним договором страхування.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач 2 не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 26.04.2007р., вина працівника підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.06.2007р.

До стягнення з Федерації роботодавців України заявляється частина страхового відшкодування в розмірі 3194, 82 грн., що в межах виплаченого страхового відшкодування на користь потерпілої особи (28184, 82 грн.) при врахуванні стягнення 24990, 00 грн. в межах ліміту згідно полісу ВА/1275048.

В силу положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з наведеного заявлена до стягнення з відповідача 1 сума в розмірі 3194, 82 грн. визнається судом обґрунтованою, оскільки не підлягає відшкодуванню згідно положень Закону “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” за рахунок страховика яким застраховано відповідальність винної особи, а вказаний розмір збитку підтверджений розрахунком страхового відшкодування.

Щодо заяв відповідачів про застосування строків позовної давності необхідно зазначити наступне.

Частиною 2 статті 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Згідно з ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач у своїй заяві обґрунтовує, що причини пропущення позовної давності є поважними та просить відновити пропущений строк позовної давності у відповідності до вимог п. 5 ст. 267 ЦК України.

Враховуючи зазначені у заяві причини суд визнає їх поважними та вважає за необхідне поновити строки позовної давності та захистити порушене право позивача.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, на підставі викладеного, враховуючи вищевказане, позовна вимога приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (02100, м. Київ, вул. І. Дубового, буд. 18, код ЄДРПОУ 31704186) на користь приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673) 24990, 00 грн. (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 1427, 05 грн. (одну тисячу чотириста двадцять сім) грн. 05 коп. судового збору.

3. Стягнути з Федерації роботодавців України (01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, буд. 1, код ЄДРПОУ 26255660) на користь приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673) 3194, 82 грн. (три тисячі сто девяносто чотири) грн. 82 коп. страхового відшкодування, 182, 45 грн. (сто вісімдесят дві) грн. 45 коп. судового збору.

Видати накази.

Повний текст рішення виготовлено 07.03.2012р.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Д.В. Мандичев