Рішення № 21876297, 28.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-42/895-201228.02.12 За позовом Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” м. Києва

до Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто” м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 11144,56 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Шупик О.А.,

від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

у січні 2012 року Приватне акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 18 липня 2011 р. на перехресті вулиць Вітрука та Т.Шевченка у м. Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “ВАЗ 2107”, д.н. НОМЕР_1, під керуванням його власника ОСОБА_1. та “Merсedes”, д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2. під керуванням ОСОБА_3.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено “ВАЗ 2107”, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 11654,56 грн.

Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля “ВАЗ 2107” відповідно до умов укладеного з ним полісу страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 550516948.10 від 16 вересня 2010 р. страхове відшкодування в розмірі 11654,56 грн.

З підстав ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 11144,56 грн. шкоди, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві, його представник у минулому судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що його обовязок по виплаті страхового відшкодування не настав і відповідно жодних прав позивача не порушено.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 липня 2011 р. на перехресті вулиць Вітрука та Т.Шевченка у м. Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “ВАЗ 2107”, д.н. НОМЕР_1, під керуванням його власника ОСОБА_1. та “Merсеdes”, д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2. під керуванням ОСОБА_3.

Це підтверджується довідкою відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Житомира та автомобільно-технічної інспекції при управлінні Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області № 8843853 від 1 серпня 2011 р. та листом Богунського районного суду м. Житомира № 116к від 4 листопада 2011 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль “ВАЗ 2107”, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду 11654,56 грн., розмір якої визначено на підставі висновку експертного товарознавчого дослідження № 264 від 18 липня 2011 р. та калькуляції.

Позивач як страховик згідно з платіжним дорученням № 7918 від 6 вересня 2011 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля “ВАЗ 2107” відповідно до умов укладеного з ним полісу страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 550516948.10 від 16 вересня 2010 р. страхове відшкодування в розмірі 11654,56 грн., що обчислене виходячи з характеру пошкоджень та стану транспортного засобу.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Відповідно до листа Богунського районного суду м. Житомира № 116к від 4 листопада 2011 винним у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_3 якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4. як володільця автомобіля “Merсedes”, д.н. НОМЕР_2, була застрахована за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5408434 від 16 липня 2011 р. (тип договору 1) на підставі Закону “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі-Закону) відповідачем.

Статтею 37.4 Закону в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин передбачено право страховика за договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1. збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності, та ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за полісом страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків № 550516948.10 від 16 вересня 2010 р. перейшло право вимоги, яке гр. ОСОБА_1 мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав зобовязання по оплаті за страховим відшкодуванням, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 37.1, 37.2 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” підлягає стягненню 11144,56 грн. шкоди.

Доводи відповідача з приводу ненастання строку виплати страхового відшкодування суперечать вимогам Закону в редакції станом на час спірної ДТП, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” м. Києва задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто” (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код 16285602) 11144,56 грн. шкоди, 1609,50 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар