Рішення № 21876294, 28.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-42/892-201228.02.12 За позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка” м. Києва

до Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 11516,20 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Голоднюк О.Г.,

від відповідача Подолянко Т.В., Наумець О.В.

СУТЬ СПОРУ:

у січні 2012 року Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “Уніка” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 12 вересня 2011 р. по бульвару І.Лепсе, 4 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Hyundai”, д.н. НОМЕР_1, під керуванням його власника ОСОБА_1., “Mitsubishi”, д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2. під керуванням ОСОБА_3., та “Volkswagen”, д.н. НОМЕР_3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Вестех” під керуванням водія ОСОБА_4.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль “Hyundai”, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 14446,50 грн.

Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля “Hyundai” відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011043/4002/0000510 від 17 листопада 2010 р. страхове відшкодування в розмірі 13895,73 грн.

З підстав ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 11516,20 грн. шкоди, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позов визнав частково у розмірі 7972,44 грн., в решті позову заперечував посилаючись на неналежність оцінки заподіяної внаслідок ДТП шкоди автомобілю страхувальника позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 12 вересня 2011 р. по бульвару І.Лепсе, 4 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів “Hyundai”, д.н. НОМЕР_1, під керуванням його власника ОСОБА_1., “Mitsubishi”, д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2. під керуванням ОСОБА_3. та “Volkswagen”, д.н. НОМЕР_3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Вестех” під керуванням водія ОСОБА_4.

Це підтверджується довідкою відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Соломянського району підпорядкованого управлінню Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві № 8875447 від 21 вересня 2011 р. та постановою Соломянського районного суду м. Києва у справі № 3-9099/11 від 13 жовтня 2011 р.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено “Hyundai”, д.н. НОМЕР_1 та його власнику заподіяно матеріальну шкоду 14446,50 грн., розмір якої визначено на підставі рахунку-фактури № СМ-0064700 від 20 вересня 2011 р.

Позивач як страховик згідно з платіжним дорученням № 035024 від 24 жовтня 2011 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля “Hyundai” відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011043/4002/0000510 від 17 листопада 2010 р. страхове відшкодування в розмірі 13895,73 грн., що обчислене виходячи з характеру пошкоджень, стану транспортного засобу, за вирахуванням франшизи.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Соломянського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2011 р. у справі № 3-9099/11 винною у вчиненні ДТП визнано ОСОБА_3 яку притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. як володільця автомобіля “Mitsubishi”, д.н. НОМЕР_2 була застрахована за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0257115 від 25 червня 2011 р. (тип договору 1) на підставі Закону “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” відповідачем.

Статтею 37.4 указаного Закону в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин передбачено право страховика за договором обовязкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, повязані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. ОСОБА_1. збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обовязкового страхування цивільної відповідальності, та гр. ОСОБА_3. відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011043/4002/0000510 від 17 листопада 2010 р. перейшло право вимоги, яке ОСОБА_1. мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав зобовязання по оплаті за страховим відшкодуванням, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 37.1, 37.2 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” підлягає стягненню 11006,20 грн. шкоди. (11516,20 грн. - 510 грн. франшизи).

Сума франшизи у розмірі 510 грн. стягненню не підлягає відповідно до вимог ст. 16 Закону України “Про страхування”.

Доводи відповідача з приводу розміру заподіяної внаслідок ДТП шкоди є безпідставними, оскільки він визначений з урахуванням вимог чинного законодавства, у т.ч. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка” м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Київський страховий дім” (04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, код 25201716) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В, код 20033533) 11006,20 грн. шкоди, 1538,22 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар