Рішення № 21876068, 28.02.2012, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
28.02.2012
Номер справи
10/579
Номер документу
21876068
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/57928.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Апман менеджмент»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю

«Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИССА»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 ЛОФ АКБ «Уксоцбанк»

про зобовязання вчинити дії

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність № 03-01-12/1 від 03.01.2012р.);

від відповідачів та третьої особи: не зявились.

В судовому засіданні 28 лютого 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Апман менеджмент»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»(відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИССА»(відповідач-2) з вимогами витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИССА»майно - автотранспортний засіб КАМАЗ 55111КТА-18.01 заводський номер - ХТС55111R72302500 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апман менеджмент».

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду подав заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду з заявленим позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є законним власником витребуваного у відповідача-2 майна, яким, за твердженнями позивача, відповідач-2 незаконно володіє, що фактично призводить до порушення права власності на майно позивача, у звязку з чим позивач звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідачі відзиву на позовну заяву не надали, участь своїх представників в судові засідання не забезпечували. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 ЛОФ АКБ «Уксоцбанк», розгляд справи призначено на 30.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року судом розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідачів та третьої особи було відкладено до 21.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 року розгляд справи, у звязку з повторною неявкою представників відповідачів та третьої особи, відкладено до 28.02.2012 року.

В силу вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Апман менеджмент»надійшла до суду 28.12.2011р., про що свідчить відмітка канцелярії суду на першій сторінці позовної заяви за № 38224, а тому, з урахуванням встановлених процесуальних вимог, кінцевим строком вирішення господарським судом даного спору є 28.02.2012р., тобто у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Клопотань про продовження строку розгляду спору від сторін не надходило, що унеможливлює продовження строку вирішення відповідного спору не більш як на п'ятнадцять днів.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2010 року між позивачем (надалі Покупець або Отримувач) та відповідачем-1 (далі по тексту Постачальник або Продавець) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 100721/001 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки) відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар в асортименті, кількості та комплектації, вказаної в Специфікації (Додаток № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

23 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем-1 укладено Додаткову угоду б/н до Договору поставки (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи, по тексту Угода), умовами якої сторони домовилися викласти п. 1.3. Договору в редакції, а саме: право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту повної та належної оплати вартості товару.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Покупець в повному обсязі оплатив вартість узгодженого сторонами в Договорі товару, чим набув право власності на товар. При цьому, позивач вказує, що товар знаходиться у чужому незаконному володінні відповідача-2, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач-2 має повернути позивачу належне йому майно.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вже було встановлено судом, 21 липня 2010 року між сторонами укладено договір поставки № 100721/001 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар в асортименті, кількості та комплектації, вказаної в Специфікації (Додаток № 1 до Договору, який є невід'ємною частиною Договору), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору /Специфікація/, під предметом Договору розуміється товар а саме: автотранспортний засіб КАМАЗ 55111КТА-18.01 заводський номер - ХТС55111R72302500. Вартість товару 100 000,00 грн. (належним чином засвідчена копія додатку № 1 міститься в матеріалах справи).

23 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем-1 укладено Додаткову угоду б/н до Договору поставки, за умовами якої сторони домовилися викласти п. 1.3. Договору в редакції, за якою право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту повної та належної оплати вартості товару.

Судом встановлено, що в липні 2010 року позивач перерахував на користь відповідача-1 грошові кошти в розмірі 100000,00 грн., що становить вартість товару згідно умов укладеного між ними Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 20 від 28.07.2010р. та банківською випискою від 28.07.2010р. (копії відповідних розрахункових документів містяться в справі).

З огляду на викладене, зважаючи на п. 1.3. Договору поставки, за яким право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця саме з моменту повної та належної оплати вартості товару, враховуючи здійснення оплати позивачем вартості товару 28.07.2010р., обґрунтованими є твердження позивача про належність йому права власності на товар за Договором, а саме - автотранспортний засіб КАМАЗ 55111КТА-18.01 заводський номер - ХТС55111R72302500, з моменту здійснення на користь відповідача-1 повної та належної оплати за товар.

З матеріалів справи слідує, що Покупець, внаслідок не поставки Продавцем товару, 01.11.2011р. звернувся до відповідача-1 з листом-вимогою № 01-11/2011-1 (копія вимоги в справі), в якій вимагав поставити (фактично передати) оплачений товар.

У відповідь на вимогу позивача, у своєму листі № 34-75 від 21.11.2011р. відповідач-1 вказав, що причиною тривалої затримки строків передачі товару є те, що відповідач-2 ухилився від свого обовязку за договором лізингу та предмет лізингу, а саме - автотранспортний засіб КАМАЗ 55111КТА-18.01 заводський номер - ХТС55111R72302500 не передав, а тому товар знаходиться у незаконному володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИССА». Відповідач-1 зауважив на тому, що фактичне місцезнаходження відповідного транспортного засобу йому невідоме (копія листа в справі).

Статтею 35 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішені інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.09.2011р. у справі № 37/251/пд, яке набрало законної сили 18.10.2011р. згідно з постановою Донецького апеляційного господарського суду (копії рішень містяться в справі), в позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИССА»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»про визнання права власності на автотранспортний засіб КАМАЗ 55111КТА-18.01 заводський номер - ХТС55111R72302500 відмовлено.

При цьому, в судових рішеннях відповідних судів при розгляді справи № 37/251/пд встановлено, що після закінчення строку дії договору лізингу, який був укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 на 24 місяці з дня підписання акту прийому-передачі, який, в свою чергу, був підписаний відповідаче-1 та відповідачм-2 11.09.2007р., відповідач-2 повинен повернути предмет лізингу відповідачу-1. Як встановлено судами, докази повернення предмету лізингу Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИССА»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»за договором лізингу від 07.08.2007р. відсутні.

З положень ст. 321 Цивільного кодексу України слідує, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ст. 328 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про, в тому числі, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

В силу вимог ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

З огляду на викладене, з урахуванням факту набуття позивачем права власності на автотранспортний засіб КАМАЗ 55111КТА-18.01 заводський номер - ХТС55111R72302500 на підставі Договору поставки, зважаючи на те, що товар у володінні відповідача-1 не перебуває та відповідачем-2 відповідачу-1 не переданий, обставини чого встановлені Господарським судом Донецької області та Донецьким апеляційним господарським судом при розгляді справи № 37/251/пд, що, в свою чергу, відповідачем-2 не спростовано, обґрунтованими та доведеними є заявлені вимоги про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИССА»майно - автотранспортний засіб КАМАЗ 55111КТА-18.01 заводський номер - ХТС55111R72302500 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апман менеджмент».

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в розмірі 2000,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИССА»(ідентифікаційний код: 32051150, адреса: 33014, м. Рівне, вул. Княгині Ольги, буд. 8) майно - автотранспортний засіб КАМАЗ 55111КТА-18.01 заводський номер - ХТС55111R72302500 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апман менеджмент»(ідентифікаційний код: 36633749, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд 4-А, під'їзд 2).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИССА»(ідентифікаційний код: 32051150, адреса: 33014, м. Рівне, вул. Княгині Ольги, буд. 8, п/р 26005959969287 у Донецькій філії ЗАТ «Перший український міжнародний банк», МФО 335537), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апман менеджмент» (ідентифікаційний код: 36633749, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд 4-А, під'їзд 2, п/р 260049232 у ПАТ «Ерсте Банк», МФО 380009), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати 2000,00 грн. (дві тисячі гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 06.03.2012р.

Попередній документ : 21876065
Наступний документ : 21876070