Рішення № 21876060, 28.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/58328.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ АРТ»

до Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 27.01.2012р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 28 лютого 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ АРТ»(позивач, Продавець або Постачальник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» (відповідач, Покупець або Отримувач) заборгованості в розмірі 6570,00 грн.

Окрім цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1300,00 грн., як судових витрат за правову допомогу адвоката.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, через канцелярію до суду подав заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду з заявленим позовом. В уточненій заяві позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 3570,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання та не оплатив в повному обсязі грошових коштів за поставлений йому позивачем за видатковими накладними товар та неоплатив наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 30.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 16.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2012 року розгляд справи, у звязку з повторною неявкою представників відповідача було відкладено до 28.02.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В червні-вересні 2011 року Продавець поставив (надав послуги), а Покупець прийняв поліграфічну продукцію (послуги) на загальну суму 6570,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РА-0000182 від 03.06.2011р., № РА-0000207 від 17.06.2011р., № РА-0000259 від 29.07.2011р., № РА-0000294 від 09.09.2011р., № РА-0000324 від 30.09.2011р., Актом здачі-прийняття робіт № РА-0000144 від 09.09.2011р. та Актом здачі-прийняття робіт № РА-0000154 від 26.09.2011р. (копії документів містяться в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що Продавець належним чином виконав взяті на себе зобовязання та передав Покупцю товар і надав послуг на загальну суму 6570,00 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за наданий йому Продавцем товар та надані послуги розрахувався лише частково, зокрема на суму 3000,00 грн., внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі 3570,00 грн., що становить: 6570,00 грн. 3000,00 грн.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 07.11.2011р. надіслав на адресу відповідача лист-вимогу про сплату боргу № 111107-2 від 07.11.2011р. (належним чином засвідчена копія вимоги міститься в матеріалах справи). Позивач зазначає, що суму заборгованості відповідач на його рахунок в повному обсязі не провів, заборгованість за неоплачений товар та отримані послуги не оплатив.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, в червні-вересні 2011 року Продавець поставив (надав послуги), а Покупець прийняв поліграфічну продукцію (послуги) на загальну суму 6570,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками позивача та відповідача видатковими накладними: № РА-0000182 від 03.06.2011р., № РА-0000207 від 17.06.2011р., № РА-0000259 від 29.07.2011р., № РА-0000294 від 09.09.2011р., № РА-0000324 від 30.09.2011р., Актом здачі-прийняття робіт № РА-0000144 від 09.09.2011р. та Актом здачі-прийняття робіт № РА-0000154 від 26.09.2011р.

З видаткових накладних: № РА-0000182 від 03.06.2011р., № РА-0000207 від 17.06.2011р., № РА-0000259 від 29.07.2011р., № РА-0000294 від 09.09.2011р., № РА-0000324 від 30.09.2011р., Акту здачі-прийняття робіт № РА-0000144 від 09.09.2011р. та Акту здачі-прийняття робіт № РА-0000154 від 26.09.2011р. слідує, що підставою оплати вартості товару та отриманих послуг є рахунки-фактури, а саме: № РА-0000242 від 01.06.2011р., № РА-0000269 від 14.06.2011р., № РА-0000317 від 11.07.2011р., № РА-0000404 від 09.09.2011р., № РА-0000450 від 26.09.2011р., № РА-0000404 від 09.09.2011р. та № РА-0000442 від 23.09.2011р. (копії рахунків містяться в справі).

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, Продавець, внаслідок неоплати Покупцем в повному обсязі суми отриманого по видатковим накладним товару та оплати послуг згідно актів, 07.11.2011р. звернувся до відповідача з листом-вимогою про сплату боргу № 111107-2 від 07.11.2011р. Факт надсилання позивачем вимоги на адресу відповідача та отримання її останнім 14.11.2011р. підтверджується фіскальним чеком про оплату відправлення поштової кореспонденції № 1380 від 07.11.2011р., описом вкладення в цінний лист з відміткою поштового штемпеля про відправку та повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою реєстр. № 03040 0512162 0 (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався з позивачем за товар на суму 3000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 13.02.2012р. (копія виписки міститься в справі).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.12.2011р., 30.01.2012р. та 16.02.2012р. відповідача було зобовязано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 28.12.2011р., 30.01.2012р. та 16.02.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару та отриманих послуг у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в уточненій позовній заяві, станом на лютий 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу по видатковим накладним: № РА-0000182 від 03.06.2011р., № РА-0000207 від 17.06.2011р., № РА-0000259 від 29.07.2011р., № РА-0000294 від 09.09.2011р., № РА-0000324 від 30.09.2011р., Акту здачі-прийняття робіт № РА-0000144 від 09.09.2011р. та Акту здачі-прийняття робіт № РА-0000154 від 26.09.2011р., в розмірі 3570,00 грн. з розрахунку: 6570,00 грн. (сума накладних та актів) - 3000,00 грн. (часткова оплата товару по накладній № РА-000259 від 29.07.2011р.).

Судом встановлено, що 02 листопада 2011 року між позивачем (Клієнт) та Адвокатським обєднанням «МІЖНАРОДНА АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «ПРОТЕКТА»(Виконавець або Адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги № 02/11-2011-1 (копія договору міститься в справі), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат зобов'язується надати Клієнту правову допомогу (послуги), а саме здійснити комплекс дій по стягненню боргу в розмірі 6 570,00 (шість тисяч п'ятсот сімдесят, 00) з Приватного акціонерного товариства «АВТОМОБІЛЬНА ГРУПА «ВІПОС»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 24581332), в тому числі шляхом звернення до Господарського суду м. Києва, а в разі оскарження в інших судових інстанціях.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що загальна вартість послуг складає 1300,00 грн.

На виконання зобовязань по оплаті послуг Виконавця Клієнт перерахував на користь Виконавця грошові кошти в розмірі 1300,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3461 від 16.01.2012р. (копія платіжки міститься в матеріалах справи).

У відповідності з пунктом 12 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді, самостійним вибором позивача конкретної юридичної фірми (Виконавця), яка надаватиме йому юридичні послуги та представлятиме його інтереси в суді, зважаючи на те, що позовна заява підписана не Виконавцем, що унеможливлює суд зробити висновок про той факт, що позовна заява для звернення до суду складалася саме Виконавцем, враховуючи тривалість розгляду і складність справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1300,00 грн., як судових витрат за правову допомогу адвоката збитків (витрат на юридичні послуги) є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1411,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС»(ідентифікаційний код: 24581332, адреса: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 9-А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ АРТ»(ідентифікаційний код: 34023790, адреса: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Тіщенка, буд. 21, п/р 2600061833 в «РАЙФАЙЗЕНБАНКАВАЛЬ»м. Києва, МФО 380805), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 3570,00 грн. (три тисячі пятсот сімдесят гривень) та судові витрати - 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 06.03.2012р.