Рішення № 21876886, 29.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/57529.02.12 За позовомПриватного акціонерного товариства "Епос"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера"

простягнення 411606,14 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник за довіреністю;

від відповідача:ОСОБА_2 представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Епос" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера" про стягнення 677606,14 грн., з яких 405000, 00 грн. основного боргу, 266000,00 грн. штрафу та 606,14 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором купівлі-продажу № 2104/08 від 21.04.08 р.

30.01.12 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

В судових засіданнях 01.02.12 р. та 15.02.12 р. оголошувалась перерва на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

17.02.12 р. позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій він просить накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідача, у межах суми позовних вимог; та заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 411 606,14 грн., з яких 405 000, 00 грн. основного боргу та 606,14 грн. 3 % річних, а також покласти на відповідача витрати за подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову та витрати за надані адвокатські послуги.

Відповідачем в судовому засіданні 29.02.12 р. було подано відзив на позовну заяву, у якій він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, та заперечення на заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, представник відповідача проти задоволення заяви заперечив.

Представник відповідача підтримав заяву про зупинення провадження у справі, представник позивача заперечив проти задоволення вказаної заяви.

Суд відмовляє у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі та у заяві про вжиття заходів забезпечення позову у звязку з їх безпідставністю, необґрунтованістю та невідповідність фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні 29.02.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.04.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Епос" (надалі позивач, продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера"(надалі відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2104/08, відповідно до умов якого постачальник поставляє покупцю продукцію згідно специфікації № 1 (надалі товар). Покупець зобовязаний оплатити та прийняти товар на передбачених даним договором умовах і за встановлену ціну (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Згідно з п. 1.4. договору, ціна товару вказується у специфікації. Загальна ціна договору склад дає 1350000,00 грн.

Пунктом 2.1. договору сторони передбачили, що оплата за товар здійснюється наступним чином: 50000,00 грн. авансовий платіж, 450000,00 до 15.05.08 р. Оплата решти суми проводиться починаючи з першої декади серпня 2008 р. по березень 2009 р. Строк оплати у січні-лютому 2009 р. може обумовлюватись додатково.

Зобовязанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обовязковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар за видатковою накладною № ЕП-0000434 від 12.05.08 р. на суму 1350000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив оплату за товар у частковому обсязі, перерахувавши за період 22.04.08 р. по 30.09.11 р. грошові кошти у розмірі 945 000,00 грн., у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 405000,00 грн.

25.07.11 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 971, у якій просив сплатити існуючу заборгованість до 01.08.11 р., проте станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений товар складає 405 000 грн., що відповідачем не спростовано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідач має сплатити 3 % річних у розмірі 6606,14 грн. Відповідач у своєму відзиві проти стягнення 6606,14 грн. заперечує, посилаючись на невірність розрахунку.

Відповідно до розрахунку, вказаного у відзиві на позов та розрахунку, здійсненого судом, розмір 3% річних становить 6528,38 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

40500016.06.2011 - 28.12.20111963 %6524.38 Таким чином, стягненню підлягає 3 % річних у розмірі 6524,38 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Заперечення, викладені у відзиві на позов щодо неправильного обрання позивачем способу захисту, не приймаються судом до уваги у звязку з їх необґрунтованістю та відповідністю фактичним обставинам справи.

Суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, оскільки позивачем не надано належних та достатніх доказів надання таких послуг. Так, позивачем не надано доказів підтвердження того, що послуги надавались саме адвокатом особою, яка має право на здійснення адвокатської діяльності на підставі відповідного свідоцтва, доказів оплати вказаної суми (платіжне доручення, прибутковий ордер тощо). Крім того, позивачем до справи додано лише додаткову угоду № 4 до договору № 323 про надання адвокатських та інших юридичних послуг, проте сам договір до справи надано не було.

Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову не підлягають відшкодуванню відповідачем у звязку з тим, що вказана заява задоволена не була.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 405000,00 грн. основного боргу та 6524,38 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 3 % пені у розмірі 81,76 грн. належить відмовити у звязку з безпідставністю їх нарахування.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Тера" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 24-В, оф. 4.; код ЄДРПОУ 33745444) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епос" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Толстого, 44; код ЄДРПОУ 24221705) 405 000 (чотириста пять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 6524 (шість тисяч пятсот двадцять чотири) грн. 38 коп. 3 % річних, 8 230 (вісім тисяч двісті тридцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03.03.12 р.